Ухвала суду № 25411742, 10.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р.Справа № 2-а-453/12/2170

Категорія:14Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ПП «Херсонський завод пластикових виробів»на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012р. про закриття провадження по справі за позовом ПП «Херсонський завод пластикових виробів»до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання відсутності компенсації щодо надання висновків,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012р. ПП «Херсонський завод пластикових виробів»звернулося в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС в якому просить визнати відсутність компетенції ДПІ у м.Херсоні щодо надання висновків про встановлення порушення норм цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними, та недійсності податкового кредиту та зобов'язання у межах податкового кредиту за період листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року; визнати неправомірними та незаконними дії ДПІ у м.Херсоні щодо визнання недійсним податкового кредиту ПП "Херсонський завод пластикових виробів", сформованого на підставі податкових накладних, виданих ПП "Компанія Моноліт", ПП "Биа Плюс" за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, вчинені внаслідок складання та реалізації акту від 18.05.2011 р. № 1624/23-2/35028611 з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 рок з підстав відсутності у відповідача компетенції щодо визнання недійсним податкового кредиту; визнати неправомірними та незаконними дії ДПІ у м.Херсоні щодо визнання недійсними податкових зобов'язань ПП "Херсонський завод пластикових виробів" з податку на додану вартість, на підставі реалізації ТМЦ на адресу: ПАТ "Бериславський елеватор", ТОВ "Біо-Тест-Лабораторія", ТОВ "ТЕК "Ітера Україна", ДП "Ітера Трейд", ПАТ "Мукачівська автобаза", ПАТ "Мукачівська пересувна механізована колона № 77", ТОВ "Барва", ТОВ "Корона Люкс", ТОВ "Трансофтгрупа", ТОВ "Старовинний замок", ВАТ "Херсонський хлібокомбінат", ТОВ "Українська сировина" ЛТД, ТОВ "Мікро", ТОВ "Партнер", ТОВ "Охоронне підприємство "Форт", ТОВ "Біо Тест Мед", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП "Биджиен" за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року, вчинені внаслідок складання акту від 18.05.2011 р. № 1624/23-2/35028611 з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року з підстав відсутності у відповідача компетенції щодо визнання недійсним податкових зобов'язань; визнати відсутність компетенції ДПІ у м.Херсоні щодо надання висновків про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, згідно до ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, у лютому 2011 року між контрагентом-постачальником - ПП "Биа Плюс" та контрагентами-покупцями - ВАТ "Херсонський хлібокомбінат", ПП "Биджиен", ТОВ "Біо-Тест-Лабораторія", ТОВ "Мікро", ДП "Ітера Трейд", ОСОБА_3 Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позивачем оскаржуються дії, пов'язані з складанням актів перевірок та відображенням в них певних висновків. Однак акти перевірок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст.17 КАС України.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012р. клопотання задоволено, провадження у справі закрито, роз'яснено позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуючи неправомірні дії відповідача, ПП «ХЗПВ»фактично оскаржує акти перевірок від 18 травня 2011р. та від 3 серпня 2011р. та їх висновки. Вказані акти є лише носіями інформації про виявлені порушення, при цьому вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а от же не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору. Зазначені акти не мають правового значення в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними не підлягають розгляду в адміністративному суді.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційний суд на підставі п.6 ч.1 ст.205 КАС України скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.

Так, апеляційним судом встановлено, що в позовних вимогах позивач зазначив, що в період з 11 травня по 16 травня 2011р. працівниками ДПІ в м.Херсоні проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Херсонський завод пластикових виробів», за результатами якої складено Акт №1624/23-2/35028611 від 18 травня 2011р. з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад, грудень 2010р., січень 2011р. В Акті зроблені висновки щодо порушення позивачем вимог Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Окрім цього, дані, наведені у деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2010р., січень 2011р. про обсяги придбання та продажу, а отже і про задекларовані податковий кредит за зобов'язання у межах податкового кредиту є недійсним.

Також в період з 25 липня 2011р. по 26 липня 2011р. працівниками відповідача було проведено невиїзну позапланову перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №2808/23-2/35028611 від 3 серпня 2011р. з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2011р. В даному Акті зроблено висновок, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби в порушення вимог Цивільного кодексу України, а у лютому 2011р. угоди між контрагентами -постачальниками та контрагентами -покупцями мають ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання щодо порядку розгляду вказаних вимог, судова колегія виходить з наступного.

Як визначено в ч.1 ст.17КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку із публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Податкові органи, які проводили перевірку товариства є суб'єктом владних повноважень, а тому проведення будь-якої перевірки позивача це є дії, які спрямовані на виявлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

А тому, виходячи із змісту ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

В адміністративному позові ПП «Херсонський завод пластикових виробів»оскаржує не тільки результати проведеної перевірки, а ї висновок податкових органів щодо фіктивності правочинів. Статтею 234ЦК України визначено, що фіктивний є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивність правочину визнається судом недійсним. А тому право визнання недійсності правочину надано тільки суду, а не податковим органами .

Виходячи з наведеного, позивач відповідно до Кодексу адміністративного України вибрав свій спосіб захисту порушеного права, а тому у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження по справі на підставі ч.1ст.157КАС України.

Частиною 1 ст.157КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки оскаржуються дії податкових органів не тільки в частині результатів перевірки, а і в частині висновку щодо фіктивності правочинів, судова колегія вважає, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що ухвалу суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті, оскільки вищезазначені Акти підлягають оскарженню, а справу слід розглядати у адміністративному суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.108,196,205 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПП «Херсонський завод пластикових виробів»- задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 6 березня 2012р. про закриття провадження у справі -скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко