Ухвала суду № 25411575, 18.07.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 р. Справа № 44228/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс» звернувся до суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 грудня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003162300/0/29636, про донарахування сум податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій стосовно ТзОВ "Елпіс". В цьому рішенні зазначається, що позивачем порушено вимоги п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, 5.3.9 п.5.3.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податкове зобов'язання визначено податковим органом у відповідності до п. б п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Штрафні санкції розраховано на підставі п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181-111. Згідно з податковим повідомленням-рішенням, загальна сума податкового зобов'язання становить 169 860 грн. 00 коп., з яких: 113 240 грн. 00 коп. - основний платіж, 620 грн.00 коп. - штрафні санкції. Вказане рішення №0003162300/0/29636 від 10.12.2010 року, прийнято відповідачем на підставі акта "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Елпіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, від 25.11.2010 року №1840/310/23-118/23882505. Перевіркою встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 113240, в тому числі 3 кв.2007 року на суму - 11843 грн., 4 кв.2007 року на суму 12 442 грн., 1 кв.2008 року суму 12957 грн., 2 кв.2008 року на суму 12148 грн., 3 кв. 2008 року на суму 11732 грн., 4 кв. 2008 року на суму 11850 грн., 1 кв.2009 року - на суму 11725 грн., 2 кв.2009 року на суму 11725 грн., 3 кв.2009 року на суму 5606 грн., 4 кв.2009 року на суму 5606 грн., за 1 кв.2010 у на суму 5606 грн. На думку відповідача, суть порушення полягає у тому, що в актах виконаних робіт не конкретизовано, які саме інформаційно-маркетингові послуги з питань підготовки, організації ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) було надано ТзОВ «Елпіс» суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно з договорами про надання інформаційно-консультаційних послуг. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 за фахом інженер і не є кваліфікованою особою, яка може надавати кваліфіковані послуги товариству. Вважає що висновки відповідача законодавчо необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення є незаконним та має бути визнане нечинним, оскільки позивач податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за липень - вересень місяці 2007 року подав 02 листопада 2007 року. Станом на дату складення акту перевірки - 25.11.2010 року, минув граничний строк (строк давності) донарахування податкового зобов'язання контролюючим органом по третьому кварталу 2007 року, а також застосування по ньому штрафних санкцій. Зі змісту податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року вбачається що податкове зобов'язання та штрафні санкції були визначені в тому числі за 3 кв.2007 року, що прямо суперечить припису п.п.15.1.1. п. 15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували твердження скаржника про безпідставність донарахування сум податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій за 3 кв. 2007 року, а відтак, порушення припису п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Суд, зважаючи на представлені позивачем докази, щодо наявності у нього комп'ютерної техніки, допускає, що послуги по налаштуванню такої надавалися, однак суду було надано належні докази на підтвердження цього факту із зазначенням конкретного переліку робіт (послуг) та затрат часу на такі. Суд не бере до уваги того факту, що згідно з умовами договорів про надання інформаційно-консультативних послуг, укладених між скаржником та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, протоколи погодження вартості робіт є документами, які становлять невід'ємну складову цих договорів та мають рівну з ними юридичну силу. Вказані протоколи є в матеріалах справи, в них містяться відомості про зміст інформаційно маркетингових послуг та їх ціну. Акти приймання-передачі є похідними від цих документів та засвідчують ступінь виконання договірних зобов'язань за певний період. Документами на підставі яких позивач мав право віднести і відніс до кладу валових витрат, витрати понесені за надання інформаційно-маркетингових послуг згідно з вказаними договорами є платіжні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та просив задоволити доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається те, що згідно акту "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Елпіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, від 25.11.2010 року №1840/310/23-118/23882505. Встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме заниження податку на прибуток на загальну суму 113240, в тому числі 3 кв.2007 року на суму - 11843 грн., 4 кв.2007 року на суму 12 442 грн., 1 кв.2008 року суму 12957 грн., 2 кв.2008 року на суму 12148 грн., 3 кв. 2008 року на суму 11732 грн., 4 кв. 2008 року на суму 11850 грн., 1 кв.2009 року - на суму 11725 грн., 2 кв.2009 року на суму 11725 грн., 3 кв.2009 року на суму 5606 грн., 4 кв.2009 року на суму 5606 грн., за 1 кв.2010 у на суму 5606 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003162300/0/29636 від 10.12.2010 р, в якому зазначено, що позивачем порушено вимоги п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Податкове зобов'язання визначено податковим органом у відповідності до п. б п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними зими фондами". Штрафні санкції розраховано на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-111. Згідно з податковим повідомленням - рішенням, загальна сума податкового зобов'язання становить 169 860 грн. 00 коп., з яких: 113 240 грн. 00 коп. - основний платіж, 56 620 грн.00 коп. - штрафні санкції.

Матеріалами справи підтверджується факт укладання договорів між позивачем та СПД ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_2 про надання інформаційно-маркетингових послуг та підряду відповідно. Позивачем надано акти приймання-передачі послуг і робіт між сторонами згаданих договорі та надано копії платіжних доручень на оплату послуг і робіт.

Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання послуг із зазначенням конкретного переліку робіт (послуг) та затрат часу на такі, а з аналізу представлених актів приймання передачі неможливо встановити конкретний перелік здійснених робіт та наданих послуг.

Законодавством визначено документи, якими повинні підтверджуватися витрати, що включаються до складу валових втрат (розрахункові, платіжні та інші документи).

Суд першої інстанції надав правову оцінку лише одному із поданих документів - актам приймання-передачі робіт, послуг, та не взяв до уваги інші.

Згідно з умовами договорів про надання інформаційно-консультативних послуг, укладених між скаржником та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, протоколи погодження вартості робіт є документами, які становлять невід'ємну складову цих договорів та мають рівну з ними юридичну силу.

Вказані протоколи є в матеріалах справи, в них містяться відомості про зміст інформаційно маркетингових послуг та їх ціну.

Акти приймання-передачі є похідними від цих документів та засвідчують ступінь сконання договірних зобов'язань за певний період.

Згідно з п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під валовими витратами виробництва розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх дальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3.ст.5 зазначеного закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та упорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як зазначено в п. 2 Договору про надання інформаційно-консультаційних від 02.01.2010 року виконавець зобов'язаний передавати результати досліджень та іншу інформацію Замовнику в електронній формі ( через електронну пошту, на магнітних носіях, ручним набором, або іншим методом введення в базу даних. Позивача надав в судове засідання роздрук електронних файлів-звітів про комерційні рейтинги операторів фармринку та компакт диск зі звітами в електронній формі, які надавалися ТзОВ «Елпіс» від фізичної особи-підприємця Войтановича Р.П. з яких вбачається , що умови договору виконані в повному обсязі.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, під первинними документами розуміють письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації власника на їх проведення.

Переліком типових документів, затвердженим наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року №41, передбачено, що первинними документами є договори, угоди (господарські, операційні, трудові та ін.).

Вказаним переліком передбачено, що первинні документи, що фіксують факт виконання господарських операцій, зберігаються у суб'єкта господарювання протягом трьох років.

Отже, документами на підставі яких позивач мав право віднести і відніс до складу валових витрат, за надання інформаційно-маркетингових послуг згідно з вказаними договорами є платіжні документи, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), звіти про виконання робіт.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс» задоволити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року по справі № 2а-547/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010 року №0003162300/0/29636, прийняте державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23.07.2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

А.І. РИБАЧУК