Постанова № 25410827, 20.07.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5021/125/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Сидоренка О.Ю. за довіреністю б/н від 13.02.12 р.

відповідача - Линова В.М. за довіреністю б/н від 02.07.12 р.

третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1528С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 року у справі № 5021/125/12

за позовом ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Східно-будівельне об'єднання", м. Суми

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -автопідприємство ПП ТК "Восточний експрес", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 522945,81 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 р. ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Сумської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3799 від 19.03.2012р.) просило стягнути з ТОВ "Східно-будівельне об'єднання", м. Суми 522945 грн. 81 коп., з яких 374279 грн. 29 коп. залишку суми попередньої оплати, 9056 грн. 16 коп. пені, 9717 грн. 24 коп. відсотків за безпідставне користування грошовими коштами, 129893 грн. 12 коп. неустойки за прострочення поставки; стягнути 10458 грн. 92 коп. судового збору та вирішити питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору у розмірі 10744 грн. 62 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.03.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - автопідприємство ПП ТК "Восточний експрес", м. Дніпродзержинськ

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.04.2012 р. у справі № 5021/125/12 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Східно-будівельне об'єднання" на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" 374279,29 грн. залишку суми попередньої оплати, 4154,24 грн. пені, 7568,67 грн. судового збору. В іншій частині позову -відмовлено. Повернуто ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" з державного бюджету України у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог 10744,62 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 2509 від 19.01.2012р., оригінал якого міститься в матеріалах справи; видано довідку.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення змінити, стягнувши з ТОВ "Східно-будівельне об'єднання" 374279,29 грн. залишку суми передплати, 9056,16 грн. пені за прострочення поставки, 9717,24 грн. відсотків за безпідставне користування грошовими коштами, 129893,12 грн. неустойки за прострочення поставки, судові витрати у розмірі 15988,38 грн. покласти на відповідача. В іншій частині рішення залишити без змін. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на невідповідність висновків, викладених в рішенні обставинам справи. А саме апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір позовних вимог в частині стягнення неустойки за прострочення поставки підлягає зменшенню, оскільки, на думку апелянта, сума неустойки повинна нараховуватись на всю непоставлену відповідачем продукцію. Також, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідальність за порушення відповідачем строків поставки металоконструкцій передбачена лише п. 8.3. договору і зазначає про необхідність застосування до спірних правовідносин Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР №888 від 25.07.1988р. в частині стягнення з відповідача відсотків за користування чужими грошовими коштами та неустойки в розмірі 8% від вартості непоставленої продукції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.05.2012 р., запропоновано надати суду апеляційної інстанції відповідачу та третій особі - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання призначене на 16.05.2012 р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства були належним чином повідомлені про час місце проведення судового засідання.

Натомість відповідачем до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду надано 15.05.2012 р. за вх. № 4004 клопотання, в якому, в зв'язку з захворюванням представника відповідача, просив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. розгляд справи було відкладено на 02.07.2012 р.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачем 02.07.2012 р. були надані письмові пояснення вх. 5332, в яких він підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вимоги ухвали суду щодо надання письмових пояснень не виконав.

В судове засідання призначене на 02.07.2012 р. представник третьої особи не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства був належним чином повідомлений про час місце проведення судового засідання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. продовжено розгляд апеляційної скарги та розгляд справи відкладено на 18.07.2012 р.

16.07.2012 р. за вх. № 5708 були надані заперечення на додаткові пояснення позивача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а зазначене рішення господарського суду Сумської області підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 13.10.2011 року між сторонами укладено договір № 13/10/2011, відповідно до умов якого, з урахуванням додатку № 1 та специфікації № 1 від 21.11.2011 року, відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача металеві конструкції в кількості 169,127 тон на загальну суму 2 128 344 грн. 91 коп., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виготовлені металеві конструкції.

Строк поставки товару відповідно до п. 1.4. специфікації № 1 становить 28 календарних днів з моменту зарахування передоплати в розмірі, визначеному п. 1.5. цієї специфікації, у повному обсязі на поточний рахунок відповідача та за умови передачі креслень КМД за актом-приймання технічної документації.

Пунктами 1.5.1-1.5.2. специфікації № 1 попередня оплата визначена в сумі 1078960 грн. 26 коп., яку позивач зобов'язаний перерахувати в два етапи рівними частинами по 539 480 грн. 13 коп., в тому числі 20% ПДВ, від вартості робіт по виготовленню металоконструкцій. Перший транш здійснюється протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації № 1 та на підставі виставленого рахунку-фактури; другий транш позивач перераховує відповідачу протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту перерахування першого траншу на підставі виставленого рахунку-фактури.

Позивач на виконання умов укладеного договору 13.10.2011 року передав повний комплект креслень 59-1-КМД галереї в осях 10з-14з, Бз-Дз, що підтверджується актом прийому-передачі проектної документації та накладною № 1013 до проектної документації.

Крім цього, на поточний рахунок відповідача позивачем згідно п.п. 1.5.1-1.5.2. специфікації № 1 здійснено передоплату на загальну суму 1 078 960 грн. 26 коп. двома траншами відповідно 17.10.2011 року та 24.10.2011 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до графіку виконання робіт, який є додатком № 1 до специфікації № 1 від 13.10.2011 року, відповідач зобов'язаний виготовити та передати у власність позивача виготовлені металеві конструкції не пізніше 24.11.2011року.

Проте, в порушення умов укладеного договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України, як вказує позивач, відповідач передав позивачу металеві конструкції лише в кількості 40,104 тон на загальну суму 504680 грн. 97 коп.:

- 19.11.2011 року у кількості 14,932 тон вартістю 189636,37 грн. (акт № 1приймання-передачі на виготовлення металоконструкцій від 19.11.2011 року; накладна № 41 від 19.11.2011 року; товарно-транспортна накладна серія СБО 1911);

- 26.12.2011 року в кількості 11,349 тон на суму 142040,41 грн. (акт № 2 приймання-передачі від 26.12.2011 року, накладна № 116 від 26.12.2011 року);

- 28.12.2011 року в кількості 13,823 тон на суму 173004, 19 грн. (акт № 3 приймання-передачі від 28.12.2011 року, накладна № 117 від 28.12.2011 року).

Таким чином, за період 19.11.2011р. -28.12.2011 р. відповідач поставив позивачу металеві конструкції в кількості 40,104 тон на загальну суму 504 680, 97 грн. Факт здійснення поставок в грудні 2011 року визнано позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, 07.03.2012 року відповідач в рахунок повернення залишку попередньої оплати перерахував на користь позивача 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 142 від 07.03.2012р.).

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 525, 526, 530, 693 ЦК України заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової оплати становить 374 279,29 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9056,16 грн., то колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо її зменшення до 4154,24 грн., виходячи з наступного.

Позивач просив стягнути 9056,16 грн. пені за період з 25.11.2011 року до 16.12. 2011 року, виходячи з вартості непоставленого товару на суму 1 938 708,54 грн. (загальна сума договору 2128344,91 грн. -189636,37 грн. вартості поставленого товару).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вже було зазначено вище, строк поставки товару згідно специфікації №1 становить 28 календарних днів з моменту зарахування передоплати та при умові передачі креслень КМД за актом прийому-передачі. Окрім цього сторонами також підписаний графік виконання робіт, який є додатком №1 до Специфікації №1 від 13.10.2011р., та який визначає конкретні строки виконання робіт за окремими етапами. Тобто кінцевий термін здійснення поставки всього товару, обумовленого специфікацією становить - 24.11.2011р.

Згідно п. 7.1.1. договору підрядник зобов'язується вчасно передати замовнику

якісний товар, визначений цим договором, у терміни; обумовлені у п. 3.1. договору за

винятком випадків, передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені строки виконання своїх обов'язків за договором: 19.11.2011 року були поставлені металевій конструкції у кількості 14,932 тон вартістю 189 636,37 гривень, наступні поставки відповідачем були здійснені 26.12.2011 року в кількості 11,349 тон на суму 142040,41 грн. (акт № 2 приймання-передачі від 26.12.2011 року, накладна № 116 від 26.12.2011 року) та 28.12.2011 року в кількості 13,823 тон на суму 173004,19 грн. (акт № 3 приймання-передачі від 28.12.2011 року, накладна № 117 від 28.12.2011 року).

Відповідно до п. 8.3. договору за порушення строків поставки виготовлених металевих конструкцій відповідного етапу підрядник сплачує неустойку у розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення передачі поставки, але не більше однієї облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.

Тому, враховуючи, що підрядник прострочив поставку товару на 22 календарних дня (з 25.11.2011 по дату розірвання договору - 16.12.2011р. включно), останній зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку у розмірі 9056,16 грн.

Отже, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення пені у розмірі 9056,16 грн.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 9717,24 грн. відсотків за безпідставне користування грошовими коштами та 129893,12 грн. неустойки за прострочення поставки, виходячи з наступного.

Щодо стягнення 9717,24 грн. колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Так, згідно ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи п. 67 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР №888 від 25.07.1988р. (далі -Положення), відповідно до якого за користування безпідставно отриманими постачальником або покупцем грошовими сумами при розрахунках за продукцію, винна сторона сплачує іншій стороні за весь час користування 5% річних.

Аналогічну правову позицію зазначив Вищий арбітражний суд України в п. 9 роз'яснень від 29.04.1994 р. № 02-5/293.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення з відповідача 9717,24 грн. відсотків за безпідставне користування грошовими коштами.

Щодо стягнення 129893,12 грн. неустойки за прострочення поставки колегія суддів зазначає наступне.

Заперечення відповідача ґрунтувалися на тезах про безпідставність застосування Положення, оскільки посилання на нього відсутні в договорі, та протиправності стягнення неустойки двічі за одне і те ж порушення.

Колегія суддів вважає ці заперечення безпідставними. Так, необхідність застосування до спірних правовідносин норм Положення зазначена в п. 9 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293.

Щодо подвійного стягнення штрафних санкцій за не поставку товару, колегія суддів зазначає, що неустойка, передбачена в п. 8.3. договору, за своєю правовою суттю представляє собою пеню, оскільки вираховується у відсотках за кожний день прострочення поставки. В той же час неустойка, передбачена п. 57 Положення (одноразовий платіж в розмірі 8% від суми непоставленої продукції) за своєю суттю є штрафом.

Одночасне стягнення пені та штрафу не заборонено діючим законодавством.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України. Так, відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 13.07.2012 р. №01-06/908/2012 вищий спеціалізований суд зазначив, що стягненню за одне і те ж порушення одночасно можуть бути стягнені як пеня, так і штраф.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу, передбаченого п. 57 Положення, підлягає задоволенню.

Однак, враховуючи відсутність в матеріалів справи жодних доказів виникнення у позивача збитків у зв'язку із порушенням договору в частині не поставки, керуючись метою забезпечення співмірності негативних наслідків і штрафних санкцій, колегія суддів вбачає винятковість даного випадку і вважає за необхідне скористатися передбаченим законом правом на зменшення неустойки за ініціативою суду.

Згідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ст. 233 ГК України встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржника; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару йому (позивачу), чи іншим учасникам господарських відносин, завдано матеріальних збитків, тому співвідношення розміру штрафних санкцій, що стягуються з відповідача, не є співрозмірними, а отже, не відповідають ч.6 ст.3 ЦК України, згідно з якою загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір заявлених до стягнення сум неустойки за прострочення поставки до 10 відсотків, що складає 12989,312 грн. та, що не буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 року у справі № 5021/125/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2012 року у справі № 5021/125/12 скасувати частково: в частині відмови у стягненні пені за прострочення поставки у розмірі 4901,92 грн., в частині відмови у стягненні відсотків за безпідставне користування грошовими коштами у розмірі 9717,24 грн., в частині відмови у стягненні неустойки за прострочення поставки у розмірі 12989,312 грн. та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання"(40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, код 23639176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код 37211671) 8120,84 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання"(40030, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, код 23639176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, 110, код 37211671) 4060,42 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 20.07.2012 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шевель О. В.