Постанова № 25410760, 24.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.

Справа № 5024/491/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

представники сторін в судове засідання від 24.07.2012 року не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна”

на рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2012 року

по справі № 5024/491/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна”

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „Херсонський оптовий торговий дім - 97”

про стягнення 41640,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна” (далі –позивач, ТОВ „ЛАН - Україна”) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства „Херсонський оптовий торговий дім -97” (далі –відповідач, ПАТ „Херсонський оптовий торговий дім -97”) про стягнення 41640,79 грн. грн., з яких: 14449,26 грн. пені, 19507,44 грн. 25% річних, 7684,09 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 13, 536, 611, 612, 625, 627 ЦК України, ст. ст. 220, 231, 232 ГК України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.05.2012 року по справі № 5024/491/2012 (суддя Закурін М.К.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Херсонський оптовий торговий дім -97” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна” 1061,39 грн. пені, 18804,80 грн. річних, 1658,27 грн. інфляційних втрат, 831,95 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, суд вказав про заявлення вимоги щодо стягнення пені в розмірі 13387,87 грн. після спливу позовної давності. Також, за розрахунком суду річні складають 18804,80 грн., а не 19507,44 грн. як заявлено позивачем, а інфляційні втрати –1658,27 грн., тоді як до стягнення заявлено 7684,09 грн.

Не погодившись з рішенням суду від 24.05.2012 року, ТОВ „ЛАН - Україна” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення суду про часткову відмову в задоволенні позову є незаконним та необґрунтованим.

Скаржник зазначає, що судом не враховані положення ст. 259 ЦК України та пункту 7.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей), а відмовляючи в позові в частині стягнення 702,40 грн. відсотків річних та 6025,82 грн. інфляційних втрат, суд не навів свого розрахунку, що свідчить про необґрунтованість такого висновку суду.

В засідання суду апеляційної інстанції, що відбулось 24.07.2012 року, представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з’явились. Позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2004 року між сторонами укладено договір поставки № 357/04-П-182 з протоколом розбіжностей від 01.09.2004 року. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати відповідачу у власність товар, а відповідач зобов’язався оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 року по справі № 5024/1902/2011 встановлені факти, що мають преюдиціальне значення, а саме встановлено, що за період з квітня по серпень 2011 року відповідно до умов договору поставки № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року позивач поставив відповідачу товар (продукти харчування), вартість яких не оплачена в розмірі 33991,36 грн. Вказаним рішенням господарського суду Херсонської області стягнуто з ПАТ „Херсонський оптовий торговий дім -97” на користь ТОВ „ЛАН - Україна” 33991,36 грн. основного боргу, 1933,11 грн. пені, 3117,91 грн. 25% річних, 690, 85 грн. інфляційних втрат, 397,33 грн. державного мита та 235, 40 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

За статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору поставки № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року (з врахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що в разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої своєчасно суми за увесь час прострочення. Крім того, покупець за вимогою постачальника, сплачує 25% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами, починаючи з дня, наступного за днем, в якому грошове зобов’язання повинно бути виконане. Сторони встановили, що строк позовної давності та строки нарахування (стягнення) пені є 3 роки.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Дослідивши умови наявного в матеріалах справи договору з протоколом розбіжностей, колегія суддів вважає, що строк позовної давності щодо стягнення пені за договором № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року збільшено до 3-х років, а також сторонами погоджено відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, що пеня нараховується за прострочення виконання зобов’язання за цим договором без обмеження строку.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Колегією суддів встановлено, що позовна заява надіслана позивачем до господарського суду Херсонської області 31.03.2012 року, нарахування пені здійснено позивачем за період з 01.04.2009 року по 10.08.2011 року, при розрахунку пені позивачем враховано періоди (з 14.05.2011 року по 01.08.2011 року; з 19.07.2011 року по 22.09.2011 року; з 20.09.2011 року по 22.09.2011 року), за які пеня стягнута рішенням господарського суду Херсонської області від 20.10.2011 року по справі № 5024/1902/2011, відтак, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 14449,26 грн. є правомірною, доведеною та заявлена в межах позовної давності.

Місцевий господарський суд, відмовивши частково в стягненні пені та застосувавши спеціальну позовну давність, припустився невірного застосування ст. 258 ЦК України та не врахував положення ст. 259 ЦК України.

Згідно пункту 3.1 договору № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року покупець зобов’язаний оплачувати постачальнику кожні 7 (сім) календарних днів вартість фактично реалізованих (переданих третім особами) товарів. При цьому, покупець повинен не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки повністю оплатити постачальнику суму, зазначену в накладній, по якій поставлявся товар.

07.06.2011 року додатковою угодою № 9 до договору сторони встановили, що покупець повинен заплатити за товар не пізніше 40 - ка календарних днів.

Колегія суддів відмічає, що в даному випадку відстрочка встановлена в календарних днях, крім того покупець зобов’язаний оплачувати поставлений товар протягом певного періоду, а не на конкретну дату, при цьому зобов’язаний зробити оплату не пізніше 30 (тридцяти), а з 07.06.2011 року - 40 (сорока) календарних днів. У випадку не оплати товару у вищезазначений період у позивача виникає право на нарахування пені та відсотків річних відповідно на 31 (тридцять перший), а з 07.06.2011 року - на 41 (сорок перший) календарний день.

Колегія суддів, дослідивши умови договору поставки № 357/04-П-182 від 01.09.2004 року, додаткової угоди № 9 від 07.06.2011 року до цього договору та розрахунок 25% річних вважає, що стягненню з відповідача підлягає 19035,76 грн. річних При цьому, апеляційним господарським судом перевірено розрахунок процентів річних і встановлено, що позивачем неправильно розраховано проценти річні за нищенаведені періоди: за період прострочення з 22.12.2009 року по 10.01.2009 року правильний розмір - 331,34 грн. (у позивача період прострочення з 20.12.2009 року по 10.01.2010 року; сума 364,47 грн.); за період з 12.01.2010 року по 21.01.2010 року правильний розмір - 374,24 грн. (у позивача період прострочення з 09.01.2010 року по 21.01.2010 року, сума 486,51 грн.); за період з 09.01.2010 року по 21.01.2010 року правильний розмір - 223,10 грн. (у позивача з 09.01.2010 року по 21.01.2010 року, сума 290,03 грн.); за період з 18.05.2010 року по 20.05.2010 року правильний розмір - 36,81 грн. (у позивача з 16.05.2010 року по 20.05.2010 року, сума 61,34 грн.); за період з 01.06.2010 року по 10.06.2010 року правильний розмір –71,26 грн. (у позивача за період з 30.05.2010 року по 10.06.2010 року, сума 87,09 грн.); за період з 28.12.2010 року по 04.01.2011 року правильний розмір –163,40 грн. (у позивача за період з 27.12.2010 року по 04.01.2011 року, сума 183,83 грн.); за період з 11.01.2011 року по 03.02.2011 року правильний розмір –858,94 грн. (у позивача за період прострочення з 08.01.2011 року по 03.02.2011 року, сума 970,97 грн.); за період з 11.01.2011 року по 03.02.2011 року правильний розмір –216,79 грн. (у позивача з 08.01.2011 року по 03.02.2011 року, сума 245,07 грн.); за період з 11.01.2011 року по 11.02.2011 року правильний розмір –1086,04 грн. (у позивача за період з 10.01.2011 року по 11.02.2011 року, сума 1121,08 грн.); за період з 29.03.2011 року по 05.06.2011 року правильний розмір – 640,25 грн. (у позивача за період з 27.03.2011 року по 05.06.2011 року, сума 659,08 грн.); за період з 29.03.2011 року по 05.06.2011 року правильний розмір –149,74 грн. (у позивача за період з 27.03.2011 року по 05.06.2011 року, сума 154,14 грн.). За інші періоди прострочення позивачем правильно визначено розмір 25% річних, виходячи з дат поставок, оплати товару та періоду заборгованості.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” слід враховувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця; якщо сума внесена за період з 16 числа по 31 число відповідного місяця, то розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно, якщо погашення заборгованості відбулось з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні нараховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця –інфляційні нараховуються з врахуванням цього місяця.

Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, здійснений ТОВ „ЛАН - Україна”, колегія суддів вважає його правильним, тому заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7684,09 грн. є доведеною.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому у мотивувальній частині вказуються, зокрема, доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Місцевий господарський суд, відхиливши надані позивачем на підтвердження розміру 25% річних та інфляційних втрат розрахунки, не навів у мотивувальній частині свої доводи, якими в даному випадку мають бути розрахунки суду на підтвердження стягнутих з відповідача 25% річних у розмірі 18804,80 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1658,27 грн.

Вищевикладене зумовлює зміну рішення від 24.05.2012 року в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права –ст. ст. 258, 625 ЦК України та норми процесуального права –ст. 84 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, —

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2012 року по справі № 5024/491/2012 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Херсонський оптовий торговий дім -97” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна” 14449,26 грн. пені, 19035,76 грн. 25% річних, 7684, 09 грн. інфляційних втрат, 823,28 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 25% річних в розмірі 471,68 грн. - відмовити”.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Херсонський оптовий торговий дім -97” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАН - Україна” 804,75 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.Т. Лавренюк