Рішення № 25410431, 23.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р.Справа № 5023/2443/12 вх. № 2443/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю:

позивача - ФОП ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка

до Фірма "Укравтобізнес" ТОВ, м. Чугуїв

про стягнення 20200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Фірми "Укравтобізнес" Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь боргу за договором № 24/11 від 24.11.2010 р. у розмірі 25200,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 10.07.2012 р. була прийнята до розгляду заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим справа розглядається з урахуванням цієї заяви.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором № 24/11 від 24.11.2010 р. у розмірі 20200,00 грн. за поставлений товар на підставі накладної № 1/1 від 06.01.2011 р.

Позивач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 23.07.2012 р., надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.07.2012 р. за вх. № 12366, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Також, представник позивача, через канцелярію господарського суду 23.07.2012 р. за вх. № 10289, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Разом з цим суд зазначає, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Фірми "Укравтобізнес" ТОВ станом на момент розгляду справи у суді є: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 271.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду по справі були вручені відповідачу за вищезазначеною адресою, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

До того ж, в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, встановив наступне.

24.11.2010 р. між сторонами був укладений договір № 24/11 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач (продавець) зобов'язувався відпустити, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити деревне вугілля (товар).

Пунктом 2.4. договору було передбачено, що за підсумками приймання товару сторони складають та підписують акт приймання-передачі товару та товарну накладну.

Відповідно до п.3.1. договору оплата товару проводиться відповідачем, відповідно виставленого рахунку, за договірною ціною за 1 тонну товару.

Пунктом 4.1. договору було передбачено, що оплата за товар здійснюється відповідно виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно п.8.1. договору строк дії договору встановлювався з моменту підписання та діяв до 24.11.2011 р., з правом пролонгації за узгодженням сторін договору.

Пунктом 9.1. договору було передбачено, що по закінченню поставки сторони складають акт звірки фактично поставленого об'єму для здійснення остаточних розрахунків.

Згідно позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором № 24/11 від 24.11.2010 р. у розмірі 20200,00 грн., оскільки відповідачем 12.04.2012 р. в рахунок оплати боргу за договором був оплачений позивачу товар у розмірі 5000,00 грн. (банківська виписка від 12.04.2011 р.), поставлений за договором.

При цьому представником позивача були надані до суду письмові пояснення по справі (вх. № 12366 від 10.07.2012 р.) в яких представник позивача вказував, що рахунок № 1/1 від 06.01.2011 р. за накладною № 1/1 від 06.01.2011 р. виписувався в одному екземплярі та він знаходиться у відповідача, у позивача даний рахунок відсутній.

Крім того, судом встановлено, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2010 р. по 20.03.2011 р. за яким сальдо на користь позивача станом на 25.03.2011 р. становило 25200,00 грн.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу 20200,00 грн. за договором.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума боргу за договором № 24/11 від 24.11.2010 р. у розмірі 20200,00 грн. за поставлений товар на підставі накладної № 1/1 від 06.01.2011р., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1609,50 грн. та суму банківської комісії у розмірі 24,14 грн. за перерахування коштів для сплати судового збору, оскільки ці витрати позивача пов'язані з розглядом даної справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фірми "Укравтобізнес" Товариство з обмеженою відповідальністю (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд. 271, код ЄДРПОУ 31293256, р/р 26000806945541 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 351016) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк", МФО 307528) суму боргу у розмірі 20200,00 грн.; 1609,50 грн. судового збору та суму банківської комісії у розмірі 24,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.07.2012

Суддя Доленчук Д. О.