Рішення № 25410320, 23.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р. Справа № 8/055-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», ідентифікаційний код: 04604309, місцезнаходження: 08654, Київська обл., Васильківський р-н, смт Дослідницьке, вул. Інженерна, 5,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «ім.Котовського», ідентифікаційний код: 03755360, місцезнаходження: 09137, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Мельник О.М., яка діє на підставі довіреності від 06.01.2012 року за № 1/1-13;

від відповідача: Автуєвич Н.В., яка діє на підставі довіреності від 24.05.2012 року за № 39, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

державна наукова установа «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» (далі за текстом: Позивач або Виконавець) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Котовського»(далі за текстом: Відповідач або Замовник) про стягнення заборгованості за Договором на виконання послуг від 12.05.2009 року за № 22-09-40 у вигляді основного боргу у сумі 3750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), 3-х процентів річних у сумі 224,99 грн. (двісті двадцять чотири гривні 99 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 551,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 25 коп.), пені у сумі 276,00 грн. (двісті сімдесят шість гривень 00 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором на виконання послуг від 12.05.2009 року за № 22-09-40 (далі за текстом: Договір), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 3750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.), 3-х процентів річних у сумі 224,99 грн. (двісті двадцять чотири гривні 99 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 551,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 25 коп.), пені у сумі 276,00 грн. (двісті сімдесят шість гривень 00 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 24.05.2012 року порушено провадження у справі №8/055-12 та призначено її розгляд на 05.06.2012 року.

05.06.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 24.05.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 24.05.2012 року, проти позову в частині визначення Позивачем обсягу та вартості наданих послуг на загальну суму 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) заперечував з тих підстав, що вважає загальна сума обсягу та вартості наданих послуг за Договором у період з 15.05.2009 року по 12.01.2010 року складає 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.). Одночасно Відповідач вимоги Позивача заперечував в частині суми основного боргу з тих підстав, що вважає позицію Позивача про наявність у Відповідача за Договором основного боргу у сумі 3750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) безпідставною та необґрунтованою через те, що ним сплачено 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) з вартості наданих Позивачем послуг у сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого сума основного боргу становить 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), в зв'язку з чим Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову частково щодо основного боргу та повністю щодо 3-х процентів річних, інфляційних нарахувань і пені. Ухвалою суду від 05.06.2012 року розгляд справи відкладено на 02.07.2012 року.

02.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 24.05.2012 року та від 05.06.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 24.05.2012 року та від 05.06.2012 року, проти позову в частині визначення Позивачем обсягу та вартості наданих послуг на загальну суму 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) заперечував з тих підстав, що вважає загальна сума обсягу та вартості наданих послуг за Договором у період з 15.05.2009 року по 12.01.2010 року складає 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.). Одночасно Відповідач вимоги Позивача заперечував в частині суми основного боргу з тих підстав, що вважає позицію Позивача про наявність у Відповідача за Договором основного боргу у сумі 3750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) безпідставною та необґрунтованою через те, що ним сплачено 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) з вартості наданих Позивачем послуг у сумі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого сума основного боргу становить 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), в зв'язку з чим Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову частково щодо основного боргу та повністю щодо 3-х процентів річних, інфляційних нарахувань і пені. Представникам сторін в судовому засіданні 02.07.2012 року повідомлено про оголошення перерви до 16.07.2012 року.

16.07.2012 року в судове засідання Позивач та Відповідач не з'явились будучи повідомленими про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим ухвалою суду від 16.07.2012 року розгляд справи відкладено на 23.07.2012 року.

23.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 23.07.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи раніше надані представниками Позивача і Відповідача пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 903 передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

12.05.2009 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 901, 903, 905 Цивільного кодексу України, укладено договір на виконання послуг від 12.05.2009 року за № 22-09-40 (далі за текстом: Договір), згідно п. 2. якого Відповідач доручив, а Позивач зобов'язувався виконати послуги з періодичного (один раз на місяць) обстеження всього поголів'я корів господарства на захворювання маститом і оцінювання якості молока (кислотність, ступень чистоти, бактеріальне обсіменіння, колі-титр, масова частка сухих речовин, кількість соматичних клітин, термостійкість, густина, вміст жиру та білки) в розрізі корівників.

За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Договір у п. 1 передбачає, що Договір діє з дати його підписання до 31.05.2010 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Виконавець надає, а Замовник оплачує необхідні послуги на загальну суму: 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень), згідно актів здачі приймання виконаних послуг, які оформлюються за результатами виконаної роботи.

Суд дослідивши зміст та умови п.п. 1, 4.1. Договору, приходить до висновку, що сторони при укладенні Договору погодили те, що протягом дії Договору з 12.05.2009 року по 31.05.2010 року загальна вартість послуг, які надає Позивач Відповідачу, не може перевищувати межу розміру 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) та їх остаточна загальна вартість визначається за наслідками складання та підписання сторонами Договору актів здачі-приймання виконаних послуг, яка не повинна перевищувати загальну суму 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого відповідно до актів здачі-приймання виконаних послуг остаточна загальна вартість останніх може бути меншою суми 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).

Згідно п. 4.2. Договору, оплата послуг Замовником здійснюється перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 днів з дати підписання актів здачі-приймання виконаних послуг.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Замовник приймає на себе зобов'язання своєчасно оплатити надані послуги.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський кодекс України у ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Позивачем на виконання умов п.п. 2, 4.1., 6.2. Договору в період з 15.05.2009 року по 12.01.2010 року з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України було виконано послуги з періодичного обстеження всього поголів'я корів господарства на захворювання маститом і оцінювання якості молока (кислотність, ступень чистоти, бактеріальне обсіменіння, колі-титр, масова частка сухих речовин, кількість соматичних клітин, термостійкість, густина, вміст жиру та білки) в розрізі корівників, а їх результат було передано Замовнику (Відповідачу), від якого будь-яких зауважень або претензій в адрес Позивача щодо якості, вартості, обсягу та строків виконання послуг не надходило, що підтверджено актом здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року, актом здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Позивачем крім акту здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року та акту здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року будь-яких інших письмових доказів виконання у період з 15.05.2009 року по 12.01.2010 року послуг за Договором суду не надано.

Загальна вартість виконаних Позивачем послуг згідно акту здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року та акту здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року складає 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позиція Позивача про те, що у період з 15.05.2009 року по 12.01.2010 року Позивач виконав послуги за Договором на загальну суму 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) є безпідставною, необґрунтованою та недоведеною суду за допомогою належних і допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим суд вважає позицію Відповідача доведеною та обґрунтованою суду за допомогою належних і допустимих доказів з того приводу, що у вказаний період Позивач за дорученням Відповідача виконав послуги на загальну суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Дослідженням акту здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, акту здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року та акту здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року встановлено, що вони підписанні сторонами Договору на виконання вимог ст. 193 Господарського кодексу України та п. 4.1. Договору без будь-яких застережень або зауважень щодо кількості, якості, строків та вартості виконання Позивачем послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем виконаних Позивачем в повному обсязі послуг з періодичного обстеження всього поголів'я корів господарства на захворювання маститом і оцінювання якості молока (кислотність, ступень чистоти, бактеріальне обсіменіння, колі-титр, масова частка сухих речовин, кількість соматичних клітин, термостійкість, густина, вміст жиру та білки) в розрізі корівників, згідно п. 2 Договору в обсягах, якості, асортименті та вартістю, визначених у вищезазначених акті здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, акті здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року та акті здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року на загальну суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем акт здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, акт здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року, акт здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року на загальну суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних Позивачем послуг свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором, загальна вартість яких складає 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).

Відповідач прийнявши у Позивача виконанні останнім за Договором послуги без будь-яких зауважень щодо якості, вартості, обсягів та строків виконання послуг, в порушення вимог ст. ст. 526, 530, 629, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, частково оплатив Позивачу виконанні останнім за Договором послуги у сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), що підтверджено платіжним дорученням від 10.08.2009 року за № 323 та від 24.11.2009 року за № 474, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Позивач не заперечує, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Перевіркою суми грошового зобов'язання Відповідача за актом здачі-приймання послуг б/н від 15.05.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 18.06.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 16.07.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.08.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 18.09.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.10.2009 року, актом здачі-приймання послуг б/н від 19.11.2009 року та актом здачі-приймання послуг за № 1 від 12.01.2010 року встановлено, що зазначена у цих актах вартість виконаних послуг на загальну суму 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) відповідає вартості послуг, яка визначена сторонами у Договорі.

Отже, заборгованість Відповідача за Договором у вигляді основного боргу становить 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).

На час розгляду справи основний борг у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) Відповідачем не погашений та його наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перевіркою розміру основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) встановлено, що вона відповідає фактичним обставинам справи.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Договору по оплаті виконаних Позивачем послуг на загальну суму 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач має право на стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу за Договором у сумі 3750,00 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) є частково доведеними та обґрунтованими лише у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), в зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).

Крім основної суми основної заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача 3-и проценти річних у сумі 224,99 грн. (двісті двадцять чотири гривні 99 коп.), інфляційні нарахування у сумі 551,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 25 коп.) та пеню у сумі 276,00 грн. (двісті сімдесят шість гривень 00 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Договір у п. 6.3. передбачає, що у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань протягом зазначеного терміну Замовник виплачує пеню Виконавцю у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті виконаних Позивачем послуг у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 276,00 грн. (двісті сімдесят шість гривень 00 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 551,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 25 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 224,99 грн. (двісті двадцять чотири гривні 99 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється необґрунтованим та невірним, в зв'язку з тим, що Позивачем суду доведено та Відповідачем не спростовано суму основної заборгованості 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.) за Договором.

Перерахунком розміру пені, інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором у вигляді пені складає 92,00 грн. (дев'яносто дві гривні 00 коп.), у вигляді інфляційних нарахувань складає 163,57 грн. (сто шістдесят три гривні 57 коп.), у вигляді 3-х процентів річних складає 72,99 грн. (сімдесят дві гривні 99 коп.).

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), керуючись п. 6.3. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо часткової обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3-х процентів річних у сумі 224,99 грн. (двісті двадцять чотири гривні 99 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 551,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 25 коп.) та пені у сумі 276,00 грн. (двісті сімдесят шість гривень 00 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у сумі 92,00 грн. (дев'яносто дві гривні 00 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 163,57 грн. (сто шістдесят три гривні 57 коп.), 3-х процентів річних у сумі 72,99 грн. (сімдесят дві гривні 99 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем та Відповідачем суду в якості письмових доказів, є належними та допустимими доказами, які стосуються предмету спору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані частково та заперечувались Відповідачем в ході розгляду справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості у вигляді основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), пені у сумі 92,00 грн. (дев'яносто дві гривні 00 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 163,57 грн. (сто шістдесят три гривні 57 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 72,99 грн. (сімдесят дві гривні 99 коп.) перед Позивачем повністю або частково.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат підлягає стягненню на користь Позивача з Відповідача, як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» до товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Котовського»про стягнення заборгованості, -задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ім.Котовського», ідентифікаційний код: 03755360, місцезнаходження: 09137, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1, на користь державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого», ідентифікаційний код: 04604309, місцезнаходження: 08654, Київська обл., Васильківський р-н, смт Дослідницьке, вул. Інженерна, 5, заборгованість за Договором на виконання послуг від 12.05.2009 року за № 22-09-40 у вигляді основного боргу у сумі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.), пені у сумі 92,00 грн. (дев'яносто дві гривні 00 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 163,57 грн. (сто шістдесят три гривні 57 коп.), 3-х процентів річних у сумі 72,99 грн. (сімдесят дві гривні 99 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 23.07.2012 року