Рішення № 25410248, 19.07.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" липня 2012 р. Справа № 7/5007/2/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Івашкевич О.Г. - довіреність за вих. №152 від 23.04.12р.;

від відповідача: Фещенко Р.В. - довіреність за вих. №12-1045 від 08.12.11р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м.Малин)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" (м. Малин-2)

про стягнення 64268,99 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 64268,99 грн. заборгованості, з яких: 58238,33 грн. - основний борг, 4593,47 грн. - пеня, 555,15 грн. - інфляційні, 882,04 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в сумі 28238,33 грн. основного боргу, не заперечував проти задоволення позову в цій частині, також просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені, інфляційних та річних. Суму обґрунтовано заявленого основного боргу, що становить 28238,33 грн., представник відповідача просив розстрочити на три місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, що між Державним комунальним підприємством "Малинміськводоканал" (Водоканал) та ТОВ "Папір-Мал" (Абонент/відповідач) укладено Договір №31 від 12.11.07р. (а.с.8), відповідного до якого Водоканал зобов'язується приймати від Абонента стічні води в розмірі встановленого ліміту. У свою чергу відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водовідведенні, належно експлуатувати каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.. (п.п. 1, 2 Договору).

Відповідно до абз. 1 п. 4 Договору, розрахунки за стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України за чинним законодавством України за затвердженими тарифами до 5 числа наступного за розрахунковим місяця. У разі зміни тарифів, діючих на час укладання договору, оплата Абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору. Станом на 12.11.07р. тариф становить: стоки (водовідведення) - 0,5 грн. за 1 куб. м з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п. 5 Договору, облік кількості стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається по показниках лічильника стоків встановленого на КНС Абонента.

Згідно п. 4 Договору у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі 05% від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Даний Договір укладено на невизначений термін з 12.11.07р. (п. 10 Договору).

Наказом ДКП "Малинміськводоканал" №39 від 28.03.11р. затверджено тариф на приймання та транспортування стічних вод ТОВ "Папір-Мал" з 01.03.11р. - 1 грн./м. куб.

В період з серпня 2011 року по квітень 2012 року представниками сторін складено акти, якими фіксувалася різниця показників лічильників. На підставі даних актів ДКП "Малинміськводоканал" виставлено до оплати рахунки-фактури (а.с. 16,19,21,23,25,27,29,31,33).

Однак, в порушення умов Договору щодо термінів проведення оплати, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з серпня 2011 року по березень 2012 року виникла заборгованість, яка з урахуванням частково проведеної оплати, станом на 24.05.12р. становила 58238,33 грн. (а.с.10).

Разом з тим, 19.10.11р. між ДКП "Малинміськводоканал" (Первісний кредитор) та ТОВ "Малин Енергоінвест" (Новий кредитор) укладено договір №19/10-2/50 від 19.10.11р., відповідно до якого Первісний кредитор передав позивачу своє право вимоги боргу, яке виникло на підставі договорів, за якими надавались послуги юридичним особам з водопостачання та водовідведення, укладених між первісним кредитором та юридичними особами - споживачами вказаних послуг (а.с. 38-39).

20.10.11р. між цими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору №19/10-2 від 19.10.11р. про відступлення права вимоги (а.с. 41-42).

За цим Договором Первісний кредитор передав Новому кредитору своє право вимоги боргу, яке виникло на підставі договорів, за якими надавались послуги юридичним особам з водопостачання та водовідведення (Зобов'язання), укладених між первісним кредитором та юридичними особами - споживачами вказаних послуг.

До Нового кредитора переходять права Первісного кредитора по Зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.1 сума договору складається із сум всіх зобов'язань, визначених в п. 1.2 цього Договору, що включають суми заборгованості по кожному із Зобов'язань, а також штрафні санкції, інфляційні витрати та відсотки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням Боржниками своїх обов'язків, які нараховані на дату укладення цього Договору.

Сума договору визначається та вказується в Реєстрі особових рахунків абонентів, що формується і підписується Первісним кредитором та погоджується Новим кредитором (додаток №2) (п. 2.2 Договору).

В послідуючому між ДКП "Малинміськводоканал" та ТОВ "Малин Енергоінвест" було укладено Договори про відступлення права вимоги за №19/10-8/58 від 01.12.11р. (а.с. 44), №19/10-14/2 від 01.01.12р. (а.с. 46), №19/10-20 від 01.02.12р. (а.с. 49), №19/10-26 від 01.03.12р. (а.с. 51), №19/10-32 від 01.04.12р. (а.с. 53-54), №19/10-38 від 01.05.12р. (а.с. 56-57) на аналогічних умовах.

Відповідно до складених Реєстрів особових рахунків юридичних осіб ДКП "Малинміськводоканал", станом на 01.11.11р. заборгованість ТОВ "Папір-Мал" визначена в сумі 40816,59 грн. (а.с.43), станом на 01.12.11р. - 14834,74 грн. (а.с.45), станом на 01.01.12р. - 8667,00 грн. (а.с. 47), станом на 01.02.12р. - 6325,00 грн. (а.с.50), станом на 01.03.12р. - 4106,00 грн. (а.с.52), станом на 01.04.12р. - 8222,00 грн. (а.с. 55).

Так, згідно вищеперелічених договорів Позивач отримав право вимоги боргу, що з урахуванням частково проведених оплат, становить 58238,33 грн.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення основного боргу в сумі 28238,33 грн., нараховані пеню, інфляційні та 3% річних позивач не визнав, так як вважає, що саме недотримання Позивачем вимог ч. 2 ст. 517, ч. 2 ст. 257 ЦК України щодо невиконання Позивачем обов'язку надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні стало причиною прострочення виконання зобов'язання.

Документи, підтверджуючі право вимоги боргу отримані Відповідачем лише 29.05.12р., отже, як зазначає позивач, і прострочення виконання зобов'язання починається саме з цієї дати.

Як встановлено судом, відповідачем після подачі позову до суду оплачено заборгованість в сумі 30000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.06.12р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 82), від 12.06.12р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 83), від 22.06.12р. на суму 15000,00 грн., від 09.07.12р. на суму 5000,00 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 28238,33 грн.

Що стосується заявлених позивачем вимог щодо стягнення 4593,47 грн. - пені суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Договорів про відступлення права вимоги, суми договорів складаються з сум всіх зобов'язань, що включають суми заборгованості по кожному із зобов'язань, а також штрафні санкції, інфляційні витрати та відсотки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням боржниками своїх обов'язків, які нараховані на дату укладення цього Договору. Дана сума договору визначається та вказується в Реєстрі особових рахунків абонентів. Отже, Первісним кредитором чітко визначено об'єм тих прав, що передано за договором , а саме: право вимагати Новим кредитором ті суми заборгованості, які вже нараховані Первісним кредитором Боржнику та вказуються в реєстрі особових рахунків абонентів. Право самому нараховувати штрафні санкції (у вигляді пені) за договором Новому кредитору надано не було.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи Реєстрів особових рахунків абонентів ДКП "Малинміськводоканал" передано право вимоги лише в сумі основного боргу.

Враховуючи вищевикладене та те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України), господарський суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, інфляційних та 3% річних є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення 4593,47 грн. - пені.

Що стосується позову в частині 555,15 грн. - інфляційних та 882,04 - 3% річних, судом взято до уваги наступне.

Позивачем після укладення договорів про відступлення права вимоги не надано Боржнику доказів переходу до Нового кредитора прав у зобов'язанні.

В свою чергу ТОВ "Папір-Мал" направило листа за вих. №101-49 від 13.01.12р. з проханням надати копію договору про відступлення права вимоги та належним чином завірені копії установчих документів, які підтверджують правосуб'єктність Позивача (свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ та статут).

25.05.12р. Позивачем надіслано Відповідачу лист за вих. №186 з частиною документів, що просив надати ТОВ "Папір-Мал". Всі витребовувані відповідачем документи отримані лише 29.05.12р., в якості додатків до позовної заяви.

Згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що Відповідач прострочив виконання зобов'язання саме через прострочення ТОВ "Малин Енергоінвест" виконання обов'язку щодо надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення 555,15 грн. - інфляційних та 882,04 - 3% річних.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 28238,33 грн. - основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 4593,47 грн. - пені, 555,15 грн. - інфляційних, 882,04 грн. - 3% річних суд відмовляє, а також припиняє провадження у справі в частині стягнення 30000,00грн. основного боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Щодо прохання відповідача розстрочити погашення заборгованості на три місяці зі сплатою до 30.07.12р. - 9412,77 грн., до 30.08.12р. - 9412,78 грн., до 30.09.12р. - 9412,78 грн. господарським судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на усій території України.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішень або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Проаналізувавши приписи названої статті, можна зробити висновок, що, зокрема, відстрочка або розстрочка виконання рішення може бути надана лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового акта, або роблять його виконання неможливим. Такі обставини визнаються судом з огляду на матеріали конкретної справи, у тому числі доводи сторін та подані ними докази.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Також, згідно п. 2 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України" підставою для відстрочки (розстрочки) виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, тобто на протязі визначеного періоду часу з наступним його виконанням у майбутньому.

Отже, обов'язковою умовою надання розстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Відповідач скористався своїм правом на звернення до господарського суду з відповідною заявою, але всупереч ст. 33 ГПК України не подав достатніх та допустимих доказів на підтвердження наявності відповідних обставин.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не вважає наявними виняткові обставини, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, тому відмовляє в задоволенні заяви про надання розстрочки погашення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" (Житомирська область, м. Малин, вул. Неманихіна, 2, 11602, ід. код 30477405)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (Житомирська область, м. Малин, вул. Українських повстанців, 25А, 11601, ід. код 37555721) 28238,33 грн. основного боргу, а також 1458,47 грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 24.07.12р.

Суддя Кудряшова Ю.В.