Рішення № 25410196, 25.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/72/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.12 Справа № 5009/2392/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників сторін: від позивача - Підгородецька М.В., довіреність №06/27 від 03.01.2012 р.; від відповідача - ОСОБА_1 підприємець;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/2392/12

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району, м. Запоріжжя (скорочено Концерн «МТМ»);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_1);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 27.06.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/72/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 25.07.2012 р.

За клопотанням представника позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн «МТМ»звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді №401860 від 01.07.2010 р. в сумі 3899,31 грн., 25,25 грн. 3% річних та пені в сумі 166,85 грн., всього 4091.41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з січня 2012 р. по квітень 2012 р. за договором №401860 від 01.07.2010 р. отримав від позивача теплову енергію на загальну суму 3899,31 грн. Взяті на себе зобов'язання за вказаним договором щодо оплати поставленої теплової енергії відповідач не виконує. В обґрунтування вимог посилається на ст. ст. 526, 527, 530, ч. 1 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 198, 199 ГК України, ст. ст. 1, 49, 54 -55 ЦПК України та умовами договору №401860.

Представник позивача у судовому засідання наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.

ФОП ОСОБА_1, відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надала. В судовому засіданні несплату за опалення не заперечує, але зазначає, що протягом певного часу здійснювалось намагання про відключення від мереж центрального опалення, які на даний час не вирішені.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 року між Концерном «МТМ»(Теплопостачальна організація, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_1 (Споживач, відповідач у справі), був укладений договір № 401860 купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі Договір №401860).

Відповідно до умов Звертання-доручення від 01.07.10 р. (Додаток №1а до Договору), постачання теплової енергії здійснюється на нежитлове вбудоване приміщення за адресою: м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 43.

Згідно п. 1.1 Договору № 401860, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючим тарифами (ціпами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

За умовами п. 1 Додатку № 5 «Тарифи на теплову енергію»до Договору № 401860, розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 р. №327, від 28.04.2010 р. № 192.

Цей договір набуває чинності з 01 липня 2010 року і діє до 30 червня 2011 р. (п. 10.1 Договору №401860).

За приписами п. 10.4 Договору № 401860, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявила про розірвання цього договору.

Враховуючи відсутність заперечень сторін проти продовження дії договору, договір є чинним на час розгляду справи судом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в Договорі № 401860 встановили наступний порядок розрахунків.

Споживач теплової енергії зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 Договору №401860).

Відповідно до п. 6.2 Договору № 401860, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є акт приймання - передачі (п. 6.3 Договору № 401860).

За приписами п. 6.4 Договору № 401860, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальній організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору №401860, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок -фактуру; акт приймання -передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Згідно до п. 6.6.1 Договору № 401860, отриманий акт приймання - передачі Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочно -дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні -7 днів).

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2 Договору №401860).

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п.6.6.1 договору строк. У разі неотримання Акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.3 Договору №401860).

Позивач за період з січня по квітень 2012 р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3899,31 грн., що підтверджується актами приймання -передачі: за січень 2012 р. на суму 1303,78 грн. з ПДВ; за лютий 2012 р. на суму 1465,70 грн. з ПДВ; за березень 2012 р. на суму 1007,68 грн. з ПДВ та за квітень 2012 р. на суму 122,15 грн. з ПДВ.

Зазначені акти приймання - передачі та рахунки позивач замовною кореспонденцією направляв на адресу відповідача, що підтверджується копіями наданих реєстрів (а. 27-31 с).

Відповідачем вище перелічені акти не підписано, але ж не надано теплопостачальній організації заперечень з приводу їх змісту, тому вони вважаються погодженими, та є підставою для стягнення з відповідача 3899,31 грн. суми заборгованості за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3899,31 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем окрім вимоги про стягнення основного боргу заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 25,25 гри. та 166,85 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до 1. ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. З ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення містить ст. 230 ГК України, яка визначає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами п. 7.2.8 Договору №401860, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 4 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов'язання мало бути виконано, тобто нарахування пені здійснюється за шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Після закінчення цього строку їх нарахування припиняється, і в межах одного року суб'єкт господарювання має право звернутися до суду з вимогою про примусове стягнення штрафних санкцій за прострочку виконання договірного зобов'язання.

Заявлена позивачем пеня за період з 21.02.2012 р. по 29.06.2012 р. згідно розрахунку порахована позивачем не вірно, тому до стягнення підлягає пеня в сумі 156,84 грн. з 21.02.2012 р. по 26.06.2012 р. (на час подання позову).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем вимог Договору №401860 щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію судом встановлено, тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованою, але перерахувавши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 21.02.2012 р. по 07.06.2012 р. до стягнення підлягає в сумі 25,11 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69089, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951, Філія - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДР 32121458) 3899 (три тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію, 25 (двадцять п'ять) грн. 11 коп. 3% річних, 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 84 коп. пені та 1593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 50 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Хуторной