УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "24" липня 2012 р. Справа № 16/5007/9/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Клименко О.М., довіреність від 03.07.2012р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (с.Лебедин, Шполянський район, Черкаська область)
до Приватного підприємства "Миролюбівське" (с.Миролюбівка Житомирський район Житомирська область)
про стягнення 171133,53 грн.
24.01.2012р. позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 171133,53 грн., з яких: 159541,64 грн. борг за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №2КП-0311ЩМС-253к від 17.03.11р., 3455,27грн. пеня та 8136,62грн. відсотки за користування товарним кредитом.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.03.2012р. позов ПАТ "Лебединський насіннєвий завод" залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.03.2012р., справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.
Розпорядженням №120/2012 від 05.07.2012р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справу №16/5007/9/12 передано для розгляду судді Соловей Л.А.
Ухвалою суду від 05.07.2012р. прийнято справу №16/5007/9/12 до свого провадження та призначено засідання суду на 24.07.2012р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 05.07.2012р. надав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та довідку, в якій позивач повідомляє, що основна сума заборгованість відповідача станом на 18.07.2012р. не змінилась та складає 159541,64грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.79).
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, крім того, ухвалою суду відповідача було попереджено, що у разі неявки в судове засідання представника - справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2011 року між ВАТ "Лебединецький насінневий завод" (Продавець, позивач) та ПП "Миролюбівське"" (Покупець, відповідач), укладено Договір купівлі-продажу № 2КП-0311ЩМС-253к (а.с.7-9), за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю: насіння, зерно, засоби захисту рослин, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначена у специфікації, що є заявкою покупця на конкретний товар. Поставка здійснюється партіями відповідно до кожної специфікації (п.1.1 договору).
Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що ціна товару визначається у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору. Загальна ціна договору являє союбою сумарну вартість товару, що поставляється в рамках даного договору згідно додатків (специфікацій).
Порядок розрахунків за поставлений товар визначається у специфікації до даного договору. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Інше можливо за домовленістю сторін (п.п.3.1;3.2 договору).
У специфікаціях сторони визначили, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 100% від загальної вартості товару до 01.11.2011р.
На виконання умов договору №2КП-0311ЩМС-253к від 17.03.2011р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 167541,64грн., що підтверджується специфікаціями №№1,2 від 17.03.2011р., №3 від 29.04.2011р., видатковими накладними №№791,792 від 04.04.2011р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії 12ААБ від 04.04.2011 р., виданої на ім'я Петельок О.А. (а.с.10-15).
Однак, відповідач в порушення умов договору розрахунки за отриманий товар провів частково на суму 8000,00грн. (а.с. 16).
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 159541,64грн.
За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості на підставі договору №2КП-0311ЩМС-253к від 17.03.2011р.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, у специфікаціях сторони встановили порядок проведення розрахунків, а саме: 100% від загальної вартості товару до 01.11.2011р.
Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриманий товар в повному обсязі не провів.
Наявність заборгованості в сумі 159541,64грн. (станом на 13.02.2012р.) не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків, підписаним представниками обох сторін (а.с.23).
Враховуючи, що позивач свої договірні зобов'язання виконав, передав у власність покупця обумовлений договором товар, натомість відповідач в порушення умов договору не оплатив позивачеві вартості товару у встановлені договором №2КП-0311ЩМС-253к терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 159541,64грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування товарним кредитом, розмір яких передбачений договором, та згідно розрахунку позивача становить 8136,62грн. (а.с.3).
Згідно п.3.4 договору, у разі несвоєчасної оплати товару, він вважається товарним кредитом та у відповідності до специфікації даного договору на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму заборгованості за товар, що передавався на умовах товарного кредиту, з моменту зазначеної в специфікаціях кінцевої дати оплати до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту.
Статтею 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Приписами ст.ст.6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст.628 ЦК України передбачено, що зміст Договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором купівлі-продажу від 17.03.2011р. сторони погодили усі істотні умови, зокрема визначили порядок проведення відповідачем розрахунків та відповідальність за несвоєчасну оплату товару.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 8136,62грн. процентів за користування товарним кредитом є правомірною та підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань 3455,27грн. пені.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.3 договору у випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що порушила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.3), перевіреного господарським судом, пеня у сумі 3455,27грн. нарахована позивачем відповідно до приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України.
Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню 171133,53грн., з яких: 159541,64грн. боргу за поставлений товар, 3455,27грн. пені та 8136,62грн. відсотків за користування товарним кредитом.
Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Миролюбівське" (12453, с.Миролюбівка, Житомирська область, Житомирський район, с.Миролюбівка, вул.Петровського, 1, код 36297695)
на користь Публічного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (20635, Черкаська область, Шполянський район, с.Лебедин, вул.Заводська,17, код 00388932 )
- 159541,64грн. боргу за поставлений товар;
- 3455,27грн. пені;
- 8136,62грн. відсотків за користування товарним кредитом;
- 3422,67грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Соловей Л.А.
Судове рішення № 25410193, Господарський суд Житомирської області було прийнято 24.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/5007/9/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: