Рішення № 25410133, 18.07.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2012 Справа № 5008/420/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного акціонерного товариства „Тисагаз", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Хустхліб", м. Хуст про стягнення заборгованості на суму 10259,20 грн., включаючи основний борг, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних

за участю представників:

позивача -Мучичка М.Ю., представник за довіреністю;

відповідача -не з"явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідачем всупереч договірних зобов'язань не повністю оплачена вартість поставленного у травні-липні 2009р. природного газу, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 8557,00 грн., що є предметом даного позову в частині основного боргу. Представник позивача у ході судового розгляду наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи (докази чого містяться у матеріалах справи), письмового відзиву на позов не подав та не забезпечив участі свого представника у судовому процесі.

За таких обставин спір вирішується без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами у порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

15.01.08 позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір № 1419 про постачання природного газу (далі - договір). За умовами договору постачальник зобов'язався поставити природний газ споживачеві, який, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленого газу у порядку, визначеному договором (п. 2), шляхом перерахування грошових коштів на умовах 50% передоплати до 20 числа місяця попереднього до поставки. При цьому, остаточний розрахунок здійснюється на підставі тристороннього (з участю ВАТ „Закарпатгаз") акту приймання-передачі газу до 15 числа наступного за звітним місяцем.

Сторонами передбачено відповідальність за порушення умов договору, зокрема, у разі прострочення оплати або неоплати вартості поставленого газу шляхом сплати споживачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З матеріалів справи, зокрема, договору, актів приймання-передачі природного газу, та пояснень представника позивача вбачається, що позивач згідно договірних зобов'язань за період з травня по липень 2009р. поставив відповідачеві 96293 куб. м природного газу на загальну суму 238229,80 грн.

Відповідачем вартість одержаного газу сплачена частково і станом на 30.11.09 за результатами звіряння сторонами взаєморозрахунків встановлено заборгованість відповідача на суму 76557,00 грн., після чого на протязі з грудня 2009р. по жовтень 2010р. відповідач сплатив ще 68000,00 грн., з урахуванням чого його заборгованість перед позивачем становить 8557,00 грн. (акт звіряння, банківські виписки -у матеріалах справи).

Наведені обставини не спростовані відповідачем .

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення суми 8557,00 грн. як боргу за поставлений природний газ правомірні, підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб'єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивачем за прострочення відповідачем грошових зобов'язань у період з 15.08.09 по 31.01.10 нараховано за умовами договору пеню на суму 740,12 грн. та за період з 15.08.09 по 18.05.12 нараховано інфляційні втрати та 3 % річних відсотків на суми, що становлять відповідно 240,42 грн., 720,19 грн. Зазначені вимоги щодо пені задоволенню не підлягають, оскільки заявлені після спливу встановленого річного строку позовної давності, в іншій частині -щодо інфляційних втрат та річних відсотків є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 9517,61 грн., в іншій частині вимог -належить відмовити.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 11, 256, 258, 267, 509, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хустхліб" (90400 м. Хуст Закарпатської області, вул. Гойди, 30, код ЄДРПОУ 32907024) на користь приватного акціонерного товариства „Тисагаз" (88000 м. Ужгород, вул. Фединця, 7 код ЄДРПОУ 22091121) заборгованість на суму 9517,61 грн. (дев'ять тисяч п"ятсот сімнадцять грн. 61 коп.), включаючи основний борг, інфляційні втрати, річні відсотки, та у відшкодування судових витрат - 1493,16 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто три грн. 16 коп.).

2. В іншій частині вимог -відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 27.07.12

Суддя Ушак І.Г