Рішення № 25409942, 26.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.12р. Справа № 19/5005/5744/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 883 300,34 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Дудка Д.В. - дов. від 16.01.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача -Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про стягнення суми 1 883 300,34 грн., яка складається з: основний борг у розмірі 1 798 477,29 грн., інфляційні витрати у розмірі 3 061,43 грн., пеня у розмірі 68 205,37 грн., 3% річних у розмірі 13 556,25 грн. та судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № 4797/21/128992 від 15.02.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за спожитий природний газ.

Представник позивача підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, подав заяву, якою підтверджує заборгованість Відповідача на 26.07.12р. у сумі 1 883 300,34 грн., просить долучити до матеріалів справи докази додаткового повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідь на запит, яким підтверджується статус відповідача, як юридичної особи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надавав, витребувані судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково впозивачем, що підтверджується листом від 23.07.12р. з відміткою КЕВ м. Дніпропетровська про отримання.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська було укладено договір № 4797/21/128992 на постачання природного газу, відповідно до п.1.1 якого позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і порядку, пер6едбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Згідно п.4.2 Договору, до ціни на природний газ додаються:

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2 відсотки, що складає 70,1800 грн., крім того ПДВ -20% -14,0360 грн., загалом -84,2160 грн.;

- тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами в розмірі 156,70 грн., крім того ПДВ -20% - 31,34 грн., загалом -188,04 грн.;

- тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами в розмірі 148,90 грн., крім того ПДВ -20% 29,78 грн., загалом -178,68 грн.;

- тариф на постачання газу за регульованим тарифом в розмірі 22,50 грн., крім того ПДВ -20% - 4,50 грн., загалом -27,00 грн.;

- податок на додану вартість за ставкою 20% - в розмірі 701,8000 грн.

Загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання договору, складає 4688,7360 грн., в тому числі ПДВ -20%, що складає 781,4560 грн.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка №2 до Договору.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця , наступного за розрахунковим. (п.4.6 Договору).

Пунктом 4.7 Договору зазначено, що оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

У разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу ( п.6.2.2 Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору, Догвір набирає чинності з 01.01.2012 року та діє до 31.12.2012 року.

На виконання умов Договору позивач здійснив постачання природного газу в обсязі 426120 м.3 відповідачу в лютому -квітні 2012 року, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт за лютий, березень та квітень 2012 року.

Відповідач, в порушення умов Договору не здійснив повну оплату послуг за постачання газу у лютому та у квітні 2012 року, таким чином не виконав своїх зобов'язань перед Позивачем, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованність перед позивачем:

за лютий 2012 року - у розмірі 1 020 475,33 грн;

за березень 2012 року- у розмірі 678 038,11 грн.;

за квітень 2012 року - у розмірі 99 963,85 грн., а всього 1 798 477,29 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 68 205,37 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 3 061,43 грн. та 3% річних у розмірі 13 556,25 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у розмірі 1 798 477,29 грн., пеня у розмірі 68 205,37 грн., інфляційні витрати у розмірі 3 061,43 грн., 3 % річних у розмірі 13 556,25 грн., всього 1 883 300,34 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованності за поставлений природний газ у розмірі 1 798 477,29 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 6.2.2 Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 68 205,37 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 3 061,43 грн. та 3% річних у розмірі 13 556,25 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та актом звірки станом на 17.07.12р.

Докази сплати заборгованості сторонами не представлено.

На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська, 49005, м.Дніпропетровська, вул.Феодосіївська,13 ( код ЄДРПОУ 08004581, р/р 35213001002591 В ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського,5, код ( п/р 26034302021243 у філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 305482, ЄДРПОУ 20262860) заборгованність за природний газ у розмірі 1 798 477,29 грн. (один мільйон сімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста сімдесят сім грн. 29 коп.), пеню у розмірі 68 205,37 грн. (шістдесят вісім тисяч двісті п`ять грн. 37 коп.), 3 % річних у розмірі 13 556,25 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість грн. 25 коп.), інфляційні витрати у розмірі 3 061,43 грн. (три тисячі шістдесят одна грн. 43 коп.) та судовий збір у розмірі 37 666,00 грн. (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко