Рішення № 25409910, 25.07.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.12р. Справа № 18/5005/5295/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

м. Нікополь

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь металургійний завод",

м. Донецьк

про стягнення майнової шкоди

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Бойко Н.Л., дов. від 19.04.2011

від відповідача 1: Селяков О.В., дов. №79 від 01.01.12р.

від відповідача 2: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь металургійний завод" про стягнення з належного відповідача вартості майнової шкоди в розмірі 4 836,86грн.

05.07.12р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути вартість недостачі вантажу в розмірі 4 836,86грн. з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь металургійний завод".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевезення Державним підприємством "Придніпровська залізниця" вантажу - коксового горішку у вологому стані відбулася втрата вантажу у розмірі 3 400кг.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти вимог відносно нього заперечує, зазначає, що Статутом залізниць України та Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу передбачено обов"язок вантажовідправника перед навантаженням вантажу у вагон визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер). Відправник не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5 та 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь металургійний завод" явку представника в судове засідання не забезпечило, 17.07.12р. подало до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю явки представника в судове засідання.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки із матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь металургійний завод" вчасно було повідомлено про час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням "Укрпошта" №4994619742540 (а.с. 29), і мало можливість надати документи, витребувані судом для розгляду справи без його участі.

17.07.12 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору №1101643/24680ДС від 01.11.11р., а саме за накладною №48738546 від 05.03.12р. на адресу Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" зі станції відправлення Донецьк Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці 08.03.12р. прибув вагон №65742611 із вантажем коксового горішку у вологому стані. За даною накладною вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь металургійний завод" (а.с. 10).

Абзац 2 ч.1 ст. 6 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей, внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладний.

Зазначений вагон виданий Публічному акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" згідно зі ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту АА №042086/46 від 08.03.12р., в якому було зафіксовано, що за документами значиться тара 21 650кг, нетто 43 950кг, однак при комісійному зважуванні на 100т тензометричних вагах вантажоодержувача, фактично виявилась вага брутто 62 200кг, тара з документами 21 650кг, нетто 40 550кг, що менше ваги, яка вказана в документах на 3400кг. У розділі "Д" даного акту вказано: завантаження на рівні бортів, маркування не вказане. У дійсності навантаження тотожне акту загальної форми №4758, на рівні бортів розрівняне, вантаж маркований, крім воронкоподібного поглиблення над 2, 3 люками діаметром 150 см, глибиною 100 см, з одного боку вагона. Нещільне прилягання армувального листа 2 люка до хребтової балки, зазор довжиною 30 см, шириною 3 см. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозився. Двері та люки закриті. На момент прибуття зазор вже був закладений ганчір"ям, слідів течі вантажу не було. Згідно акту №3 про технічний стан вагону, вагон технічно справний. Вантажовідправник зазор бачити міг, не прийняв заходів, втрата вантажу можлива (а.с. 9).

Із матеріалів справи вбачається, що спірний вагон був технічно справний, про що зазначено у комерційному акті в графі "про технічний стан вагону".

Опис комерційного акту АА № 042086/46 від 08.03.12р. складено у доповнення до акту загальної форми № 4758 від 07.03.12р. станції Запоріжжя -Ліве, в якому вказано, що при прийманні потягу виявлено завантаження на рівні бортів розрівняне, марковане. З правого боку за ходом нещільне прилягання армувального листа 2 люка до хребтової балки, зазор довжиною 30 см, шириною 3 см. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозився. Поглиблення над 2, 3 люками воронкоподібне діаметром 150 см, глибиною 100 см. На станції зазор закладений ганчір"ям. Двері та люки закриті. Слідів течі вантажу не було (а.с. 32).

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення, екологічну безпеку та захист навколишнього середовища.

Згідно з п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001р., встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.6 Правил).

Акти про технічний стан вагону та їх правова оцінка є підставою для визначення ступеню вини вантажовідправника та залізниці у недостачі вантажу внаслідок його просипання під час перевезення.

За ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці (ч.5 ст. 31 Статуту залізниць України).

Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).

Як вбачається із матеріалів справи, завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинно було визначити Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь металургійний завод".

Згідно п.3.9. роз"яснення Президії ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.02р. встановлено, що, у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь металургійний завод" не надало суду доказів завантаження вантажу у справний у комерційному відношенні вагон чи відмову в прийнятті вагону від залізниці під завантаження.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог відносно Державного підприємства "Придніпровська залізниця" повинно бути відмовлено, оскільки воно подало технічно справний вагон, який задовольняв вимоги правил технічної експлуатації, а з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь металургійний завод" підлягає стягненню вартість майнової шкоди в розмірі 4 836,86грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 122, п/р260087691 у банку ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 30939178) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р26008057009082 у ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186520) вартості майнової шкоди в розмірі 4 836,86грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять шість грн. 86коп.), 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

У задоволенні позову відносно Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова

Повне рішення складено 23.07.2012р.