Ухвала суду № 25409899, 26.07.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" липня 2012 р. Справа № 5004/1102/11

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

по справі № 5004/1102/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, м. Луцьк

про стягнення 1 074 270,45 грн.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від скаржника: н/з

від стягувача: Москвичов С. І., довіреність №176 від 27.05.2011 року

від ВДВС Луцького МУЮ: Воробей О. А., довіреність від 21.06.2012 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД у скарзі від 16.05.2012 року №1605/12 просить визнати неправомірними дії ДВ ДВС Луцького МУЮ та визнати недійсною постанову від 10.05.2012 року про доручення ОСОБА_1 провести рецензування звітів про оцінку транспортних одиниць ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД в кількості 17 одиниць.

Скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова, на думку товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, винесена всупереч вимог чинного законодавства та порушує право скаржника на проведення рецензії звітів про оцінку майна особою, яка має належні повноваження на зайняття оціночною діяльністю, оскільки оскаржувана постанова винесена без відображення даних про те, чи являється ОСОБА_1 суб'єктом оціночної діяльності, як того вимагає чинне законодавство.

В судовому засіданні 25.07.2012 року представник ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі. Крім того, зазначив, що оскаржувана постанова винесена не по формі, без зазначення досвіду рецензента та відомостей про наявність у нього підтверджуючих документів.

Представник стягувача та ДВС скаргу заперечили.

Представник ДВС повідомила, що вимог до форми написання постанови про призначення саме рецензента не має, крім того, при винесені оскаржуваної постанови ВДВС перевіряв досвід та наявність повноважень у ОСОБА_1, оскільки така інформація щодо усіх суб'єктів оціночної діяльності міститься у відділі державної виконавчої служби і перевіряється державним виконавцем при винесені відповідних постанов.

У судовому засіданні 25.07.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 26.07.2012 року для подання додаткових доказів по справі.

Представник скаржника в судове засідання 26.07.2012 року не з'явився.

Стягувач та ДВС подали заперечення на скаргу від 25.07.2012 року та 26.07.2012 року № 18702 відповідно. До заперечень представник ДВС долучила кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 08.09.2007 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 16.10.2008 року НОМЕР_2, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_1 від 21.07.2011 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 15.05.2009 року, 20.05.2011 року, видані ОСОБА_1.

В судовому засіданні та в запереченнях на скаргу стягувач та представник ДВС у задоволенні скарги просили відмовити, оскільки ОСОБА_1 є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства та має право на рецензування звітів.

Заслухавши пояснення представників ДВС та стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.08.2011 року, що набрало законної сили 25.10.2011р. згідно з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. по справі №5004/1102/11, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 982 600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 3 016 грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 10 740 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду другої інстанції видано наказ № 5004/1102/11-1 від 28.11.2011 року, який отримано представником стягувача 22.03.2010 року.

Рішення від 30.08.2011 року №5004/1102/11 набрало законної сили і є обов'язковим до виконання згідно ст. 4 -5 ГПК України, ч.5 ст. 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

07.12.2011р. державним виконавцем ДВС Луцького МУЮ винесено постанову ВП №30357087 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №5004/1102/11-1 від 28.11.2011 року, накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна.

16.12.2011 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №23919140 (постанова ВП №30357087 від 16.12.2011 року).

Відповідно до п. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до п. 6 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

15.03.2012 року та 27.04.2012 року суб'єктом оціночної діяльності підприємцем ОСОБА_2 складено висновки про вартість майна, мета оцінки: визначення ринкової вартості арештованого майна, як початкової ціни для подальшого відчуження через аукціон.

Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

На підставі заперечень скаржника на результати визначення вартості об'єкта оцінки від 04.05.2012 року та від 08.05.2012 року державний виконавець ВДВС Луцького МУЮ О. А. Воробей винесла постанову від 10.05.2012 року ВП №30357087 згідно якої доручила ОСОБА_1 провести рецензування звітів про оцінку, складених суб'єктом оціночної діяльності підприємцем ОСОБА_2

Відповідно до п. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

За приписами ч. 2 ст. 13 цього Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими напрямами оцінки майна відповідно до програм базової підготовки: оцінка об'єктів у матеріальній формі; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Як встановлено долученими до матеріалів справи документами 08.09.2007 року ОСОБА_1 видано кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 (а. с. 24), яке підтверджує його достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за напрямом оцінки майна: "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах напряму, зокрема, "Оцінка дорожніх транспортних засобів".

Відповідно до ст. ст. 17, 18 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.

Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною.

До матеріалів справи долучено свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 16.10.2008 року НОМЕР_2, видане ОСОБА_1 (а. с. 25), посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача за напрямом оцінки майна: "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах напряму, зокрема, "Оцінка дорожніх транспортних засобів" від 15.05.2009 року МФ№3138-ПК, від 20.05.2011 року МФ№4046-ПК (а. с. 26, 27), сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 21.07.2011 року НОМЕР_1 (а. с. 28), видані ОСОБА_1.

Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ЗУ " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", має достатній досвід і може здійснювати рецензування звітів про оцінку. ВДВС Луцького МУЮ при винесені оскаржуваної постанови діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. п. 1.5, 1.5.1, 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити, зокрема, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).

У постанові про призначення експерта або спеціаліста, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій.

Доводи скаржника про те, що в постанові від 10.05.2012 року не відображені дані про те, чи являється ОСОБА_1 суб'єктом оціночної діяльності не можуть бути підставою визнання дій ДВС неправомірними та постанови недійсною.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " від 28.03.2002 року №04-5/365 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 1212 скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Постанова від 10.05.2012 року отримана боржником 11.05.2012 року, скарга подана 18.05.2012 року з дотриманням передбаченого ст. 1212 ГПК України строку.

За викладених обставин суд дійшов висновку про неправомірність доводів заявника та відхилення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на дії державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по справі № 5004/1102/11 відхилити.

Суддя А. М. Кравчук