Рішення № 25409763, 23.07.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.2012Справа №5002-28/1807-2012

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь

до відповідача Комунального підприємства «Молодіжне-1», Сімферопольський район, смт. Молодіжне

про стягнення 84 148,94 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Фляга А.А. - представник, довіреність № 1 від 03.01.2012 р.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Молодіжне-1» про стягнення 84 148,94 грн., в тому числі суму основного боргу у розмірі 81 776, 54 гри., 3% річних у розмірі 355, 34 гри., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 204, 49 грн. та пеню у розмірі 1 812, 57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов'язання за договором № 5136 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації від 01.11.2008 в частині сплати коштів за спожиті послуги.

Представник відповідача у засідання суду тричі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином: процесуальні документи направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві. Крім того, суд направляв процесуальні документи на адресу засновника КП «Молодіжне-1» - Молодіжненській селищній раді.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

01.11.2008 року між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (водоканал) та Комунальним підприємством «Молодіжне-1» (абонент) укладено договір № 5136 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації (а. с. 8-13).

Відповідно до п. 2.2 договору, водоканал приймає на себе зобов'язання забезпечувати абонента питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах та проводити водовідведення, а абонент приймає на себе зобов'язання споживати зазначені в даному пункті послуги в кількості не більше встановленого ліміту для організацій, які фінансуються з бюджетів всіх рівнів, суму не більш суми, визначеної кошторисом на утримання абонента в частині оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню у визначених договором обсягах. При цьому, абонент приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж водоканалу, через які абоненту здійснюється подача води і здійснюється водовідведення, та (або) які знаходяться на балансі абонента, прилади та пристрої на них згідно з даним договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Судом встановлено, що згідно зазначеного у п. 2.2 договору, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору, водоканал надає абоненту послуги по водопостачанню та водовідведенню за тарифами, визначеними у відповідності до даного договору.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, оплата здійснюється шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок водоканалу в розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць (який передував звітному). Авансовий платіж вноситься абонентом до 15 числа звітного місяця. Остаточний розрахунок за послуги по водопостачанню та водовідведенню здійснюється на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання абонентом виставленого водоканалом рахунку за спожиті послуги.

Пунктом 6.4.1 договору визначено, що водоканал має право на своєчасну оплату абонентом за надані послуги за договором. Водоканал має право у випадку порушення абонентом строку внесення платежів (крім сплати авансових платежів бюджетними організаціями) стягувати неустойку (пеню) згідно законодавства України та (або) даного договору.

У відповідності до договору, позивачем на оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення, були виставлені наступні рахунки: № 5136 від 12.01.2012 на суму 25 312,31 грн. (а. с. 14); № 5136 від 13.02.2012 на суму 25 978,82 грн. (а. с. 16); № 5136 від 20.03.2012 на суму 30 485,41 грн. (а. с. 18). Всього виставлено рахунків на суму 81776,54 грн.

На підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення позивачем і відповідачем були складені та підписані з обох сторін акти виконаних робіт (а. с. 14 оборот - 15, 16 оборот - 17, 18 оборот -19).

Однак, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач не сплатив за спожиті послуги, у зв'язку з чим сума основного боргу останнього складає 81 776,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 81 776,54 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані до стягнення збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 204,49 грн. та 3% річних у розмірі 355,34 грн., у зв'язку із чим вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просить стягнути пеню у розмірі 1812,57 грн. за період з 18.01.2012 по 12.04.2012.

Відповідно до п. 11.1.1 договору, по закінченню строку на оплату, зазначеного в розділі 4 даного договору, абонент сплачує водоканалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки до повного погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлення судом факту прострочення з боку відповідача оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, суд визнає вимоги позивача щодо сплати пені обґрунтованими, а суму пені у розмірі 1812,57 грн. такою, що підлягає стягненню.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду доказів сплати заборгованості, 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, а також не надав контррозрахунок зазначених сум.

За викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 682,98 грн. судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Молодіжне-1» (код ЄДРПО України 34842870) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (код ЄДРПО України 20671506) суму основного боргу у розмірі 81 776, 54 грн., 3% річних в розмірі 355,34 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в розмірі 204,49 грн., пеню в розмірі 1 812,57 грн. та судовий збір в розмірі 1682,98 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 23.07.2012р.

Повне рішення складено - 27.07.2012р.

Суддя С.О. Лукачов