Постанова № 25406325, 03.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2012 р.Справа № 1570/769/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012р. по справі за позовом ДП «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012р. ДП «Одеська залізниця»звернулося в суд із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки, в якому зазначено, що угоди ДП «Одеська залізниця»із ПП «Агростар Юг»є нікчемними, оскільки у ПП «Агрстар Юг»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Проте позивач не погоджується з таким твердженням податкового органу та зазначає, що реальне настання правових наслідків, факти передачі товарів, робіт, послуг за правочинами, можливість контрагента здійснити постачання за наявними трудовими ресурсами, складським приміщеннями підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, що є первинними документами. Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що не заповнення реквізитів первинних документів в повному обсязі, не дає підстав вважати операцію з поставки товарів нікчемною. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012р. позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 27 грудня 2011р. №0001111510.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 30 листопада 2011р. №637 податковими органами прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2011р. за №0001111510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27981,84грн., з них 18654,56грн. основного платежу, 9327,28грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.12). Враховуючи, що податковий кредит на суму 18654,56грн. сформований на підставі відповідних бухгалтерських документів, а також враховуючи, що перевірка призначена на підставі постанови слідчого в межах розгляду кримінальної справи, що знаходиться в проваджені СВ ПМ ДПА в Одеській області, яка ще не розслідувана, суд вважав, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права

За правилами ст.159КАС України, судова рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує, ухвалює по справі нове постанову про відмову у задоволені позовних вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 8 серпня 2011р. призначена позапланова документальна перевірка Одеської залізниці з питань взаємовідносин з ПП «Агростар Юг»(т.2 а.с.12,13). За результатами перевірки складений акт від 15 грудня 2011р. №474/15-1/01071315/29 (т.1 а.с.13-35), яким встановлено завищення податкового кредиту у сумі 18654,56 грн. Виходячи із виявлених порушень, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 року №0001111510, яким позивачу збільшено суму грошового зобо`вязання з податку на додану вартість у розмірі 27981,84 коп., з них 18654,56 основного платежу та 9327,28 грн. штрафних санкцій (Т.1 а.с.12).

Предметом оскарження є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2011р.

Вирішуючи спір, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.1) основним видом діяльності ПП «Агростар Юг»є оптова торгівля сільськогосподарською технікою, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами.

Як вбачається з доданих до справи розхідних накладних, рахунків-фактури, накладних, податкових накладних та інших документів, ПП «Агростар Юг»поставляло Одеській залізниці товари, які не передбачені видом діяльності визначені для підприємства, а саме канцелярські товари, розетки, лампочки та інші товари.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повинен був дослідити обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можливо було лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, фактичність здійснення господарської операції підтверджена не була, надані первині документі не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач не довів правомірність формування податкового кредиту, наявність фактичності господарської операції.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та помилково дійшов до висновку про помилковість проведення перевірки на прийняття податкового повідомлення-рішення щодо грошового зобов'язання.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови про відмову у позові, оскільки рішення податкових органів прийнято в межах своїх повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі -задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 березня 2012р. -скасувати.

У задоволенні позову ДП «Одеська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко