Постанова № 25405862, 27.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2012 р. справа № 2а-3520/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Рябоченко Д.В.

за участю представників:

позивача: - Боярова Л.А. дов від 16.07.2010

Деревянко Д.В. дов від 01.03.2011

відповідача: - Лисенко О.В. дов від 12.03.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року

у справі № 2а-3520/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Літо»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.10 № 0000942305/0 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 25060 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзеському районі м. Запоріжжя від 08.06.10 № 0000932305/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 20791 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій 10395,50 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.10 № 0000922305/0 в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновку відповідача, що позивач не мав права відображати суму в розмірі 25060 грн. (залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду) в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року в рядку 26 декларації, а мав включити її або до стр.25.1. або ст.25.2 декларації. Чинне законодавство не передбачає обов'язкового прийняття рішення платником податку у відповідному податковому періоді, який має право на одержання бюджетного відшкодування, щодо його декларування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодів або про повернення такої суми на банківський рахунок. Висновки відповідача щодо невірного заповнення декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року можуть бути підставою для повернення такої декларації. Стосовно зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на 20791,00 грн. позивач також не погоджується з відповідачем, зазначає, що висновки про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на вказану суму зроблені відповідачем через допущену позивачем у довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів описку, яка не може вплинути на правильність визначення суми від'ємного значення. Також позивач не погоджується з визначенням йому суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4269,00 грн. основного платежу та 2134,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначає, що оскільки позивач вважає правомірним декларування бюджетного відшкодування з березні 2008 року в сумі 20791 грн., нарахування відповідачем податкових зобов'язань в сумі 4269 грн. є безпідставним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.06.10 № 0000932305/0 та від 08.06.10 № 0000942305/0. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.220), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що під час проведеної ним перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в тому числі, за жовтень 2007 року на суму 25060 грн., завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму 20791 грн.

В податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року позивач не декларував бюджетне відшкодування податку на додану вартість, внаслідок чого занизив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 25060 грн. Виходячи з приписів пп.7.7.4, пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем направлено податкове повідомлення-рішення, в якому зазначено суму такого заниження. В такому випадку вважається, що платник податку самовільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та зараховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Сума заниженого бюджетного відшкодування, визначена в податковому повідомленні-рішенні, не може надалі бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів.

В порушення пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.3.4 п.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, в додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року в довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному попередньому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, невірно визначено податковий період, в якому виникла сума залишку від'ємного значення в розмірі 20791 грн., в саме: вказано жовтень 2007 року, тоді як фактично залишок від'ємного значення в сумі 20791 грн. виник у вересні 2007 року.

Судом першої інстанції вказані обставини в повному обсязі не досліджені, не враховані приписи пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача відповідно до поданих суду письмових заперечень на апеляційну скаргу (а.с.234) просять апеляційну скаргу задовольнити частково, зазначають, що скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 № 0000942305/0 в частині визначеної суми заниження бюджетного відшкодування за листопад 2009 року на 34776,00 грн. та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 № 0000932305/0 в частині визначеної суми завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 4436,00 грн., грудень 2009 року на 30330,00 грн., суд першої інстанції самостійно вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач такі вимоги не заявляв.

В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про заміну відповідача його правонаступником у зв'язку з реорганізацією.

З огляду на подані відповідачем на підтвердження клопотання документи колегія суддів вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України, замінити відповідача у даній справі - Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

По суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08.06.2010 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000932305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунковий рахунок платника) з податку на додану вартість у загальному розмірі 55557,00 грн., у тому числі, по податковій декларації за березень 2008 року - у розмірі 20791,00 грн., крім того, нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10395,50 грн., по податковій декларації за жовтень 2009 року -у розмірі 4436,00 грн., по податковій декларації за грудень 2009 року - у розмірі 30330,00 грн.

№0000942305/0, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 59826,00 грн., у тому числі, по податковій декларації за жовтень 2007 року у розмірі 25060,00 грн.. по податковій декларації за листопад 2009 року -у розмірі 34766,00 грн.

№0000922305/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 6403,50 грн., із яких 4269,00 грн. -основний платіж, 2134,50 грн.- штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означених податкових повідомлень-рішень стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Літо»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 (акт перевірки від 27.05.2010 №85/23-5/13607028).

Як зазначено в акті перевірки, проведеною перевіркою задекларованого показника встановлено порушення підприємством вимог пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого:

завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації) по періодах:березень 2008 року на суму 20791,00 грн.; жовтень 2008 року на суму 4436,00 грн.; грудень 2009 року на суму 30330,00 грн.

занижено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по періодах: жовтень 2007 року на суму 25060,00 грн.; листопад 2009 року на суму 34766,00 грн.

занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 4269,00 грн., у тому числі по періодах: листопад 2007 року на суму 4078,00 грн.; грудень 2007 року на суму 191,00 грн.

Позивач, частково не погодившись з висновками акту перевірки від 27.05.2010 №85/23-5/13607028, оскаржив в судовому порядку в межах даної справи податкове повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0000942305/0 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 25060,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0000932305/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 20791,00 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій 10395,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0000922305/0 - в повному обсязі.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на ч.2 ст.11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним і скасував податкові повідомлення-рішення від 08.06.10 № 0000942305/0, від 08.06.10 № 0000932305/0 в повному обсязі.

Відповідно до вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Всупереч наведеної норми суд першої інстанції не навів підстав та не обґрунтував, у зв'язку з чим вийшов за межі позовних вимог і задовольнив позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача, вважає, що порушення норм процесуального права судом першої інстанції в даному випадку відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового рішення в цій же частині.

Спір між сторонами виник з приводу дотримання позивачем встановленого п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Підпунктами 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»надано право платнику податку приймати самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування.

За правилами пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що в поданій позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2007 року (а.с.78) різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту має від'ємне значення -40622 грн. Вказана сума відображена в рядку 22.2 цієї податкової декларації як така, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, і перенесена до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду -жовтень 2007 року, що відповідає Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997.

За даними поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року (а.с.83) різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту має позитивне значення -15564 грн., у зв'язку з чим в рядку 24 податкової декларації за жовтень 2007 року «залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»відображена сума 25060 грн., яка перенесена позивачем до рядка 26 цієї податкової декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 -рядок 25)».

В розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007 року) позивачем визначено:

залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 25060 грн.

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду -в розмірі 77722 грн.

сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) -0 грн., відповідно, сума що підлягає відшкодуванню, - 0 грн.

Як зазначено податковим органом, при наявності фактично сплаченої суми податкового кредиту вересня 2007 року в розмірі 63487,88 грн. позивачем на порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в податковій декларації не задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість (не відображено суму бюджетного відшкодування у відповідному рядку 25 податкової декларації за жовтень 2007 року).

Такі дії позивача визначені податковим органом як заниження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 25060 грн., і стали підставою для надсилання підприємству податкового повідомлення-рішення форми «В2»і зменшення на суму 25060 грн. значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року та рядка 23.2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року.

З огляду на наведені вище правові норми в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача.

Визначаючи право платника податку на бюджетне відшкодування за наявності відповідних умов, законодавець, разом з тим, не визначає обов'язку такого платника податку реалізувати таке право в тому податковому періоді, коли таке право виникло.

Відсутність рішення платника податку про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування не є законодавчо встановленою підставою для не врахування від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Наявність сплаченої суми податкового кредиту попереднього податкового періоду і не включення цієї суми до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), і які наслідок, не визначення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування), не є підставою для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, податковим органом і висновку про заниження платником податку суми бюджетного відшкодування з настанням відповідних правових наслідків для платника податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування подається платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(заповнено рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду). В рядок 4 Розрахунку «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»платником податку включається сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 3.

Тобто визначення конкретної суми в рядку 4 Розрахунку у межах суми, указаної в рядку 3 Розрахунку, є волевиявленням саме платника податку.

Крім того, відповідно до пп. «б»пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі виявленого за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

В даному випадку, виходячи з того, що в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року позивач взагалі не заявляв суму бюджетного відшкодування, відсутній і факт її заниження, внаслідок чого правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення форми «В2»відсутні.

Стосовно встановленого відповідачем факту завищення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року в розмірі 20791,00 грн., колегія суддів також вважає висновок відповідача помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у зв'язному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.99-102).

Відповідно до Розрахунку суми бюджетного відшкодування, рядка 25 податкової декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, складає 39092,00 грн.

Згідно з даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 39092,00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), - 39092,00 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню, - 39092,00 грн.

В довідці щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум податку на додану вартість, які виникли у таких звітних періодах: у жовтні 2007 року та лютому 2008 року.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.3.4 п.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а саме: в довідці щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підприємством невірно визначено податковий період, в якому виникла сума залишку від'ємного значення в розмірі 20791,00 грн. - жовтень 2007 року, тоді як фактично таким періодом є вересень 2007 року.

Позивач проти наведеного факту не заперечує, посилається на те, що ним було допущено описку, яка фактично не впливає на розмір суми бюджетного відшкодування.

Проте, за твердженням відповідача підприємство такими діями завищило бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку (рядок 25.1 податкової декларації) за березень 2008 року в сумі 20791,00 грн.

Виходячи з фактичних обставин справи, наявних в матеріалах справи доказів, поданих позивачем документів на підтвердження визначення ним суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року, колегія суддів погоджується з позивачем, що невірне зазначення місяця в довідці не впливає на правильність визначення розміру залишку суми від'ємного значення податку на додану вартість, яке підлягає відшкодуванню з бюджету.

Жодна правова норма, на яку посилається відповідач, не передбачає настання негативних для платника податку наслідків у випадку невірного заповнення графи 2 Довідки (додатку 2 до податкової декларації), приймаючи до уваги, що решта поданих податковому органу документів в їх сукупності підтверджує правильність здійсненого платником податку розрахунку суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: від 08.06.10 № 0000942305/0 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 25060 грн.; від 08.06.10 № 0000932305/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 20791 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій 10395,50 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському у районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.10 у справі № 2а-3520/10/0870 скасувати в частині задоволених позовних вимог, прийнявши в цій частині нове рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000942305/0 від 08.06.10 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на суму 25060 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000932305/0 від 08.06.10 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 20791 грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій 10395,50 грн.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.10 у справі № 2а-3520/10/0870 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко