Постанова № 25405779, 19.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.12 Справа № 5008/106/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Бойко С.М.

Желіка М. Б.

При секретарі М. Кришталь

розглянув апеляційну скаргу Берегівської міської ради від 21.05.2012 року № 1080/03-17

на рішення господарського суду Закарпатської області від 03.05.2012 р.

у справі № 5008/106/2012

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Берегівського ТВБВ № 10006/0135 філії - Закарпатське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" Закарпатська область, м. Берегово

до відповідача - Берегівської міської ради, м. Берегово

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2, с. Запсонь Берегівського району

про стягнення 146 095,49 грн.

за участю представників:

від позивача -не з'явився,

від відповідача -Чирибан М.С.,

від третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.05.2012 р. у справі № 5008/106/2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Берегівської міської ради (Закарпатська область, м.Берегово, вул. Б.Хмельницького,7, і.к. 04053683) на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м.Київ, вул. Госпітальна,12"г", і.к. 00032129) 141480,96 грн. ( в т.ч. 126385 грн. непогашеної заборгованості за отриманим кредитом, 15095,96 грн. несплачених відсотків за користування кредитом) та 2829,58 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням Берегівська міська рада, м. Берегово подала апеляційну скаргу на дане рішення, в якій вказує, що з даним рішенням не погоджується, оскільки на її думку, суд, не врахував всіх обставин справи та повністю не дослідив надані йому докази, а тому просить, суд, апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав свою апеляційну скаргу, навів доводи аналогічні викладеним в ній, просив її задоволити.

Представники позивача та третьої особи до суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" (Банк) та фізичною особою ОСОБА_4 (Позичальник) укладено договір про іпотечний кредит №886 від 17.10.07, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 127200,00 грн., а позичальник зобов"язався належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14% річних (п. 1.1. договору). Кредит надано на 13 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 17.10.20 р. (п. 1.2. договору).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення виконання фізичною особою ОСОБА_4 зобовязань за договором між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладено іпотечний договір від 17.10.07 р., згідно якого фізична особа ОСОБА_4 передав позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу, що має загальну площу 56,5м2, а житлову площу 35,0 м2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Пункт 6.1 іпотечного договору передбачає, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язання за кредитним договором здійснюється звернення на предмет іпотеки -житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вартість предмета іпотеки, визначена сторонами шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб"єктом оціночної діяльності, становить 181800 грн. (п. 1.3 іпотечного договору від 17.10.07р.).

ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.06.08р.

Залишок непогашеної ОСОБА_4 суми кредиту станом на 29.12.11 р. становить 126385 грн. та 15095,96 грн. несплачених відсотків за користування кредитом. У звязку з несвоєчасним погашенням суми кредиту позивачем нараховано пеню у розмірі 4 614,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дізнавшись про смерть боржника, позивач надіслав до Берегівської державної нотаріальної контори Вимогу до спадкоємців №1352 від 31.07.08 р. Листом від 05.11.08 р. Берегівська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємці, які б мали право спадкувати після смерті вказаної особи, подали заяву про відмову від прийняття спадщини до Берегівської державної нотаріальної контори у передбачений строк, тому спадщину не прийнято ніким із спадкоємців.

Згідно із ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 11.02.10 р. у справі №2о-7/10р. визнано спадщину після смерті ОСОБА_4, до складу якої входить будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відумерлою та передано її у власність територіальній громаді міста Берегово.

У відповідності до частини 4 ст. 1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.12.2010 по справі № 2-905/10 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до територіальної громади м. Берегово про задоволення вимог кредитора та стягнення суми року позов задоволено частково. Визнано заборгованість померлого у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ОСОБА_2 в сумі 158291, 60 грн., ОСОБА_6 в сумі 158064,00 грн. та ОСОБА_5 в сумі 28040,55 грн.

Зобовязано відповідача задовольнити вимоги позивачів, кредиторів ОСОБА_4, за рахунок його відмерлої спадщини та стягнуто з територіальної громади міста Берегово, виконавчого комітету Берегівської міської ради на користь ОСОБА_2 в сумі 158291, 60 грн., ОСОБА_6 в сумі 158064,00 грн. та ОСОБА_5 в сумі 28040,55 грн. Стягнення проводилось в межах вартості відмерлого майна.

Згодом, вище згадане рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.12.2010 по справі № 2-905/10 було скасовано рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 14 грудня 2011 року. Яке не оскаржувалося і в даний момент є чинним.

Згідно рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради від 30.03.2011 року № 118 ОСОБА_2 оформлено право приватної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із ч.1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить, зокрема, обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Системний аналіз вищенаведених правових норм надає підстави для висновку про те, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, несе обов'язок задоволити вимоги кредиторів спадкодавця, заявлені, відповідно до ст.1231 ЦК України. При цьому та обставина, що територіальна громада, як власник відумерлого майна, на власний розсуд розпорядилася цим майном та прийняла рішення про передачу його у власність інших осіб, не впливає на виконання нею передбаченого ч.4 ст.1277 Цивільного кодексу України обов"язку задоволити законні вимоги кредиторів спадкодавця.

В даному випадку, суд, вважає правомірними, такими що узгоджуються із положеннями ч.4 ст. 1277, ч.1 ст.1231 Цивільного кодексу України, вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України", як кредитора спадкодавця ОСОБА_4, до Берегівської міської ради, яка в установленому порядку стала власником відумерлого майна, про стягнення суми 126385 грн. непогашеного кредиту та 15 095,96 грн. несплачених відсотків за користування кредитом. Фактично сума неповернутого кредиту та несплачених відсотків за користування кредитом за правовою природою є витратами, які позивачем понесено в результаті неповернення наданих ним у користування коштів (реальні збитки в розумінні п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність заявлення позивачем про стягнення з відповідача, як власника відумерлого майна, суми 126385 грн. непогашеної заборгованості за отриманим ОСОБА_4 кредитом та 15095,96 грн. несплачених відсотків за користування кредитом за договором іпотечного кредиту від 17.10.07 р.

Стосовно заявленої вимоги позивача про стягнення суми 4 614,53 грн. пені, суд констатує наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 1231 Цивільного кодексу України до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Враховуючи те, що сума 4 614,53 грн. пені не була присуджена до стягнення з ОСОБА_4 за його життя, а заявлена до стягнення після його смерті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення суми 4 614,53 грн. пені.

Виходячи з вищенаведених обгрунтувань, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, зокрема до стягнення підлягає сума в розмірі 126385 грн. непогашеної заборгованості за отриманим кредитом, 15095,96 грн. несплачених відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1732,98 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 03.05.2012 р. у справі № 5008/106/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Берегівської міської ради -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Желік М. Б.