Рішення № 25405408, 23.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.12 Справа№ 5015/2697/12

За позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Львівського комунального автотранспортно-дорожного підприємства № 1339, м. Львів

про стягнення 24 200, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від прокурора: не з'явився

від позивача: Охріменко В.В. -представник

від відповідача: Тищенко А.О.- представник

Зміст ст.22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Львівського комунального автотранспортно-дорожного підприємства № 1339 про стягнення 24 200, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.07.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2012 р.

Розгляд справи було відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судове засідання, яке відбулося 23.07.2012 р. прокурор не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник ЛКП «Залізничнетеплоенерго»в судове засідання 23.07.2012 р. з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог. У вказаній заяві представник позивача просить стягнути замість штрафу у розмірі 2 200, 00 грн. - 3% річних у розмірі 882, 32 грн. та 286, 00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що 16.07.2012 р. почався розгляд справи по суті, позивач не вправі змінювати предмет позову, крім того позов у даній справі поданий прокурором Залізничного району м. Львова, а не позивачем. Враховуючи наведене, суд вважає, що заява позивача про уточнення позовних вимог підлягає поверненню без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково в частині основного боргу в сумі 22 000, 00 грн., вимоги суду, зазначені в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи виконав частково. Повідомив, що ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 р. № 381 Львівське комунальне автотранспортно-дорожнє підприємство № 1339 перейменовано у Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор». Представником відповідача також був поданий статут ЛКП «Львівавтодор»із змінами від 23.12.2011 р., з якого вбачається, що ЛКП «Львівавтодор»є правонаступником Львівського комунального автотранспортно-дорожнього підприємства № 1339, яке створене відповідно до наказу Міністра житлового господарства УРСР від 07.12.1981 р. № 364 та підпорядковане департаменту житлового господарства та інфраструктури, що є представником власника -територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить Підприємство. Таким чином відповідач - Львівське комунальне автотранспортно-дорожньє підприємство № 1339 підлягає заміні правонаступником - Львівським комунальним підприємством «Львівавтодор».

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Прокурор Залізничного району м. Львова звернувся в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»з позовом до Львівського комунального автотранспортно-дорожного підприємства № 1339 про стягнення 24 200, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 11.01.2011 р. між ЛКП «Залізничнетеплоенерго»(замовник) та Львівським комунальним автотранспортно-дорожнім підприємством № 1339 (підрядник) укладено договір про капітальний ремонт автомобілів ЗІЛ 45021 і УАЗ 3303 (надалі -об'єкт) з повною заміною агрегатів і кузовними роботами.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони погодили ціну робіт в розмірі 22 000, 00 грн.

На виконання своїх зобов'язань по договору, замовник здійснив 100 % передоплату (п. 5.1 договору), що становить 22 000, 00 грн. та підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2011 р. № 2011 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1 договору строк виконання робіт становить 50 календарних днів від дати прийняття об'єкту в ремонт. Передача об'єкту в ремонт оформляється підписанням Акту приймання-передачі об'єкту в ремонт. Повернення об'єкту з ремонту оформляється підписанням Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідач, на думку прокурора, свої зобов'язання по договору щодо проведення капітального ремонту об'єкту з повною заміною агрегатів і кузовними роботами не виконав, сплачені ЛКП «Залізничнетеплоенерго»кошти не повернув.

20 вересня 2011 р. ЛКП «Залізничнетеплоенерго»звернулося до відповідача з вимогою про повернення 22 000, 00 грн., оскільки роботи не виконані та на даний час їх проведення є вже недоцільним, однак вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином на час розгляду справи, сума основного боргу становить 22 000, 00 грн., яку прокурор просить стягнути з відповідача.

Крім стягнення основної заборгованості, прокурор просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 8.6 договору штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних, неякісно виконаних робіт, що становить 2 200, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом, на виконання умов договору від 11.01.2011 р. ЛКП «Залізничнетеплоенерго»перерахувало відповідачу 100% передплати, що становить 22 000, 00 грн. та підтверджується платіжним дорученням від 17.01.2011 р. № 2011 р. за проведення капітального ремонту ЗІЛ 45021 і УАЗ 3303 з повною заміною агрегатів і кузовними роботами.

Відповідно до п. 3.1 договору строк виконання робіт становить 50 календарних днів від дати прийняття об'єкту в ремонт. Передача об'єкту в ремонт оформляється підписанням Акту приймання-передачі об'єкту в ремонт.

В порушення умов вищевказаного пункту договору позивачем не було передано об'єкт для ремонту, сторонами не було підписано Акту приймання-передачі автомобілів для проведення ремонту, внаслідок чого і не було проведено ремонту вказаного об'єкту. В свою чергу відповідач не повернув замовникові сплачені ним кошти за роботи, які не були проведені.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають до задоволення, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість (сума передоплати) в розмірі 22 000, 00 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 10% вартості невиконаних робіт, що становить 2 200, 00 грн., то відмовляючи в стягненні вказаного штрафу, суд виходить з того, що позивачем не доведено порушення п. 8.6 договору відповідачем, а саме не було порушено строків виконання робіт чи невиконані роботи загалом, так як автомобілі не були передані відповідачу для проведення їхнього ремонту.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 15, 526, 610, 837, 1212 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 25, 33, 43, 49, п.1 ст. 63, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Замінити відповідача - Львівське комунальне автотранспортно-дорожньє підприємство № 1339 правонаступником - Львівським комунальним підприємством «Львівавтодор».

2. Заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»про уточнення позовних вимог повернути без розгляду.

3. Позов задоволити частково.

4. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівавтодор»(79035, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7, код ЄДРПОУ 05523814) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ 20784943) 22 000, 00 грн. основного боргу.

5. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівавтодор»(79035, м. Львів, вул. Пасіки Галицькі, 7, код ЄДРПОУ 05523814) в дохід Державного бюджету 1 448, 55 грн.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя Манюк П.Т.