Рішення № 25405347, 24.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 30/5014/1684/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області

про стягнення 59 290 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача -Хлабистін Д.М., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 25.12.2006 Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області та згідно довіреності № 398 від 01.01.2012;

від відповідача -Поета А.І., паспорт серії НОМЕР_2 виданий 12.07.2011 Антрацитівським МВ УМВС України в Луганській області та згідно довіреності № 05/120 від 03.10.2011,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 59 290 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній № 52779956 масу вантажу у вагонах № 67678409 та № 67154757.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 52779956 під час здійснення перевезення вантажу у вагонах № 67678409 та № 67154757, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 59 290 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом № 05/695 від 24.07.2012 відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Належним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої на вимогу суду державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради, що приймається судом до уваги.

Відповідно до п. 1.2 Статуту відповідача Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська».

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2012 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною № 52779956 Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагонах № 67678409 та № 67154757, одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго»; вантаж маркований.

При проходженні вказаних вагонів через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагонів № 67678409 та № 67154757 на 150-тонних електронно-тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 67678409 за накладною № 52779956 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71360 кг, що на 2360 кг більше, ніж вказано у накладній; у вагоні № 67154757 за накладною № 52779956 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 71040 кг, що на 2040 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 41/Ваги від 11.01.2012 та комерційний акт АА № 042347/21 від 11.01.2012 (а. с. 11, 13). Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 17).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, нижче рівня бортів на 10-20 см, без скосів та заглиблень, вантаж маркований, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє, вагони технічно справні.

Надлишок вантажу у кількості 4400 кг після вивантаження з вагонів №№ 67678409, 67154757 був відправлений за досильною накладною № 45294832 на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042347/21/33 від 11.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є»(а. с. 12).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 59290 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 52779956 (вагони № 67678409 та № 67154757) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69 000 кг та 69000 кг, спосіб визначення маси -на 200-тонних вагонних вагах; вантаж маркований; у графі «Відправник»вказано найменування відправника -ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 30.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 14), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67678409, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -71360 кг; у вагоні № 67154757, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -71040 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 41/Ваги від 11.01.2012 та комерційним актом АА № 042347/21 від 11.01.2012, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 11,13).

Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 17).

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 042347/21/33 від 11.01.2012 з відповідною відміткою у розділі «Є» (а. с. 12).

Надлишок вантажу у кількості 4400 кг після вивантаження з вагонів №№ 67678409, 67154757 був відправлений за досильною накладною № 45294832 на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці (а. с. 10).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 52779956 за вагон № 67678409 становить 5929 грн. 00 коп. та за вагон № 67154757 становить також 5929 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 59290 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Доводи відповідача про те, що комерційний акт АА № 042347 складено з порушенням Правил складання актів, а саме: в розділі «Д»комерційного акту АА № 042347 відсутній підпис працівника станції Клименко, в той час як цей робітник брав участь у складанні акта загальної форми, судом відхиляються з наступних підстав.

Згідно п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 № 567/6855 зі змінами та доповненнями (далі за текстом - Правил складання актів), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувача, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

У даному випадку комерційний акт АА № 042347/21 від 11.01.2012 (а. с. 11) та комерційний акт АА № 042347/21/33 від 11.01.2012 (а. с. 12) підписані повноважними на це особами, що відповідає вимогам п. 10 Правил складання актів.

Крім того, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).

Як вбачається з матеріалів справи, акт загальної форми № 41/Ваги від 11.01.2012 (а. с. 13) підписаний зам. ДС Клюєвим А.С., АРГ Клименко, прийомоздавальником -ОСОБА_6, приймальником вагонів ОСОБА_4, що не суперечить п. 3 Правил складання актів.

Доводи відповідача про те, що контрольне переваження було проведено без участі представників відповідача відхиляються, оскільки діючим законодавством України не передбачено обов'язкової участі вантажовідправників у разі контрольної перевірки залізницею відомостей про вантаж (маси вантажу) під час перевезення. Крім того, діюче законодавство також не передбачає обов'язкового повідомлення залізницею вантажовідправника про зважування вагону під час перевезення.

Крім того, відповідач у відзиві зазначив про те, що на момент відвантаження та відправки спірних вантажів в залізничному рухомому складі та пов'язаних з цим послугах займалось ТОВ «Транс Систем Лоджистик»на підставі договору № 31/11 про організацію перевезень вантажів від 16.12.2011, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Систем Лоджистик»(експедитор). У зв'язку з чим відповідач повинен нести відповідальність саме перед ТОВ «Транс Систем Лоджистик», тобто Державне підприємство «Придніпровська залізниця»є неналежним позивачем.

Дані доводи судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу (антрациту) згідно накладної № 52779956 є ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідач у справі (а. с. 7).

Правильність внесених відомостей в накладній № 52779956 підтверджено підписом представника відправника згідно п 2.3 Правил № 765/19503.

Доводи відповідача про те, що контрольне переваження проводилось на станції «Нижньодніпровська-Вузол»на 150-тонних електронно-тензометричних вагах, а вантажовідправник зважував на 200-тонних вагонних вагах, тобто маса вантажу була визначена двома різними способами, що суперечить вимогам п. 22 Правил видачі вантажів, також відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в накладній. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Згідно п. 3.18 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, а у пункті одержання -за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. При цьому зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення на 100-150-тонних вагонних вагах або навпаки не є порушенням способу визначення маси вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, у накладній № 52779956 від 10.01.2012 вантажовідправник (ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська») зазначив спосіб визначення маси -«на вагонних вагах (200 т)».

Правильність внесених відомостей в накладній № 52779956 від 10.01.2012 підтверджено підписом представника відправника (ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська»), як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

З комерційного акту АА 042347/21 від 11.01.2012 вбачається, що контрольне зважування станцією «Нижньодніпровська-Вузол»Придніпровської залізниці проводилося на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (державна повірка яких проведена 30.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 14).

Виходячи з викладеного, перевірка маси вантажу на станції відправлення та під час перевезення (на станції «Нижньодніпровська-Вузол»Придніпровської залізниці) здійснена одним способом -зважуванням, що відповідає п. 22 Правил видачі вантажів, який передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2010 у справі № 21/200, у постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2011 у справі № 21/200).

Діюче законодавство України не передбачає імперативної норми про те, що перевірка залізницею маси вантажу на станції призначення, під час перевезення та на станції відправлення повинна здійснюватися виключно із застосуванням одних і тих же типів вагів.

Інші доводи відповідача також відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат на підставі приписів ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», 94637, м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 15, код 00179648, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, код 01073828, штраф у розмірі 59 290 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано -27.07.2012

Суддя І.П. Голенко