Постанова № 25404509, 18.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2012 року 11:17 № 2а-7628/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Бащука Т.В., Шевченка С.М., відповідача -Мазніченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО Банк Лізинг»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0002492250, № 0002502250, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІО Банк Лізинг»(далі -ТОВ «УКІО Банк Лізинг») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0002492250, № 0002502250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-7628/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 27 червня 2012 року.

27 червня 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 18 липня 2012 року.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «УКІО Банк Лізинг»(ідентифікаційний код 34003114) зареєстровано 13 лютого 2006 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією. Вказане товариство розташоване за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5.

ТОВ «УКІО Банк Лізинг»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 14 лютого 2006 року за № 24465/29-207, відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 23.02.2012 р. № 991/18-615 (Форма № 4-ООП).

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «УКІО Банк Лізинг»(код за ЄДРПОУ 34003114) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 07 травня 2012 року № 367/22-50/34003114.

В ході перевірки повноти визначення ТОВ «УКІО Банк Лізинг»податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. вставлено заниження податкового зобов'язання на суму 1 723 431, 00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року в с умі 147 738, 00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 255 354, 00 грн., за ІV квартал 2011 року в сумі 1 320 339, 00 грн., у зв'язку із завищенням від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ- ІV квартал 2011 року на загальну суму 33 810 450, 00 грн.

Податковим органом було встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

ТОВ «УКІО Банк Лізинг»14 травня 2012 року подано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 07 травня 2012 року № 367/22-50/34003114.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 21 травня 2012 року № 1943/10/22-532, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

24 травня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 002502250, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 810 450, 00 грн. за ІІ- ІV квартал 2011 року;

- податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0002492250, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 723 431, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішенням ТОВ «УКІО Банк Лізинг»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0002492250 та № 002502250,

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно зменшив йому суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та невірно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року, оскільки ним у повній мірі було сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а також за ІІ-IV квартали 2011 року на підставі п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «УКІО Банк Лізинг», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 150.1. статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року та за ІІ - ІV квартал 2011 які долучені позивачем, встановлено наступне.

У податковій декларації за І квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 05 травня 2011 року у рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року»задекларована сума 42 192 087, 00 грн. У рядку 08 декларації «Об'єкт оподаткування»вказано суму «-»41 303 630, 00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 04.9, податкової декларації, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

У податковій декларації за ІІ - ІV квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 09 лютого 2012 року у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення оподаткування за І квартал 2011 року»задекларована сума 41 303 630, 00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -«-»33 810 450, 00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, податкової декларації, є від'ємним значенням І кварталу 2011 року, з урахуванням минулого 2010 року.

Отже, від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ - ІV квартал 2011 року у сумі 33 810 450, 00 грн. сформовано з урахуванням від'ємного значення І кварталу 2011 року у розмірі 41 303 630, 00 грн., в тому числі за 2010 рік у розмірі 42 192 087, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ТОВ «УКІО Банк Лізинг»у підтвердження правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за ІІ - ІV квартал 2011 року надано кредитні договір № 17-731 від 27.11.2006 р., № 17-484 від 04.08.2006 р.,№ 17-158 від 26.03.2007 р., № 17/898 від 27.08.2007 р., № 17-897 від 28.08.2007 р., № 17-157 від 26.03.2007 р., № 17-107 від 04.02.2007 р., реєстраційні свідоцтва № 6362 від 29.12.2006 р., № 5764 від 21.08.2006 р., № 6744 від 03.04.2007 р., № 7695 від 12.09.2007 р., № 6743 від 03.04.2007 р., 8568 від 20.02.2008 р. та акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «УКІО Банк Лізинг»(код за ЄДРПОУ 34003114) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.02.2006 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2006 р. по 30.06.2008 р.»

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ - ІV квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року, за наслідками 2010 року, що підтверджується податковою декларацією за І квартал 2011 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством у декларації з податку на прибуток за результатами ІІ - ІV кварталу 2011р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ - ІV квартал 2011 року на суму 33 810 450, 00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, що потягло за собою виникнення зобов'язання по сплаті податку на прибуток в розмірі 1 723 431, 00 грн., згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0002492250 та № 002502250 винесені податковим органом правомірно, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Таким чином, відповідач довів правомірність рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ «УКІО Банк Лізинг», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО Банк Лізинг»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23.07.2012 р.