Постанова № 25404267, 18.06.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/3446/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретарі Вересняк А.А. за участі:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовом до Кам'янець - Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року, яким позивачу було зменьшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 81866,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Кам'янець- Подільською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", на підставі наказу № 3258 Кам'янець- Подільської ОДПІ від 23.12.2011 р. з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 81866,67 грн. заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

За результатами перевірки складено акт від 04.01.2012 року № 10/234/34422333, яким встановлено порушення ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод":

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації за серпень 2011 року на 81866,67 грн., та відповідно звищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 81866,67 грн.

На підставі матеріалів перевірки Кам'янець- Подільської ОДПІ прийне оспорюване податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 №0000022343 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 81867,00 грн.

На думку позивача вказане податкове повідомлення - рішення, яке прийняте на підставі акта перевірки від 04.01.2012 року № 10/234/34422333 підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам Податкового кодексу України та базується на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарської операції з поставки товару від ТОВ "Будпластполімер" та нікчемність договору поставки №1904/-2 від 19.04.2011 року з зазначеним контрагентом.

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Крім того, вказує, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання господарських договорів нікчемними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірне податкове повідомлення-рішення законним, оскільки факт порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та завищення суми податкового кредиту по декларації за серпень 2011 року на 81866,67 грн., та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 81866,67 грн. по операції з придбання від ТОВ "Будпластполімер" монокальційфосфату кормового для виробництва комбікорму відповідно до договору поставки, який не мав реальних наслідків, та безпідставне включення до суми бюджетного відшкодування коригування податкових зобов'язань з ПДВ у серпні 2011 року в сумі 81866,67 грн., не сплачених до бюджету, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки від 04.01.2012 року № 10/234/34422333.

Крім того, вказує, що позивачем під час перевірки у рахунок оплати за відвантажений товар по договору №19042 від 19.04.2011 року не надано банківських виписок та інформації щодо проведення розрахунків за відвантажений товар, наявності дебіторсько/кредиторської заборгованості за відвантажений товар. Операції по взаємовідносинах ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з ТОВ „Будпластполімер" не мали реального характеру здійснення постачання товарно-матеріальних цінностей - фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних бухгалтерського обліку, які регулюють дебіторську або кредиторську заборгованість, на інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах видаткових накладних, які не дають підтвердження фактичного здійснення господарської з купівлі - продажу монокальційфосфату кормового .

Представники відповідача в судовому засіданні надали письмове заперечення на адміністративний позов. Проти задоволення позову заперечили, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності, Кам'янець - Подільською районною державною адміністрацією 13.09.2006 року, код ЄДРПОУ 34422333, станом на 04.01.2012 року перебуває на обліку Кам'янець - Подільської ОДПІ .

Основним видом діяльності позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Відповідно до п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст.82, ПК України на підставі наказу №3258 Кам'янець - Подільської ОДПІ від 23.12.2011 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Будпластполімер" у серпні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.01.2012 року № 10/234/34422333. У акті перевірки вказано, що підприємством допущено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації за серпень 2011 року на 81866,67 грн., та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 81866,67 грн.

На підставі акту перевірки Кам'янець - Подільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 № 0000022343 про зменьшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у размірі 81867,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до договору поставки №1904-2 від 19.04.2011 року ТОВ "Будпластполімер" зобов'язалось поставити позивачеві товар (монокальційфосфат кормовий, який використовується покупцем у виробничому процесі) (п.1.1 договору), кількість якого повинна відповідати кількості, вказаній в специфікаціях (п.2.2 договору), ціна якого за одиницю товару і загальна вартість вказується у специфікаціях (п.4.1 договору), а якість повинна відповідати діючим державним стандартам і підтверджуватись сертифікатом якості виробника (п.2.3 договору). Відповідно до умов договору поставки найменування, кількість і ціна окремої партії товару визначаються в специфікаціях, які укладаються сторонами, загальна сума договору становить 1500000,00 гривень (п.4.5 договору), супровідними документами на товар, що поставляється, є видаткова накладна та податкова накладна, сертифікат якості виробника, ветеринарний сертифікат (п.3.6 договору), датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару (п.3.5 договору).

На виконання зазначеного договору поставки в серпні 2011 року ТОВ "Будпластполімер" поставило позивачеві монокальційфосфат кормовий на загальну суму 491200,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 81866,67 грн. (видаткова накладна №03/8-1 від 02.08.2011 року і податкова накладна №4від 02.02.2011 року, видаткова накладна №15/8-2 від 15.08.2011 року і податкова накладна №32 від 12.08.2011 року, видаткова накладна №23/8-2 від 23.08.2011 року і податкова накладна №44 від 23.08.2011 року).

На кожну партію поставленого товару позивач отримав від постачальника податкову накладну, видаткову накладну та товарно-транспорту накладну.

Відповідно до п. 47 Статуту автотранспорту вантаж, не оформлений товарно-транспортною накладною, не приймається до перевезення.

Згідно п. 11.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до розділу 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.11.4 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п.11.5 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Згідно п.11.7 «Правил» перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Перевезення товару до місцезнаходження позивача здійснювало ТОВ "Будпластполімер" за власний рахунок сторонніми особами. Зазначене підтверджується товарно-транспортними накладними №0013308 від 23.08.2011 року, №00035095 від 03.08.2011 року і №0035212 від 15.08.2011 року, в яких зазначено найменування Перевізника, державні номерні знаки автомобілів, прізвище, ім'я по-батькові водія, найменування замовника, найменування вантажовідправника, найменування вантажоодержувача, назва продукції, її кількість та вартість, пункт наватаження та розвантаження.

На підставі довіреностей № 243/1 від 03.08.2011 року, №264/1 від 15.08.2011 року і № 274 від 23.08.2011 року, видача яких підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік від імені позивача товар отримували ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Після оприбуткування зазначеного товару в складському та бухгалтерському обліку з відображенням в оборотно-сальдових відомостях за серпень 2011 року, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Будпластполімер", що підтверджується платіжними дорученнями №3752 від 02.08.2011 року, №3875 від 12.08.2011 року та №3992 від 23.08.2011 року.

Позивач та його контрагент ТОВ "Будпластполімер" відобразили операції з поставки товару у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від ТОВ "Будпластполімер" видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту у серпні 2011 року.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення»ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача (ТОВ "Будпластполімер"), які підтверджують факт поставки ним монокальційфосфату кормового, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо нікчемності договору поставки №1904-2 від 19.04.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Будпластполімер", відсутності реальних наслідків цього договору, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки, укладеного позивачем з ТОВ "Будпластполімер", вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи договір, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір поставки укладений позивачем та ТОВ "Будпластполімер" в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу. Придбаний товар позивач використав для виробництва продукції та отримав прибуток від її продажу. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні».

Спосіб дій органів державної податкової служби України при проведенні перевірок платників податків визначений гл.8 ПК України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (надалі - Порядок № 984).

В силу п.4 Порядку № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч вимогам 5 і 6 Порядку № 984 акт перевірки від 04.01.2012 року, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не містить жодного послання на первинні документи, позивача зафіксовані в бухгалтерському обліку позивача, які складені з порушенням вимог законодавства або свідчать про порушення ним податкового законодавства, не містять також посилання на дані бухгалтерського обліку позивача.

Суд вважає, що з урахуванням положень ст. 218 Господарського кодексу України, відповідно до якої підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення, позивач не повинен нести відповідальність за порушення вимог податкового законодавства контрагентом його постачальника.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно включив до податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року ПДВ в сумі 81867,00 грн. по операції з придбання від ТОВ "Будпластполімер" монокальційфосфату кормового.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету (бюджетному відшкодуванню) передбачений п.200.1 - п.200.4 і п.200.7 ст.200 ПК України.

Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України встановлено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 -200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом підпункту а) п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Позивач виконав вимоги ПК України щодо формування податкового кредиту, визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 81867,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача не спростував доводи позивача щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в сумі 81866,67 грн. в ціні товару його постачальникам. Натомість, сплата позивачем податку у вказаному розмірі в ціні придбаних товарів встановлена під час перевірки.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року, тому позовні про його скасування підлягають до задоволення.

Керуючись 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" розмір від"ємного значення податку на додану вартість у розмірі 81877 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 818,67 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань