Постанова № 25404038, 21.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2012 р. № 2-а- 3898/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

за участю:

представника позивача - Архангельського М.Ю.

представника відповідача - Бровка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Бюджет-С" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство "Бюджет-С", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове - повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000081502 від 01.03.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті Лозівської ОДПІ про результати камеральної перевірки податкової звітності ПП "Бюджет-С" з податку на додану вартість від 17.02.2012 року №15/15/34971065 зроблені з перевищенням ОДПІ повноважень, а винесене податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000081502 підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що здійснюючи господарську діяльність дотримується всіх вимог чинного законодавства України. Укладені ним правочини - дійсні, правочини виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень один до одного, ні ким не оскаржувані та у судовому порядку не визнані не дійсними. Фактичне виконання умов договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, складеними у відповідності до п.9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і п.2.4 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". На думку позивача, посилання відповідача на дані сайту ДПА України про відсутність у контрагента - ТОВ "Промбуд - Монтажінвест" свідоцтва платника ПДВ є необґрунтованим та незаконним, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі № 2а-14158/11/2070, визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ» та зобов'язано ДПІ поновити реєстрацію ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ» як платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування реєстрації до Реєстру платників ПДВ. Також, позивач стверджує, що чинне законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

За таких підстав, позивач вважає акт перевірки таким, який складений з порушенням вимог діючого законодавства України, а спірне податкове повідомлення - рішення незаконним та необ'єктивним, у зв'язку з чим позивач просить суд скасувати повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000081502.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що Лозівською ОДПІ на підставі п.75.1 ст.75, п.п. 75.1.1 п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Бюджет - С" за грудень 2011 року, за результатами якої встановлено порушення підприємством п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: ПП "Бюджет-С" завищено податковий кредит за грудень 2011 року на суму податку на додану вартість 20.409, 0 грн. В порушення п. 200.1 ст. 200 розділу У Податкового кодексу України, підприємством занижено суму податкових зобов'язань податку на додану вартість на 20.409, 0 грн., заявлену у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, за яку передбачена відповідальність ст. 123 Податкового кодексу України. Підставою для таких висновків слугувало те, що реєстрацію контрагента позивача - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як платника ПДВ, згідно реєстру платників, 14.11.2011р. було анульовано та виключено цього платника з Реєстру. За приписами ст. 184 та ст. 201 розд. У Податкового кодексу України, постачальник ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» в грудні 2011р. не був платником ПДВ та не мав права на нарахування податку та складання податкових накладних, останнім звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість для нього є листопад 2011р. За таких підстав, ПП "Бюджет - С" неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму податку за податковими накладними постачальника ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Стосовно, постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.12 р. по справі №2а-14158/11/2070 відповідач відмічає, що 16.03.2012 р. Державною податковою службою у Жовтневому районі м. Харкова на згадані судові рішення направлено касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про зупинення виконання рішення від 22.02.2012 р. Реєстрацію ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", код 36987611, як платника податку на додану вартість до теперішнього часу не поновлено, до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації не внесено. Отже, висновки перевірки цілком обґрунтовані, а спірне податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000081502 - правомірне. Враховуючи наведене, Лозівська ОДПІ просила суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Бюджет-С", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 34971065, місцезнаходження: вул. Мічуріна, буд.6, кв.30, м. Первомайський, Харківська область, 64107 (а.с.134-135, 138-139).

З 05.12.2007 року за №8827 підприємство узято на податковий облік у Лозівській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області (первомайське відділення), правонаступником якої є Лозівська ОДПІ у Харківській області ДПС, про що свідчить довідка від 05.12.2007 року № 607, та з 05.12.2007 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с.136-137).

Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, головним державним податковим інспектором Первомайського відділення Лозівської ОДПІ Харківської області ДПС Ситниковою Л.П. на підставі пункту 75.1 ст.75, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року Приватного підприємства "Бюджет-С".

Результати перевірки оформлені актом від 17.02.2012 року №15/15/34971065 (а.с.83-87).

За висновками податкової інспеції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено порушення позивачем ПП "Бюджет-С" п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ (із змінами та доповненнями), а саме: за судженням ОДПІ підприємством ПП "Бюджет-С" завищено податковий кредит за грудень 2011 року на суму податку на додану вартість - 20.409,0 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 01.03.2012 року №0000081502, яким ПП "Бюджет С" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30.613, 50 грн., з яких 20.409 грн. - основний платіж, 10.204, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (а.с.44).

Не погодившись з вказаним рішенням, ПП "Бюджет С" звернулось з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 17.02.2012 року №15/15/34971065 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

З наявних у справі документів вбачається, що у перевіряємому періоді позивач - ПП „Бюджет-С", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ „Промбуд-Монтажінвест", код ЄДРПОУ 36987611.

Так, на підставі договорів субпідряду, укладених між ПП „Бюджет-С" (Субпідрядник-1) та ТОВ „Промбуд-Монтажінвест"-(Субпідрядник-2), Субпідрядник-1 замовив, Субпідрядник-2 прийняв на себе обов'язок на свій ризик, за обумовлену сторонами ціну, відповідно до вимог проектної документації та локальних кошторисів наданих Субпідрядником-1, будівельних норм та правил, виконати комплекс субпідрядних ремонтно-будівельних робіт, а саме:

- відповідно до Договору субпідряду № 01/09-2011 від 01.09.2011 року, на території ВАТ «Елеватормлинмаш», м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 88, (а.с.116-117);

- відповідно до Договору субпідряду № 29/09-2011 від 29.09. 2011 року та Додаткової угоди № 1 до договору субпідряду № 29/09-2011, на території АТ «Дергачівська райагрохімія», м. Дергачі, вул. Лозівська, 130 (а.с.82, 97-98);

- відповідно до Договору субпідряду № 01/11-2011 від 01.11.2011 року, на території МБП фірми «Етуаль» м. Первомайський Харківської області, вул. Мічуріна, 6. (а.с.126-127);

- відповідно до Договору субпідряду № 21/11-2011 від 21.11.2011 року, на території ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» м. Вовчанськ, вул. Пушкіна 2, (а.с.106-107).

Виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, виписаними ТОВ „Промбуд-монтажінвест" на адресу ПП „Бюджет-С" від 30.12.2011 року №273 на суму з ПДВ 12.175,32 грн. (а.с.70), від 30.12.2011 року № 274 на суму з ПДВ 16.720,73 грн. (а.с.71), від 06.12.2011 року № 29 на суму з ПДВ 32.161,52 грн. (а.с.88), від 23.12.2011 року № 134 на суму з ПДВ 37.377,07 (а.с.99), від 30.12.2011 року № 272 на суму з ПДВ 6.204,06 грн. (а.с.108), від 30.12.2011 року №271 на суму з ПДВ 15.516,88 грн. (а.с.118), від 23.12.2011 року №135 на суму з ПДВ 2.296,80 грн. (а.с.119).

Також, фактичне виконання сторонами вказаних угод підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/і затрат/ від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 16.720,73 грн. (а.с.72), від 06.12.2011 року на суму з ПДВ 32.161,52 грн. (а.с.89), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 37.377,07 грн. (а.с.100), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 6.204,06 грн. (а.с.109), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 17.813,68 грн. (а.с.120), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 12.175,32 грн. (а.с.128).

Про приймання та передачу матеріалів сторонами для виконання умов зазначених договорів свідчать акти прийому - передачі матеріалів від 07.11.2011 року на суму з ПДВ 36.248,28 грн. (а.с.80), від 03.11.2011 року на суму з ПДВ 47.029,84 грн. (а.с.95), від 25.11.2011 року на суму з ПДВ 30.600,00 грн. (а.с.104), від 05.09.2011 року на суму з ПДВ 13.712,16 грн. (а.с.114), від 07.11.2011 року на суму з ПДВ 25.781,33 грн. (а.с.133).

Про використання ТОВ „Промбуд-монтажінвест" переданих позивачем матеріалів для виконання робіт за договорами, свідчать акти цільового використання матеріалів від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 36.248,28 грн. (а.с.79), від 06.12.2011 року на суму з ПДВ 47.029,84 грн. (а.с.96), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 30.600,00 грн. (а.с.105), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 13.712,16 грн. (а.с.115), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 25.781,33 грн. (а.с.132).

Реальність укладення та виконання договорів субпідряду між ТОВ „Промбуд-монтажінвест" та ПП „Бюджет-С" підтверджується договірною ціною від 03.11.2011 року на суму 52,96901 грн. (а.с.78), від 29.09.2011 року на суму 79,19136 грн. (а.с.94), від 21.11.2011 року на суму 67,97707 грн. (а.с.103), від 01.09.2011 року на суму 19,91622 грн. (а.с.113), від 01.11.2011 року на суму 17,81368 грн. (а.с.125).

На підставі договірних цін в підтвердження виконання робіт ТОВ „Промбуд-монтажінвест" на замовлення ПП „Бюджет-С" за вказаними договорами складені акти приймання виконаних субпідрядних будівельних робіт за грудень 2011 року від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 16.720,73 грн. (а.с.73-77), від 06.12.2011 року на суму з ПДВ 32.161,52 грн. (а.с.90-93), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 37.377,07 грн. (а.с.101-102), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 6.204,06 грн. (а.с.110-112), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 17.813,68 грн. (а.с.121-124), від 30.12.2011 року на суму з ПДВ 12.175,32 грн. (а.с.129-130).

Розрахунки між позивачем та ТОВ „Промбуд-монтажінвест", здійснено у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення: № 132 від 15.12.2011 року на суму 32.161,51 грн. (а.с.59), № 137 від 23.12.2011 року на суму 39.673,87 грн. (а.с.60), № 1 від 05.01.2012 на суму 12.175,32 грн. (а.с.62), № 2 від 12.01.2012 року на суму 16.720,73 грн. (а.с.63), № 3 від 12.01.2012 року на суму 6.204,06 грн. (а.с.64), № 132 від 15.12.2011 року на суму 32.161,51 грн. (а.с.65), № 137 від 23.12.2011 року на суму 39.673,87 грн. (а.с.66).

За матеріалами справи судом встановлено та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, договори субпідряду між ПП „Бюджет-С" та ТОВ „Промбуд-монтажінвест" були укладені з метою виконання договору ремонтно-будівельних робіт між ПП «Етуаль-СП» та ПП „Бюджет-С".

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на зазначені вище правочини, суд зазначає, що документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за вказаними договорами підтверджені матеріалами справи. Так, приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

На підтвердження факту виконання договорів позивачем також надані та залучені судом до матеріалів справи акти приймання-передачі матеріалів та товарно - транспортні накладні (а.с.151-159).

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності відповідач - Лозівська ОДПІ у Харківській області ДПС, в ході розгляду справи до суду не надала.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для висновку щодо неправомірності віднесення сум до податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ „Промбуд-монтажінвест" податкових накладних слугувало рішення податкової інспекції від 14.11.2011 року про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „Промбуд-монтажінвест" та виключення даного підприємства з Реєстру.

Однак, вказані посилання відповідача в акті перевірки, суд не бере до уваги, оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-14158/11/2070 від 24.11.2011р. визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест", зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. залишено без змін.

Отже, вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листа Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р., у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків, і тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Суд також відзначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.

В ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, наданих позивачем.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Слід зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкту оподаткування ПДВ має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Оскільки, ПП „Бюджет-С" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення позивачем наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Фактів таких порушень згідно з вимогами Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства в акті перевірки не навів.

Із наданих позивачем первинних документів (договорів субпідряду, податкових накладних, а також документів, що підтверджують реальність виконання умов вказаних угод) вбачається, що господарські операції між ПП „Бюджет-С" та його контрагентом ТОВ "Промбуд монтажінвест" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неврахування суми ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів неправомірності віднесення сум до податкового кредиту, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Промбуд монтажінвест" положенням норм чинного законодавства України.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Промбуд монтажінвест", а також правомірність віднесення сум до податкового кредиту, відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПП „Бюджет-С", позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Бюджет-С" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове - повідомлення - рішення №0000081502 від 01.03.2012 року Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2012 року.

Суддя О.В. Панченко