Постанова № 25403743, 18.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 липня 2012 р. №2а - 6297/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю представників позивача - Ус В.В., Лісовіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року №0000200700, від 25.01.2012 року №0000210700.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі висновків акту перевірки №16/07-004/08099848 від 10.01.2012 року щодо порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, р.р.7.7.1 р.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України.

На підставі припущень щодо неможливості здійснення господарських операцій підприємством, перевіряючими визначено нікчемними операції купівлі-продажу між ТОВ "ТД Ханс Т" та ДП "Харківський БТРЗ". Такі висновки посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Харкова зроблено без дослідження первинних документів позивача, укладені правочини ДП "Харківський БТРЗ" з ТОВ "ТД Ханс Т" не суперечать вимогам закону. Посилання представників ДПІ у Ленінському району м.Харкова на ч. 5 ст. 203 ЦК України є необґрунтованим, оскільки реальне настання правових наслідків, а саме передача товару у власність позивача підтверджується фактичним отриманням та оформленими видатковими накладними, як того вимагає Закон. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Лисенко М.В. надійшли письмові заперечення, в яких представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що укладені угоди між позивачем та ТОВ "ТД Ханс-Т" є нікчемними, оскільки відсутній факт товарності проведених операцій, факт фактичного руху товарів, їх перевезення.

Представники позивача Ус В.В. та Лісовін О.В. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (далі - ДП "Харківський БТРЗ") зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.01.2005 року, з 15.01.2007 року перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Харкова, а на теперішній час перебуває на обліку у Західній МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача є - діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво зброї та боєприпасів, діяльність їдалень на підприємствах і в установах, роздрібна торгівля з лотків, дослідження в галузі технічних наук. Основною діяльністю позивача є надання послуг з капітального ремонту бронетехніки та реалізація продукції власного виробництва.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи (т.1 а.с.17-18).

Фахівцем Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ДП "Харківський БТРЗ" (код 08099848) з питань правильності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "ТД Ханс Т" (код 33815998).

За результатами перевірки складений акт №16/07-004/08099848 від 10.01.2012 року (т.1 а.с.17) щодо порушення позивачем:

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 21741,67 грн. та січень 2011 року на суму 9166,67 грн.;

- п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - завищено суму від'ємного значення по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року на 8899,67 грн.;

- п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України - завищено суму від'ємного значення по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року на 9166,67 грн.

За виявленими порушеннями керівником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 25.01.2012 року №0000200700 форми «В4», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22009,00 грн. (за звітній період 12 міс. 2010 року - 12842,00 грн., 1 міс. 2011 року - 9167,00 грн.),

- від 25.01.2012 року №0000210700 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 8900,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2225,00 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Згідно рішення ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги від 02.04.2012 р. № 1490/10/10-212 - податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Згідно рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 07.05.2012 р. № 7927/6/10-2115 - рішення ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги від 02.04.2012 р. № 1490/10/10-212 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

З акту перевірки №16/07-004/08099848 від 10.01.2012 року (т.1 а.с.17) вбачається, що підставою для висновку щодо заниження податку на додану вартість та завищення суми від'ємного значення, став акт перевірки контрагента позивача - ТОВ "ТД Ханс Т" від 21.03.2011 року №370/15-412, складений ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Висновками акту перевірки від 21.03.2011 року №370/15-412 встановлено: неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "ТД Ханс Т" через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ТД Ханс Т" з постачальниками та покупцями; встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, відповідачем на підставі акту перевірки ТОВ "ТД Ханс Т" зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 21741,67 грн. та січень 2011 року на суму 9166,67 грн., завищення суми від'ємного значення по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року на 8899,67 грн., завищення суми від'ємного значення по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року на 9166,67 грн., та зазначив, що угоди, які укладались позивачем з постачальником ТОВ "ТД Ханс Т", не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ДП "Харківський БТРЗ", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП "Харківський БТРЗ" у грудні 2010 року та січні 2011 року до складу податкового кредиту включено витрати по придбанню товарів у ТОВ "ТД Ханс Т" на суму ПДВ за грудень 2010 року - 21741,67 грн. та за січень 2011 року на суму 9166,67 грн. на підставі податкових накладних виданих ТОВ "ТД Ханс Т".

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем, як покупцем, та ТОВ "ТД Ханс Т" - продавцем були укладені договори (т.1 а.с.24-28) щодо продажу дизпалива:

- від 22.01.2007 року №22-01/1;

- від 08.01.2008 року №08/01-2;

- 05.01.2009 року №5/01-6;

- від 01.02.2010 року №34, додаткова угода від 26.07.2010 року №1.

На виконання умов договорів ДП "Харківський БТРЗ" прийняло товар, що підтверджується видатковими накладними, сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями, а ТОВ "ТД Ханс Т" виписало податкові накладні, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами ТМЦ.

Зазначені первинні документи знаходяться в матеріалах справи - т.1 а.с.30-74, 108-112.

Фактичне здійснення перевезення товару - дизельного палива, оприбуткування та використання придбаного палива, підтверджується наданими позивачем подорожніми листами, довідкою про наявність транспортних засобів на балансі позивача, службовою запискою інженера з постачання ОСОБА_1. (т.1 а.с.113-114, т.2 а.с.2-161).

Відповідачем не заперечувалося, що податкові накладні та інші первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні не встановлено.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень, що підтверджують факт сплати грошових коштів в повному обсязі на адресу ТОВ "ТД Ханс Т" за поставлений товар за вищевказаними договорами.

Зазначені копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд зазначає, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ "ТД Ханс Т" (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

На час укладання та виконання договору ТОВ "ТД Ханс Т" було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "ТД Ханс Т" виконав свої зобов'язання за вказаними договорами, а ДП "Харківський БТРЗ"прийняв товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Крім того, порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог законодавства при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ТД Ханс Т".

Крім того, правовідносини щодо нікчемності правочинів врегульовано ст. 228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що з 01.01.2011 р. законодавцем виключено правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів та віднесено такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ належать до компетенції судових органів.

Судом встановлено, що договори укладені між позивачем та ТОВ "ТД Ханс Т" у встановленому законом порядку недійсними визнані не були.

Крім того, суд зазначає, що згідно постанови від 14.06.2012 року (т.1 а.с.91) - відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ "ТД Ханс Т" у зв'язку з відсутністю в діях останніх складу злочину, передбаченого ст.366 КК України.

Посилання відповідача на висновки акту ТОВ "ТД Ханс Т" щодо нікчемності угод між ТОВ "ТД Ханс Т" та ДП "Харківський БТРЗ" суд не бере до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" та ПК України, не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "ТД Ханс Т", зокрема, основних фондів виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "ТД Ханс Т" та ДП "Харківський БТРЗ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012 року №0000200700, від 25.01.2012 року №0000210700, прийняті ДПІ у Ленінському районі м. Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України фактично понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 354,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Ленінського району м.Харкова від 25.01.2012 року №0000200700, від 25.01.2012 року №0000210700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (61139, м.Харків, вул.Котлова, 222, код 08099848) судовий збір у розмірі 354.00 грн. (триста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.07.2012 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко