Постанова № 25403714, 20.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 червня 2012 р. № 2-а- 2415/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Глянь О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сервіс Пак" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сервіс Пак", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби №0011252340 від 14.02.2012 року та №0011272340 від 14.02.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки від 23.12.2011 року №2896/234/36122319 щодо порушень ТОВ ВП "Сервіс Пак" п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України зроблені з перевищенням повноважень, а винесені податкові повідомлення - рішення від 14.02.2012 року за №0011252340 та № 0011272340 підлягають скасуванню. Спростовуючи викладені в акті перевірки висновки, позивач вказав, що укладені підприємством правочини з ТОВ «Промтехноопт» є дійсними, виконаними сторонами у повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані недійсними. Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи специфікаціями, рахунками, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними. Також позивач стверджує, що відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та його контрагентом, визнані судом недійсними, а посилання відповідача на акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Таким чином, за судженням позивача, акт перевірки складений відповідачем з порушеннями вимог діючого законодавства України, а спірні податкові повідомлення - рішення - незаконні, необ'єктивні та такі, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов вказав, що Харківською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт», за результатами якої складено акт від 23.12.2011р. № 2896/234/36122319. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВП Сервіс Пак»: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 19.943,00 грн., п.п. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138, плі. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток у сумі 22.934,0 грн. В ході проведення перевірки, ТОВ "Виробниче підприємство "Сервіс Пак" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Промтехноопт», не підтверджено зв'язок понесених на користь вказаного суб'єкта господарювання витрат з господарською діяльністю позивача. З цих підстав зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток підприємств та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з вказаним контрагентом, витрати по взаємовідносинам з яким не підтверджені відповідними документами, які складаються в межах звичайної господарської діяльності, та не пов'язані з веденням господарської діяльності. В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, з урахуванням проведених перевірок контрагентів не підтверджено фактичне придбання товарів, а також їх зв'язок з господарською діяльністю ТОВ «ВП «Сервіс Пак»». Документи, які зазвичай складаються при веденні господарської діяльності певного виду, при перевірці позивачем взагалі не надані. За таких підстав, відповідач стверджує, що висновки, викладені в акті перевірки цілком обґрунтовані, а спірні податкові повідомлення - рішення - законні.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на вищевикладені обставини, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сервіс Пак", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 36122319, місцезнаходження: вул. Миру, буд.19 А, селище міського типу Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458 (т.1,а.с.32-34).

З 02.10.2008 року позивач за №1228 узятий на податковий облік у Харківській ОДПІ, про що свідчить довідка від 02.10.2008 року №1261 (т.1,а.с.36) та з 12.11.2008 року зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1,а.с.35).

На підставі направлення № 1211 від 09.12.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи Обідник Тамарою Сергіївною, згідно із п. п 78.1.1 п. 78.1, ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, наказу Харківської ОДПІ від 05.12.2011 року №1211, проведена виїзна документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Сервіс Пак» (далі скорочено - ТОВ « ВП « Сервіс Пак ») з питань правильності декларування податкового кредиту у звітних деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток за вересень 2011р. по операціям з ТОВ «Промтехноопт » (код ЄДРПОУ 37092055).

Перевірка проводилася з 12.12.2011 року по 16.12.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 23.12.2011 року №2896/234/36122319 (т.1,а.с.24-31).

За висновками Харківської ОДПІ, викладеними в згаданому акті перевірки, встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, в результаті чого суму податку на додану вартість позивачем занижено на 19.943,0 грн.;

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, а саме: перевіркою встановлено заниження позивачем суми податку на прибуток у сумі 22.934,0 грн., у тому числі: за III квартал 2011р. на 22.934,0 грн.

З посиланням на зазначений акт перевірки, Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією 14.02.2012 року винесені спірні податкові повідомлення - рішення:

- №0011272340, яким ТОВ «ВП «Сервіс Пак» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 22.934 грн. (т.1,а.с.22),

- № 0011252340, яким ТОВ «ВП «Сервіс Пак» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 24.928,80 грн., у т.ч. 19.943 грн. - основний платіж, 4.985,8 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (т.1,а.с. 23).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 23.12.2011 року №2896/234/36122319 висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог, ТОВ «ВП «Сервіс Пак» надав суду договір купівлі -продажу №082501 від 25.08.2011 року, укладений між ним -(покупець) та ТОВ «Промтехноопт» - (продавець). (т.1,а.с.37-39).

За змістом згаданого договору, Продавець передає у власність Покупцю товарно- матеріальні цінності, а саме: плівку з пластику, сировину та матеріали для термоформуючого обладнання.

Як вбачається з акту перевірки від 23.12.2011 року №2896/234/36122319, та не спростовується представниками позивача у судовому засіданні, під час перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» позивач надав ДПІ лише договір, видаткову та податкову накладні, а також реєстри виданих податкових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до суду надано копію: рахунку-фактури №099091 від 09.09.2011 року на суму з ПДВ 119.565 грн. (т.1,а.с.40), видаткову накладну №090911 від 09.09.2011 року на суму з ПДВ 119.656,76 грн. (т.1,а.с.41), податкову накладну №421 від 09.09.2011 року на суму з ПДВ 119.656,76 грн.(т.1,.а.с.42), платіжне доручення №82 від 24.10.2011 року на суму з ПДВ 39.656,76 грн. та №53 від 12.10.2011 року на суму з ПДВ 80.000,00 грн. (т.1,а.с.130-131), картку №127 складського обліку матеріалів (т.1,а.с.246), попередню калькуляцію (т.1,а.с.247 - т.2,а.с.32), товарно - транспортну накладну від 09.09.2011 року (т.2,а.с.69).

Згідно пояснень представників позивача, наданих під час розгляду справи, сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, а саме: за вересень 2011 року № 9009089833 від 19.10.2011 (р.4 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за вересень 2011 року № 9009087760 від 19.10.2011р.) у сумі 19.942,79 грн.

Разом з тим, суд відзначає, що сама лише наявність вказаних вище документів не може свідчити про реальність вчинення та виконання угоди за відсутності доказів, що підтверджують фактичне її виконання.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, які були складені з посиланням на вказаний вище правочин, суд відзначає, що наявність у підприємства ТОВ «ВП «Сервіс Пак» виписаних ТОВ «Промтехноопт» податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту.

Так, на вимогу суду позивач не спромігся навести доказів існування об'єктивної потреби та наявності розумних економічних чинників для організації власної діяльності у спосіб придбання ТМЦ у суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт». Позивач також не подав до суду жодних доказів добросовісної розумної виваженої правової поведінки у пошуку продавців ТМЦ та укладання договору саме з ТОВ «Промтехноопт», перевірки у фізичних осіб, що представляли інтереси цього суб'єкту господарювання, відповідних повноважень тощо.

Суд відзначає, що позивачем надані суду одні і ті ж документи, які не мають жодного відношення до здійснення операції, реальність якої заперечується актом перевірки від 23.12.2011 року №2896/234/36122319. Крім того, документи з одними і тими ж реквізитами містять відмінні дані, і тому не можуть бути визнані належними та допустими доказами в розумінні ст.70 КАС України.

Позивачем, на вимогу суду на підтвердження виконання вказаного вище правочину, не надано суду: журналу виданих довіреностей на отримання товару, відомостей про перебування в трудових відносинах з позивачем осіб, які здійснювали приймання товару, сертифікати або паспорти якості на придбаний товар, відомості про осіб, які здійснювали вантажно - розвантажувальні роботи, документи щодо транспортування (фізичного переміщення ) придбаного товару.

Наданий позивачем до справи договір на транспортно - експедиційне обслуговування з ФО-П ОСОБА_1 від 01.09.2011 року № 110902 (т. 2, а.с. 70-71) належним доказом транспортування визнаний бути не може, оскільки ФО-П ОСОБА_1 за умовами договору був зобов'язаний знайти перевізника, натомість дані про перевізника відсутні, а послуги з організації перевезень не є тим самим, що і саме перевезення; умовами договору з ФО-П ОСОБА_1 (п. 2.3 Договору) передбачено складання подорожніх листів, які не надані позивачем суду, а надані заявки на організацію перевезень та акти приймання - передачі за одними і тими ж датами та номерами містять різні дані щодо маршруту перевезення; належним чином складені товарно - транспортні накладні суду не надані, а надана товарно - транспортна накладна № 830-2 від 09.09.2011 року (т. 2, а.с. 69) містить не всі дані, що передбачені встановленою формою, та в ній зазначені суперечливі відомості, зокрема щодо автопідприємства (зазначено ФО-П ОСОБА_1) та пункту навантаження (м. Мерефа чи м. Харків).

Окрім того, суду не надано: відомостей щодо місць зберігання придбаного товару, оскільки наданий позивачем договір оренди від 01.11.2011р. № 11/2011 між ФО-П ОСОБА_2 та заступником директора позивача Шевченко І.К. щодо оренди нежитлових приміщень в с. Бабаї належним доказом наявності можливостей зберігання придбаного у вересні 2011р. товару бути не може з огляду на те, що дані про транспортування товару на вказані орендовані площі відсутні; дані про можливості виробництва, копії довіреностей на осіб, які отримали вироблений (реалізований) товар.

За таких підстав, суд не погоджується з доводами позовної заяви про відсутність підстав вважати угоду, укладену між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» такою, що не спричинили реального настання правових наслідків, вважаючи її такою, що підтверджена обєктивними доказами.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що податковим органом обґрунтовано поставлено під сумнів фактичне виконання вказаної угоди, оскільки досліджені судом документи бухгалтерського обліку не відображають у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства дані господарської операції.

Позивачем до суду не надано переконливих доказів, які б свідчили про реальність здійснення укладеної угоди, при вирішенні справи судом таких доказів не виявлено.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, які регламентують порядок оподаткування доходів в Україні.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-ХІУ, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 №168/704.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Разом з цим, ст. 9 цього Закону вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України, судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт», в межах звичайної господарської діяльності.

Податковий кредит сформовано за господарськими операціями які не підтверджено у повній мірі згідно вимог чинного законодавства.

При цьому суд враховує, що згідно приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували висновки відповідача, викладені в акті перевірки, а отже і незаконність винесення на підставі них податкових повідомлень - рішень.

За таких підстав, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сервіс Пак" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2012 року.

Суддя О.В. Панченко