Постанова № 25403637, 18.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р. № 2а-4955/12/1370

12 год. 11 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Баймак Н. В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Миколаївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

7 червня 2012 року з Вищого адміністративного суду України на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Миколаївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1845,04 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 16.10.2007 року по 20.08.2008 року перебував на обліку у Миколаївському районному центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю протягом періоду перебування на обліку, оскільки приховав факт зайнятості на умовах цивільно-правового договору та отримував дохід, що підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви доказами. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю та не повернутих позивачу становить 1845,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву від 03.07.2012 року, де вказано, що реєструючись у центрі зайнятості відповідач не приховував факту зайнятості, цивільно-правового договору не укладав, а здійснював догляд за хворою тіткою. Позивач незаконно відніс відповідача до категорії зайнятого населення, не довів, що відповідач подав недостовірні відомості про доходи.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні, просили у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.10.2007 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому вказав, що на час подання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує, у разі зміни персональних даних зобов'язується повідомити центр зайнятості.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 114 від 11.08.2008 року встановлено, що ОСОБА_2 з. 07.12.2007 року працювала піклувальником по догляду за одинокими непрацездатними по договору.

Відповідно до договору від 02.11.2005 року, укладеного між завідуючим відділенням соціальної допомоги на дому Територіального центру обслуговування пенсіонерів та непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_6, відділення соціальної допомоги на дому здійснює соціально-побутове обслуговування через піклувальника ОСОБА_2, із наданням соціальним працівником послуг. Плата за виконані послуги проводиться за діючими цінами на відповідні послуги, які затверджені в установленому порядку.

Відповідно до довідки Територіального центру обслуговування пенсіонерів та непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 255 від 21.08.2008 року ОСОБА_2 припинено виплату за догляд над одинокою ОСОБА_6 відповідно до наказу № 66-в від 01.08.2008 року.

З моменту взяття відповідача на облік до припинення виплати позивачем виплачено допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 1845,04 грн.

18.08.2008 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо відшкодування коштів за № 2147, у якій ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти в сумі 1845,04 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.

Станом на момент розгляду справи сума коштів, не повернута відповідачем, становить 1845,04 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору.

Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з п. 20 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 2011.2000 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальні послуги»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність на професійній основі відповідно до положення про них або їх статуту, де обов'язково зазначаються перелік соціальних послуг, категорій осіб, яким вони надаються, умови та порядок їх надання.

Суб'єкти, що надають соціальні послуги, на договірних засадах можуть залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

Соціальні послуги можуть надаватися як за плату, так і безоплатно.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач -ОСОБА_2 на підставі договору від 02.11.2005 року, укладеного між завідуючим відділенням соціальної допомоги на дому Територіального центру обслуговування пенсіонерів та непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_6, надавала соціальні послуги ОСОБА_6, за що отримувала заробітну плату, всього за 2007-2008 року в сумі 1019,31 грн.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що він отримував компенсаційні виплати, оскільки в матеріалах справи міститься довідка Територіального центру обслуговування пенсіонерів та непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області № 93 від 01.10.2008 року (а. с. 168), в якій вказано, що відповідач отримував заробітну плату. Крім того, в матеріалах справи містяться Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за четвертий квартал 2007 року, перший-другий квартал 2008 року. Вказаний дохід, що був виплачений відповідачу, зараховується до пенсійного стажу.

Суд зазначає, що відповідно до карточки особового рахунку ОСОБА_2 (а. с. 172-173) із нарахованих відповідачу Територіальним центром обслуговування пенсіонерів та непрацездатних громадян Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області коштів було утримано податки і збори до фондів соціального страхування.

Враховуючи зазначені обставини та висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 15.05.2012 року, Суд дійшов переконання, що ОСОБА_2 була зайнята на професійній основі у сфері надання соціальних послуг на договірній основі, отримувала за виконання соціальних послуг заробітну плату, що підтверджено дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Миколаївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1845,04 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Миколаївського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Миколаїв, вул.. І. Мазепи, 37, код ЄДРПОУ 23949770) кошти в сумі 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. 04 коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.