Постанова № 25403468, 06.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. № 2а-1772/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря -Дасюк О.С.,

за участю представників позивача Котька М.М., Шарана Р.П., представника відповідача Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цент Проект»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2011р. №0003972302/0/40356 та №0003962302/0/40357,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цент Проект»(далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова (далі-ДПІ), просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.12.2011р. №0003972302/0/40356 та №0003962302/0/40357. Позов обґрунтовує тим, що оскільки сума від'ємного значення податкової декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року сформована в тому числі із врахуванням збитків 2010 року як валових витрат І-го кварталу 2011 року, то жодні правові підстави для не відображення у ІІ-му кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року (тобто без врахування рядка 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року) в даному випадку у Товариства відсутні; відсотки за позикою правомірно включались до складу валових витрат в межах ліміту, передбачено п.п. 5.5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; з врахуванням громіздкості процедури укладення договорів оренди на земельні ділянки, на яких розташовані нежитлові приміщення, що належать Товариству, та з врахуванням відсутності працівників, котрі володіли навиками з виконання таких робіт, останнім були укладені Договори щодо надання послуг для оформлення документів, які підтверджують право оренди або право власності, прийняття робіт оформлялось актами здачі-приймання, які містять всі вимоги первинного документа, що спростовує висновки податкового органу.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позові та у письмових поясненнях та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що у зв'язку із набранням чинності розділу ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Зазначив, що при перевірці встановлено, що до складу валових витрат за ІІІ квартал 2010 року та за 2010 рік включено суми відсотків, що перевищують 50% оподаткованого прибутку звітного періоду. Також, до складу валових витрат безпідставно включено витрати вартості послуг з придбання (переоформлення) землі без підтвердження належним чином оформлених первинними документами за результатами діяльності Товариства за 2009 рік. Просив у задоволенні позову відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цент Проект»зареєстроване як суб'єкт господарювання 23.04.2007р. Виконавчим комiтетом Львiвської мiської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.04.2007р. №1 415 102 0000 017318. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.04.2007р. за №534. Є платником податку на прибуток.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Проект»з питань здійснення фінансово-господарської діяльності дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 30.06.2011р., в тому числі при формуванні доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт від 17.11.2011р. №3494/23-2/35101958 в якому зазначено, що Товариством порушено п.п. 5.5.2 п.п.5.5.4 п. 5.5, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р. з змінами та доповненнями (далі-Закон №334): перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2010 рік всього у сумі 663 765,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 р. в сумі 120 169,00грн, за 4 квартал 2010 р. в сумі 543 596,00грн; зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 р. в сумі 43 182 656,00грн.

На підставі акта перевірки 01.12.2011р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0003972302/0/40356, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 43 182 656,00грн. та №0003962302/0/40357, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 663 765,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 165 941,25грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.12.2012р. №0003972302/0/40356 суд зазначає наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року підлягає до застосування Розділ III «Податок на прибуток підприємств».

Згідно з ст.3 Закону №334, яка застосовувалась у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування - прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальнім або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.22.4 Прикінцевих положень Закону №334 передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно ст.6 Закону №334 передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01 квітня 2011 року встановлений ст.150 Податкового кодексу України, згідно якої, коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, п.3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлює, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого, що коли результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України положення розділу III «Податок на прибуток»набрали чинності з 01 квітня 2011 року, та які згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у п.3 підрозділу 4 «Перехідні положення» Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Суд не приймає до уваги позицію податкового органу, що до складу витрат II кварталу 2011 року належить включати виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане Товариством за результатами здійсненої господарської діяльності у І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки прямої норми, яка б регламентувала таку заборону врахування, Податковий кодекс України не містить, що узгоджується з нормами ст. 139 Податкового кодексу України, якою визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку, який є вичерпним.

Позиція суду узгоджується з позицією, викладеною в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1160 від 10.11.2011р. «Щодо врахування у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке склалося за підсумками попереднього звітного року».

В судовому засіданні встановлено, що спору щодо правомірності формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яке виникло за підсумками діяльності Товариства у 2010 році, не має.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположницьких свобод»(далі-Протокол), згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права.

Як вбачається з Рішення Європейського Суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України», Судом визнано порушення Україною статті 1 Протоколу та зазначив, що відповідне національне законодавство України не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі «якості»закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавілля втручання у майнові права заявника, а також Національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для замовника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування. Окрім того Суд зазначив, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Щодо порядку прийняття податкового повідомлення рішення від 01.12.2012р. №0003962302/0/40357 суд зазначає наступне.

В акті перевірки ДПІ зазначено, що досліджуючи первинні документи встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.13 «Інші витрати» за період 2010 року на загальну суму 2 655 058,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 480 675,00грн., за 4 квартал 2010 року на суму 2 174 373,00грн.:

-в порушення п.п. 5.5.2 п.п.5.5.4 п. 5.5, п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 №334 Товариство завищило валові витрати за період 2010 року на загальну суму 1 970 428,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 480 675,00грн, за 4 квартал 2010 року 1 489 753,00грн за рахунок зайвого безпідставного включення до складу валових витрат суми відсотків, що перевищує 50 відсотків оподаткованого прибутку звітного періоду при умові володіння нерезидентами 100 % статутного фонду ТзОВ «Центр-Проект».

-в порушення п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 Товариство завищило валові витрати за період 2010 року за рахунок зайвого безпідставного включення до складу валових витрат вартості послуг, пов'язаних з придбанням (переоформленням) землі, без підтвердження подальшого використання вказаних послуг у власній господарській діяльності, в тому числі: наданих СПД ОСОБА_1 на суму 275 000,00грн. та ТзОВ «Укрконсалтгруп»на суму 409 629,63грн., не підтверджених належним чином оформленими первинними документами, без підтвердження не включення вказаних послуг до валових витрат за результатами діяльності підприємства за 2009 рік на загальну суму 684 629,63грн, в тому числі за 4 квартал 2010 року на суму 684 629,63 грн.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.5.2 п.5.5 ст.5 Закону №334 для платника податку, 50 та більше відсотків статутного фонду (акцій, інших прав) як корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподаткованого прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.

Згідно п.п.5.5.4 вищевказаного Закону для цілей підпункту 5.5.2 оподаткований прибуток без врахування процентів визначається як скоригований валовий доход звітного періоду без урахування доходу, отриманого у вигляді процентів зменшений на суму валових витрат звітного періоду, за винятком валових витрат звітного періоду, пов'язаних із виплатою процентів.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В ході перевірки та в судовому засіданні встановлено, що засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Проект»є 100 % нерезиденти: Кіпр ДЕГРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД, частина у статутному капіталі 0,10% та Кіпр КЛЕНДАУН ЛІМІТЕД, частина у статутному капіталі 99,90%.

Перевіркою встановлено, що Товариство у відповідності до умов договору відновлювальної позики у формі кредитної лінії від 03.11.08р. №б/н укладеного між резидентом ТзОВ «Центр Проект»(Позичальник) та нерезидентом «Дегресс Холдінг Лімітед»Республіка Кіпр (Позикодавець), предмет якого є надання Позикодавцем позики у формі відновлювальної кредитної лінії з метою погашення всіх зобов'язань Товариства перед компанією ТзОВ «Торгова Компанія «Інтермаркет»та ТзОВ «Клен»зареєстровано позику від нерезидента в іноземній валюті в сумі 40 000 000,00 Євро.

Управлінням НБУ у Львівській області Товариству видано Реєстраційне свідоцтво від 07.11.08р. №775, яким засвідчено реєстрацію договору позики від 03.11.08р. № б/н, що передбачає виконання боргових зобов'язань перед нерезидентом «Дегресс Холдінг Лімітед»Республіка Кіпр, за залученою від нього позикою в іноземній валюті з відсотковою ставкою 6,0 % річних та терміном погашення до 31 грудня 2013 року.

Як встановлено контролюючим органом, кредитні кошти надійшли на рахунок Товариства 13 листопада 2008 року на загальну суму 15 070 000,00 Євро. Сума валютного кредиту відображена у податковому обліку Товариства по рахунку 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

Перевіркою первинних документів встановлено, що до складу валових витрат у відповідних податкових періодах включено відсотки за користування вищевказаною позикою у 2010 році на загальну суму 4 139 806,20грн, в тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 1 089 247,58 грн., за 4 квартал 2010 року 3 050 558,62грн.

Оскільки законодавцем встановлено особливий порядок визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаннями та з врахуванням того, що засновниками Товариства є 100 % нерезиденти, а відтак суд погоджується з позицією Товариства що останнім відсотки згідно позики у формі кредитної лінії включені до складу валових витрат 2010 року з дотриманням вимог п.п 5.5.2 Закону №334, тобто в межах ліміту, а відтак дане податкове повідомлення рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 492 607,00грн. підлягає до скасування

Щодо зайвого безпідставного включення до складу валових витрат вартості послуг, пов'язаних з придбанням (переоформленням) землі не підтверджених належним чином оформленими первинними документами суд зазначає наступне.

При перевірці встановлено, що Товариством включено до складу валових витрат вартість консультаційних послуг щодо оформлення документів по перереєстрації земельних ділянок, отриманих від ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку-фактури №1/03 від 03.03.2010р., згідно якого 13.05.2010р. проведена оплата в сумі 275 000,00грн. за консультаційні послуги згідно договору №1-2010 від 02.03.2010р. (вказаний договір до перевірки не надано).

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) надав ТОВ «Центр-Проект»(Замовник) акт приймання-передачі наданих послуг б/н від 25.11.2010р. на суму 275 000,00грн. (ар.с. 107). Відповідно до даного акту Виконавець надав Замовнику консультаційні послуги щодо оформлення документів, які підтверджують право оренди Замовника на вісім земельних ділянок .

Крім того, перевіркою встановлено, що між Товариством (Замовник) та ТзОВ «Укрконсалтгруп» (Виконавець) укладено договори про надання послуг.

Договір №16-02/03 від 16.03.2009р. про надання консалтингових послуг, відповідно до п. 1.1 якого Виконавець надає консалтингові послуги з аналізу стану та перспектив розвитку об'єктів комерційної нерухомості Замовника. Згідно із п. 1.2 даного договору в консалтингові послуги входить: проведення аналізу технічного стану об'єктів комерційної нерухомості; проведення аналізу документації стосовно об'єктів комерційної нерухомості; проведення дослідження стосовно перспектив розвитку об'єктів комерційної нерухомості; надання усних та письмових рекомендацій стосовно усунення виявлених недоліків та загального розвитку об'єктів комерційної нерухомості.

На виконання вимог договору №16-02/03 від 16.03.2009р. ТзОВ «Укрконсалтгруп»надано акт приймання-передачі наданих послуг №16-02/03 від 16.03.2009р. на суму 85 000,00грн. (ар.с. 88)), згідно якого Виконавець надав послуги, передбачені в п. 1.2 договору.

Перевіркою встановлено, що в 2010 році Товариством укладено договори оренди на користування земельними ділянками із Львівською міською радою 08.04.2010р. по придбаних в 2008 році в ТзОВ «ТК «Інтермаркет»нежитлових приміщеннях. В 2010 році Товариством проводились оплати та включення до складу валових витрат вартості послуг по перереєстрації земельних ділянок, зокрема, Центром державного земельного кадастру, Управлінням Держкомзему у м. Львові.

З долучених до матеріалів справи представниками позивача документів не вбачається, що ТзОВ «Укрконсалтгруп»надавало консалтингові послуги по об'єктах комерційної нерухомості, а ФОП ОСОБА_1 надавав послуги в питаннях оформлення оренди земельних ділянок, представляв Товариство при укладенні договорів оренди в Львівській міській раді, Центрі державного земельного кадастру, Управлінні держкомзему та інших державних органах.

Окрім того суд погоджується з позицією ДПІ, що в наданих до перевірки актах приймання-передачі надання послуг не зазначено обсягу наданих послуг, не можливо встановити, які саме послуги були надані та визначити розмір вартості даних послуг, акти не містять інформацію про фактично понесені витрати Виконавцем на виконання цих послуг в розрізі окремих операційних одиниць. Ні до перевірки, ні суду не надано розрахунку про порядок формування вартості послуг.

Оскільки понесені витрати на придбання вищенаведених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг їх фактичну вартість, а відтак відсутнє підтвердження фактичного надання послуг, їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат, з чим погоджується суд.

Окрім того, згідно Договору № 24-01/04 від 24.04.2009р. про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого ТзОВ «Укрконсалтгруп»(Виконавець) зобов'язується надати Товариству (Замовник) послуги щодо оформлення документів, які підтверджують право оренди або право власності Замовника на земельні ділянки, перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього Договору, а також пов'язані з цим послуги. Додатком № 1 до договору № 24-01/04 про надання послуг від 24.04.2009р. визначено перелік земельних ділянок.

Як зазначено в акті перевірки, Акт виконаних робіт на виконання вимог вищевказаного договору до перевірки не надано.

Представниками позивача до матеріалів справи долучено акт приймання-передачі надання послуг згідно Договору №24.-01/04 від 24.04.2009р. (ар.с. 74) в якому не зазначено обсягу наданих послуг, не можливо встановити, які саме послуги були надані та визначити розмір вартості даних послуг, акт не містять інформацію про фактично понесені витрати Виконавцем на виконання цих послуг в розрізі окремих операційних одиниць.

Слід зазначити, що суду надано розрахунок вартості наданих послуг до вищезгаданого акта, який також не був предметом дослідження під час перевірки Товариства, проте надаючи аналіз даному розрахунку та акту приймання-передачі надання послуг ФОП ОСОБА_1, послуг по яких надавались в один і той же період вбачається, що вартість послуг щодо оформлення оренди земельних ділянок ФОП ОСОБА_1 становить 34 375,00грн., а аналогічні послуги надані ТзОВ «Укрконсалтгруп»становлять 95 000,00грн., вартість яких Товариством необґрунтована.

Позивачем не спростовано факт ненадання ДПІ акту наданих послуг та розрахунку вартості наданих послуг згідно Договору № 24.-01/04 від 24.04.2009р. під час перевірки Товариства, а відтак надання їх в судовому засіданні судом розцінюється критично.

Оскільки понесені витрати на придбання вищенаведених послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання послуг їх фактичну вартість, а відтак відсутнє підтвердження фактичного надання послуг, їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та відсутня підстава для включення вартості даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрать з чим погоджується суд.

Акти здачі-прийняття виконаних робіт, не містять такого обов'язкового реквізиту, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати»Затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. № 27/4248 як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактично понесені витрати на здійснення цих робіт.

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Даючи аналіз встановленим обставинам суд вважає, що витрати по зазначених договорах не пов'язані з веденням господарської діяльності. В судовому засіданні встановлено факт безпідставного віднесення Товариством до складу валових витрат вартості отриманих від ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «Укрконсалтгруп» послуг в сумі 684 630,00грн.

Оцінюючи докази, судом враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення валових витрат. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судом встановлено порушень позивачем податкового законодавства частково, а відтак застосовані штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2012р. №0003962302/0/40357 на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на суму 123 151,75грн. підлягають до скасування.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення частково не дотримався вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 2146,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011р. №0003972302/0/40356.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2011р. №0003962302/0/40357 в частині визначення податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 492 607,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 123 151,75грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цент Проект»2146,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.