Рішення № 25400106, 23.07.2012, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2/0528/2362/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 року

Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

при секретарі Омельченко К.А.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача Гапонової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального автотранспортного підприємства 052810 про поновлення на роботі, скасування наказів про дисциплінарні стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду звернулась позивачка до відповідача з позовом про поновлення на роботі, скасування наказів про дисциплінарні стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 01.09.2011 року вона працювала на посаді начальника відділу експлуатації комунального автотранспортного підприємства 052810, але 03.05.2012 року наказом №01-02-59 була звільнена з посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин, а саме: за результатами проведеної на підприємстві ревізії в період з 23.01.2012 року по 15.02.2012 року було виявлено порушення ведення бухгалтерського обліку, з причин недбалого відношення до своїх трудових обов'язків. Позивачка вважає вказаний наказ незаконним, оскільки не було проведено службової перевірки, яка б встановила її вину, а також порушення було вчинено у 2010 році, тому строк для застосування дисциплінарного стягнення на день винесення наказу про звільнення минув. Крім того, до позивачки застосовувались інші дисциплінарні стягнення, що оформлені наказами №01-01-109 від 27.04.2012 року, №01-01-110 від 27.04.2012 року та №01-01-111 від 30.04.2012 року, вона вважає їх також незаконними та необґрунтованими, оскільки вказаних проступків вона не скоювала. Просила поновити її на посаді начальника відділу експлуатації комунального автотранспортного підприємства 052810, скасувати накази №01-02-59 від 03.05.2012 року, №01-01-109 від 27.04.2012 року, №01-01-110 від 27.04.2012 року, №01-01-111 від 30.04.2012 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7358,00 грн., а також моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вважали їх законними та такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача Гапонова Н.В. пояснила, що відповідач позов не визнає, та зазначила, що звільнення позивача з роботи було проведено законно. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, про-

аналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно ч. 2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави … працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 5 ст. 79 КЗпП України конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

У відповідності зі ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваже-

ним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що наказом №02-49-2-к-1 від 1 вересня 2011 року позивачка

переведена постійно на посаду начальника відділу експлуатації з 1 вересня 2011 року (а.с. 50). Наказом №01-02-59 від 3 травня 2012 року -звільнена з 3 травня 2012 року по п. 3 ст. 40 Кзпп України за систематичне невиконання без поважних причин своїх трудових обов'язків (а.с. 10). Відповідно до наказу №01-01-110 від 27.04.2012 року позивачці було оголошено догану за відсутність на робочому місці, порушення трудової дисципліни було зафіксовано актом від 27.04.2012 року (а.с. 11-12). Згідно до наказу №01-01-111 від 30.04.2012 року позивачці оголошено догану за неналежне виконання трудових обов'язків, а саме: не було організовано роботу щодо прибирання території по вул. Танкістів, згідно з вказівкою виконуючого обов'язки начальника КАТП 052810 ОСОБА_4 (а.с. 13). Відповідно до наказу №01-01-107 від 27.04.2012 року, у зв'язку з виробничою необхідністю до роботи у вихідний день були залучені водії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 14). Згідно наказу №01-01-94 від 12.04.2012 року ОСОБА_1 було направлено у тарифну відпустку з 27.04.2012 року на 4 дні за 2010 рік, виконання обов'язків начальника відділу експлуатації покладено на ОСОБА_7, та згідно повідомлення про вручення листа позивачка отримала наказ 26.04.2012 року (а.с. 52-54). Відповідно до акту від 27.04.2012 року ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов'язків, ігноруючи вищезазначений наказ про надання тарифної відпустки (а.с. 55). Як вбачається з п.п. 2.1 посадової інструкції начальника відділу експлуатації його обов'язком є організовувати роботу водіїв спецмашин, що закріплені за ділянками, шляхом раціонального та ефективного використання рухомого складу підприємства з дотриманням вимог правил безпеки дорожнього руху (а.с. 50-51). Згідно наказу Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради №84 від 25.05.2011 року підприємству КАТП 052810 було доручено проведення робіт з прибирання території до сміттєзвалища вздовж дороги державного значення 3 рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця) (а.с. 57). Згідно виписки з правил внутрішнього трудового розпорядку КАТП 052810 для керівників, спеціалістів, службовців, робітників АРМ встановлений такий режим роботи: початок роботи: 7.00 год., перерва на обід 11.00 год. -11.30 год., закінчення роботи о 15.42, закінчення роботи у п'ятницю о 14.42 год. (а.с. 61). Як вбачається з вимоги Костянтинівської об'єднаної державної фінансової інспекції від 21.02.2012 року ревізія фінансово-господарської діяльності в КАТП 052810 проводилась за період з 01.09.2009 року по 31.12.2011 року (а.с. 62-65). Згідно довідки середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 141,50 грн. (а.с. 66).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дав свідчення про те, що на момент виникнення спірних правовідносин він працював спеціалістом на КАТП 052810. Акт про відсутність начальника відділу експлуатації на робочому місці ОСОБА_1 він не бачив, при його складанні присутнім не був та не підписував його. Щодо вказівки виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_4 на оперативній нараді 27 квітня 2012 року про організацію прибирання визначеної території свідок пояснив, що граничних строків виконання робіт на нараді не ставилося.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що накази №01-02-59 від 03.05.2012 року, №01-01-109 від 27.04.2012 року, №01-01-110 від 27.04.2012 року, №01-01-111 від 30.04.2012 року винесені з порушеннями трудового законодавства, а тому підлягають скасуванню за наступних підстав.

Наказ №01-02-59 від 03.05.2012 року про звільнення позивачки, суд вважає таким, що прийнятий з порушенням граничних строків встановлених КЗпП України для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки з самого наказу вбачається, що порушення було скоєне в період з 08.10.2010 року по 02.11.2010 року, тобто за межами строку для застосування дисциплінарного стягнення. Крім того всупереч встановленому Законом порядку накладення дисциплінарних стягнень від позивачки не було відібрано пояснень відносно цього факту та не проведено службове розслідування з метою встановлення осіб, винних в порушенні фінансової дисципліни, внаслідок чого заподіяно матеріальну шкоду підприємству.

Скасовуючи наказ №01-01-109 від 27.04.2012 року, суд враховує той факт, що ОСОБА_1, перебувала на момент винесення наказу про надання тарифної відпустки №01-01-94 від 12.04.2012 року вже у щорічній відпустці строком на два місяці. Вона не була належним чином ознайомлена з цим наказом, отримала копію наказу лише 26.04.2012 року.

Наказ №01-01-110 від 27.04.2012 року, суд вважає також незаконним, оскільки з пояснень позивачки вбачається, що на момент складання акту про відсутність на робочому місці, вона знаходилась на території підприємства, де виконувала свої трудові обов'язки. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в зазначеному акті відсутні підписи ОСОБА_8 та ОСОБА_7, хоча в акті зазначено, що ці особи були присутні при його складанні. До того ж з показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що він не був присутнім при складанні акту та не був ознайомлений з його змістом.

Скасовуючи наказ №01-01-111 від 30.04.2012 року, суд приймає до уваги той факт, що на оперативній нараді не було встановлено граничних строків виконання робіт з прибирання території. Наказом №01-01-94 від 12.04.2012 року позивачка була відправлена у тарифну відпустку з 27.04.2012 строком на 4 дні, а виконуючим обов'язки призначено ОСОБА_7 Суду не надано переконливих доказів того, що саме на позивачку було покладено обов'язок з організації зазначених робіт, і вона їх не виконала без поважних причин. Однак, з пояснень позивачки вбачається, що фактично прибирання території здійснювалось своєчасно, зокрема дерева були побілені 28.04.2012 року, сміття вивозилось. Крім того, суд враховує той факт, що 30 квітня 2012 року (день винесення наказу про дисциплінарне стягнення) відповідно розпорядженню Кабінету Міністрів України №1210-р від 28 листопада 2011 року робочий день 30 квітня 2012 року перенесений на суботу 28 квітня 2012 року. У цей день відповідно наказу № 01-01-107 від 27.04.2012 року працювали у зв'язку з виробничою необхідністю лише окремі особи: два водія, які вказані у наказі. Ні позивачка, ні інші посадові особи підприємства в день винесення наказу про її дисциплінарне стягнення не працювали.

Суд відноситься критично та не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_7, оскільки є заінтересованими особами (головний інженер, на час спірних правовідносин виконував обов'язки начальника, та майстер відділу експлуатації, на час спірних правовідносин виконувала обов'язки відсутньої позивачки).

Суд також вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього

заробітку за час вимушеного прогулу обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 7358,00 грн. (середньоденний заробіток позивачки -141,50 грн. Х 52 -робочі дні вимушеного прогулу).

Відповідно до п. 6 Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13

справлення і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

Тому із зазначеної суми повинно утримати цей податок й інші обов`язкові платежі

-податок на доходи фізичних осіб -15%, єдиний соціальній внесок -3,6%, а всього 18,6%.

Виходячи з наведеного до сплати позивачеві підлягає сума за мінусом обов`язко-

вих платежів -6028,15 грн.

При визначенні суми відшкодування моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи моральні та фізичні страждання позивачки у зв`язку з порушенням її прав, суд вважає, що вимога позивачки про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково в розмірі 100,00 грн., і ця сума повинна бути стягнута з відповідача.

Також відповідно до ст. 88 ЦПК з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий

збір в сумі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 60, 213 ЦПК України, ст.ст. 79, 148, 149, 235, 237-1, КЗпП України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального автотранспортного

підприємства 052810 про поновлення на роботі, скасування наказів про дисциплінарні стягнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу експлуатації

комунального автотранспортного підприємства 052810.

В частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді

начальника відділу експлуатації комунального автотранспортного підприємства 052810 допустити негайне виконання.

Скасувати накази №01-01-109 від 27 квітня 2012 року, №01-01-110 від 27 квітня 2012

року, №01-01-111 від 30 квітня 2012 року та №01-02-59 від 3 травня 2012 року в частині накладення дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1.

Стягнути з комунального автотранспортного підприємства 052810 на користь

ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6028,15 грн. та моральну шкоду в сумі 100,00 грн.

Стягнути з комунального автотранспортного підприємства 052810 на користь держа-

ви судовий збір в сумі 214,60 грн. (розрахунковий рахунок: 31214206700059, отримувач: УДК у м. Краматорську, код платежу: 22030001, МФО 834016, ЄДРПОУ (суду) - 02895656, ЄДРПОУ (банку) - 37944338, Банк ГУ ДКС у Донецькій області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Рішення ухвалено й надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: