Рішення № 25396186, 24.07.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/1635/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Тальмонт Р.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № KTS0GA00000098 від 01.07.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12650,72 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2023 року. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обовязкових платежів з цих коштів. У звязку з зазначеними порушеннями за кредитним договором відповідач станом на 27.04.2012 року має заборгованість 5892,40 Євро, яка складається з наступного: 2960,55 Євро заборгованість за кредитом; 903,12 Євро - відсотки за користування кредитом; 820,62 Євро заборгованість по комісії за користування кредитом; 905,00 Євро пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 23,64 Євро штраф (фіксована частина); 279,46 Євро штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 5892,40 Євро, що за курсом 10.57 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/113 від 23.03.2012 року складає 62310,11 грн., за кредитним договором № KTS0GA00000098 від 01.07.2008 року та судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши суду, що відповідно до укладеного кредитного договору № KTS0GA00000098 від 01.07.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12650,72 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2023 року. Згідно з п. 8.1 кредитного договору «щомісяця позичальник повинен надавати Банку кошти для погашення заборгованості у сумі 178,44 євро». Зобовязання за кредитним договором були забезпечені договором іпотеки № б/н від 01.07.2008 р. У липні 2008 року Позичальник сплатив 178,44 евро на рахунок погашення кредиту, у серпні 2008 187,05 євро, різниця у розмірі 187,05 178,44 = 8,61 євро була направлена на часткове дострокове погашення тіла кредиту. Наступний внесок на погашення заборгованості за кредитом Позичальник зробив у листопаді 2008 року у розмірі 184,98 евро, що вже призвело до порушення ним виконання умов кредитного договору щодо щомісячного погашення заборгованості за кредитом. У звязку з цим у вересні 2008 року у позичальника утворилася заборгованість за тілом кредиту. Після цього ОСОБА_2 робив внески на погашення заборгованості у квітні 2009 року у розмірі 157,41 євро та 169,31 євро та у червні 2009 року у розмірі 233,85 євро. У звязку з порушенням зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором, ОСОБА_3 згідно п. 16.7.1. та п. 22 договору іпотеки квартири, був змушений 02.03.2009 року звернутись до Словянського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення Позичальника. 12.08.2009 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»були задоволені. Квартира була реалізована у березні 2010 року за 11267,61 евро. За період з моменту надання кредиту до моменту реалізації предмета іпотеки позичальник був повинен зробити 21 щомісячний внесок на погашення заборгованості, що згідно графіку погашення кредиту складає 178,44 євро*21=3747,24 євро, але позичальник самостійно сплатив ПАТ КБ «ПриватБанк»суму у розмірі 1111,04 євро, при чому проблеми з погашенням заборгованості за кредитом у Позичальника почалися вже з третього планового платежу, тобто майже з початку кредитування. Сума заборгованості у розмірі 10906,63 євро, що була вказана у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, була розрахована на дату подання позову. З моменту розрахунку заборгованості та до моменту реалізації предмету іпотеки, у звязку з тим, що Позичальник продовжував не виконувати умови кредитного договору, Банком здійснювалось нарахування відсотків, штрафів та пені згідно кредитного договору, тому на момент продажу квартири та погашення кредиту, сума заборгованості була більше, ніж сума, вказана в позові. Відповідно до п. 16.9 договору іпотеки, «у разі звернення стягнення на Предмет іпотеки згідно п. 16.7 цього договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання Предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог». Кошти від реалізації предмета іпотеки, відповідно до п. 2.3.8, п. 3.2 Кредитного договору та п. 16.9 договору іпотеки, були розподілені на погашення заборгованості за кредитом наступним чином: 880,00 євро на погашення пені за кредитним договором; 351,47 євро на погашення простроченої комісії; 357,7 євро на погашення прострочених відсотків; 1941,48 євро на погашення прострочених відсотків; 344,71 євро на погашення простроченого тіла кредиту; 35,55 євро на погашення нарахованої комісії; 130,69 євро на погашення нарахованих відсотків; 7226,01 євро на погашення поточного тіла кредиту. Після внесення коштів від продажу квартири на погашення кредиту у позичальника залишилась поточна заборгованість за тілом кредиту, на яку згідно кредитного договору, продовжували нараховуватись відсотки, комісія та оскільки Позичальник не продовжив виконувати зобовязання за кредитним договором на прострочену суму відповідно почалось нарахування пені, що призвело до наявності на сьогоднішній момент простроченої заборгованості. ПАТ КБ «ПриватБанк»має всі правові підстави для нарахування процентів, штрафів та пені відповідно до кредитного договору, оскільки договір є чинним, розірвання даного договору не здійснювалось, рішенням Словянського міськрайонного суду від 12.08.2009 року даний кредитний договір не було припинено. Відповідно до п. 16.1. договору іпотеки, «іпотекодержатель має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених вимог за рахунок іпотеки», відповідно до п. 16.9. Договору іпотеки «у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 16.7 цього договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення». Предмет іпотеки було реалізовано за ціну вищу, ніж ціна позову, погоджена рішенням Словянського міськрайонного суду, що свідчить про те, що банк виконав рішення суду в повному обсязі. Відповідно до п. 24 договору іпотеки «У випадку, коли суми, вирученої від продажу Предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодавця, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Іпотекодавця, у першу чергу перед іншими кредиторами», з яким Відповідач погодився, підписавши договір іпотеки. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що 01.07.2008 року ним було отримано кредит в ЗАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № KTS0GA00000098 у розмірі 12650,70 євро. В забезпечення виконання зобовязання по договору кредиту ним було укладено договір іпотеки двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_4 01.07.2008 року. Після посвідчення договору іпотеки ним були передані представнику банку правовстановлюючі документи та технічний паспорт на квартиру, що була предметом іпотеки. 12.08.2009 року Словянським міськрайонним судом було винесено рішення по справі № 2-1439-2009, яким було частково задоволено позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк»про звернення стягнення до нього. На виконані цього рішення ним було передано ключі від квартири особисто керуючому Словянським відділенням ЗАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_5. Подальше виконання рішення суду здійснювалось банком без його участі. Йому відомо, що на теперішній час квартира АДРЕСА_1 продана по договору купівлі-продажу, посвідченому 30.10.2010 року приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_4 р/№ 1160. Договір укладено представником «ПриватБанк»від його імені та покупцем ОСОБА_6, інші умови договору купівлі-продажу йому не відомі. Вважає, що реалізація предмету іпотеки здійснювалась у відповідності до ст.ст. 38, 39 ЗУ «Про іпотеку», а не в межах процедури виконавчого провадження ст. 47 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої «Якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом». Тобто, якщо банк самостійно укладає договір купівлі-продажу предмета іпотеки, то він повинен укласти цей договір у відповідності до вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», а саме: «ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього». Тобто така процедура продажу не передбачає можливості отримання відшкодування за рахунок іншого майна іпотекодавця. Крім можливості отримання відшкодування за рахунок іншого майна іпотекодавця. Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 не узгоджував ціну продажу з ним і взагалі не повідомляв його про стан виконання рішення суду, чим порушив його права іпотекодавця. Вся інформація йому стала відома нещодавно. Вважає, що після набуття законної сили рішення Словянського міськрайонного суду по справі № 2-1439-2009, яким було частково задоволено позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк»про звернення стягнення, між ним та банком відносини, які зобовязують його сплатити заборгованість у чітко визначеному розмірі 10906,63 евро, з яким він погодився. Договір кредиту № KTS0GA00000098 припинено рішенням Словянського міськрайонного суду та укладанням договору купівлі-продажу квартири за суму, яка перевищує розмір встановленого судом зобовязання. З листа № 30.1.0.0/2-120504/2520 від 17.05.2012 року отриманого ним від «ПриватБанк», йому стало відомо, що продаж квартири здійснено в березні 2010 року за вартістю 11267,61 євро, що суттєво перевищує його суму боргу за рішенням суду. Суми, одержаної банком від продажу предмету іпотеки достатньо не лише для погашення встановленого судом боргу, але достатньо для покриття витрат банку по її реалізації. Згідно ст. 50 ЗУ «Про іпотеку»після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Договір іпотеки припинено укладанням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Вважає, що він не має ніяких невиконаних зобовязань перед ПАТ КБ «ПриватБанк»оскільки сума продажу предмета іпотеки перевищує суму його боргу перед банком, встановлені судом. Просив відмовити у задоволені позову у звязку з необґрунтованістю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ст. 60 ЦПК України обовязки доказування і подання доказів покладаються на сторони, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Сторонами по справі не оспорюють ся обставини укладання договору кредиту та договору іпотеки, отримання відповідачем від позивача кредиту у сумі 12650,72 євро, невиконання відповідачем обовязків по сплаті кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач ОСОБА_2 заперечує наявність заборгованості за договором кредиту після реалізації позивачем предмета іпотеки, тому наявність (або відсутність) заборгованості після реалізації предмета іпотеки і є предметом доказування в даній цивільній справі.

Під час розгляду справи у Словянському міськрайонному суді встановлено наступне:

01.07.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту № KTS0GA00000098 у розмірі 12650,70 євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місячна суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.07.2023 року (а.с. 6-9).

В забезпечення зобовязань за кредитним договором № KTS0GA00000098 від 01.07.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки б/н згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 57,4 м2, житловою площею 35,0 м2 (а.с. 28-30).

12.08.2009 року Слов?янським міськрайонним судом Донецької області винесене рішення де позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитом та виселення були задоволені частково, було звернуто стягнення на предмет іпотеки та виселено ОСОБА_2 з квартири. В рішенні суду не було зазначено спосіб реалізації предмету іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки (а.с. 30 зворот-31).

Як кредитний договір, так і договір іпотеки укладені у письмовій формі та є взаємоповязаними між собою. Договір іпотеки в установленому порядку посвідчений приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави.

Згідно до ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником свого зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення на предмет іпотеки.

Реалізація предмета іпотеки за рішенням суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», згідно до якої у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

·загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

·опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

·заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

·спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

·пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

·початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Заочне рішення Словянського міськрайонного суду від 12 серпня 2009 року, яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру № 112 у будинку № 43 по вул ОСОБА_7 м. Словянська, яка належала відповідачу ОСОБА_2, не містить жодних відомостей стосовно способу реалізації предмета іпотеки (шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону); пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

У звязку із відсутністю зазначених відомостей реалізація предмету іпотеки - квартири № 112 у будинку № 43 по вул ОСОБА_7 м. Словянська за вимогами ст. 39 Закону України «Про іпотеку»є неможливою.

В такому випадку реалізація предмета іпотеки повинна здійснюватися відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає що іпотекодержатель зобовязаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

В судовому засіданні представником позивача жодних вищезазначених обставин стосовно повідомлення позивачем відповідача (боржника, іпотекодавця) ОСОБА_2 за 30 днів до дати продажу квартири про майбутню продаж квартири; про узгодження з відповідачем (боржником, іпотекодавцем) ОСОБА_2 ціни продажу квартири або того, що її ціна була встановлена субєктом оціночної діяльності на рівні, який не є нижчим за звичайні ціни на цей від майна не було доведено, як факту надсилання позивачем відповідачу (боржнику, іпотекодавцю) ОСОБА_2 звіту про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки безпосередньо після продажу квартири-предмету іпотеки.

Вартість квартири АДРЕСА_1 згідно експертного висновку складає 96000,00 грн. (а.с. 39-40).

З наданих представником позивача пояснень, які не були підтверджені в суді документально, квартира АДРЕСА_3 була продана (реалізована) у березні 2010 року за 11267,61 євро (а.с. 48).

Підставою для реалізації цієї квартири стало рішення Словянського міськрайонного суду від 12.08.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, під час розгляду справи в суді загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором складала 10903,63 євро (а.с. 30об-31), з чого слідує, що сума, яка була виручена від продажу квартири АДРЕСА_4 є значно вищєю ніж сума заборгованості на час винесення судом рішення.

Суд, розглядаючи справу, також констатує невідповідність єкспертної оцінки квартири (96000,00 грн.) ціні її реалізації (11267,61 євро), ненадання суду позивачем документального підтвердження визначення (узгодження) ціни продажу квартири.

Представником позивача в судовому засіданні не було повідомлено в своїх поясненнях та підтверджено документально яким чином здіснювалася продаж предмету іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки, або іншим шляхом.

Відповідач заперечував отримання від позивача звіту про продаж предмету іпотеки, пояснивши, що з 2010 року по 23.05.2012 року йому було невідомо про те, що у нього залишилася заборгованість перед банком за договором кредиту, він вважав, що грошей, отриманних від продажу квартири-предмету іпотеки - вистачило для повного погашення заборгованості; що з повідомленнями про наявність у нього боргу за кредитом після зверненян стягнення на заставлене майно позивач звернувся до нього тільки у травні 2012 року, тобто більш ніж через два роки після примусового продажу квартири.

Вважає, що таким чином позивач штучно за рахунок пені та інших штрафних санкцій збільшив розмір заборгованості.

Суд також констатує, що у тексті позовної заяви відсутні будь-які посилання на здійснення продажу квартири відповідача предмету іпотеки, розрахунок заборгованості не містить посилання на продаж заставленого майна та його вартість.

Позивач у різних документах зазначає різну суму заборгованості відповідача, в тому числі і на одну календарну дату (27 квітня 2012 року):

Так, у листі ПАТ КБ «ПриватБанк»№ 319 від 27.04.2012 року на імя ОСОБА_2, який ОСОБА_2 отримав 23.05.2012 року, сума заборгованості на 27.04.2012 року зазначена як 2620,1 євро (а.с. 12).

У позовній заяві позивачем зазначено, що станом на 27.04.2012 року заборгованість відповідача за кредитною угодою складає 5589,29 євро з зазначенням заборгованості за кредитом у сумі 2960,55 євро (а.с. 3 зворот).

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив відповідача ОСОБА_2 про здійснення продажу квартири предмету іпотеки, дату цього продажу, суму продажу та розподіл отриманих коштів письмово тільки листом від 17.05.2012 року № 30.1.0.0/2-120504/2520, в якому зазначив, що в результаті Вашого сприяння Банку та добровільного обрання шляху звернення стягнення на Предмет застави у позасудовому порядку, відповідно до п. 13.3.3. Договору, процедура реалізації транспортного засобу відбулась від Вашого імя на підставі довіреності, за якою надано повноваження встановлювати ціну і інші умови на власний розсуд. 31.03.2010 року 2-х кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, реалізована за вартістю 11267,61 євро. Кошти отримані від реалізації даного транспортного засобу, були направлені на погашення заборгованості за Договором згідно черговості, вказаної в ньому: 20743,71 грн. -0 прострочені відсотки; 9402,35 грн. пеня; 3821,84 грн. прострочені відсотки; 3755,28 грн. прострочена комісія; 3683,05 грн. прострочений борг; 378,47 грн. нарахована комісія; 1391,33 грн. нараховані відсотки; 76928,60 грн. основний борг (а.с. 35). Зазначене повідомлення не містить зазначення ані курсу євро до гривни станом на дату продажі квартири, ані гривневого еквіваленту вартості проданої квартири, що унеможливлює здійснення перевірки правильного та повного розподілу отриманих грошових коштів.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обовязків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про іпотеку»після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.

Відповідно до п. 24 Договору іпотеки б/н від 01.07.2008 року у випадку, коли суми, вирученої від продажу Предмету іпотеки, недостатньо для повного задоволення вимог Іпотекодержателя, останій має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог, з іншого майна Іпотекодавця, у першу чергу перед іншими кредиторами. Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В судовому засіданні було встановлено, що 01.07.2008 року сторонами по справі був укладений договір кредиту, відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 12650,72 євро, в забезпечення позову був укладений договір іпотеки, предметом якої стала належна відповідачу двокімнатна квартира за № 112 у будинку № 43 по вул. К.Маркса у м. Словянську.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобовязання за договором кредиту не виконав у повному обсязі, порушив умови сплати відсотків за договором, у звязку з чим відповідно до рішення Словянського міськрайонного суду від 12.08.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки 31.03.2010 року належна відповідачу квартира - предмет іпотеки була продана позивачем.

Під час розгляду даної справи суд повинен перевірити обставини продажу квартири, вчинення позивачем усіх необхідних дій для цього, так, як за змістом пояснень представника позивача слідує, що сума заборгованості відповідача складає різницю між загальним розміром заборгованості за кредитним договором та вартістю проданого предмету іпотеки.

В судовому засіданні представником позивача не доведено відповідність дій позивача під час продажу предмету іпотеки законодавству України, не доведено хто та яким чином визначив ціну продажу предмету іпотеки, яка сума заборгованості була у відповідача на час продажу (реалізації) предмету іпотеки; яка сума станом на 31.03.2010 року залишилася невідшкодованою та коли про це шляхом надання звіту позивач повідомив письмово відповідача. Також залишилося недоведеним яким чином здійснювалася реалізація предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки.

В судовому засіданні позивачем також не було доведено фактичний розмір заборгованості на час звернення до суду, так, як в матеріалах справи станом на 27.04.2012 року позивачем зазначають різні розміри заборгованості: 5892,40 євро загальної заборгованості з зазначенням заборгованості за кредитом у сумі 2960,55 євро (а.с. 3, зворотній бік позовної заяви) та розмір заборгованості в сумі 2620,10 євро (а.с. 12, лист позивача на імя відповідача).

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»не підлягають задоволенню у звзку з їх недоведеностю.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 328, 509, 524-527, 530, 532, 533, 536, 546, 589, 611, 575, 591 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 38, 39, 50 Закону України», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про застосування судами законодавства при вирішенні спорів, які виникають із кредитних правовідносин», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту залишити без задоволення у звязку із їх недоведеністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2012 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський