Рішення № 25394198, 10.07.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/13/2012

Номер провадження2/0555/13/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Заріцької О.О.,

при секретарі Торчинській А.В., Черевко О.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ясинувата цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, яке є об'єктом права загальної сумісної власності,-

В С Т А Н О В И В:

01.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна, яке є об'єктом права загальної сумісної власності, свої вимоги мотивував наступним.

Позивач з відповідачем перебувала у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 видано Ясинуватським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області від 21 серпня 1999 року, актовий запис 129. Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 03 березня 2009 року, актовий запис 31 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Під час шлюбу позивачем та відповідачем було придбане наступне майно: у 2006 році земельна ділянка площею 0,0100 га, розташована по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований на ім'я відповідача; у 2006 році земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, розташована по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований на ім'я відповідача; у 2007 році придбано автомобіль «SKODA Octavia», державний знак НОМЕР_1 , право власності оформлено на відповідача. В 2002 році відповідав став співвласником ООО «Безпека» та зробив вклад в Статутний фонд ООО «Безпека» у вигляді майна вартістю 3500 грн. В 2008 році закінчено будівництво житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на теперішній час в цьому будинку мешкає відповідач, право власності на цей будинок він не оформив та надає перешкоду для оформлення права власності позивачу на свою частку. 25.02.2011 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме встановити термін для реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду. 23.12.2011 року позивач надала заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просила визнати за нею - право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0100 га, розташована по АДРЕСА_1; право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1000 га, розташована по АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача оформити прийняття на експлуатацію житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою по АДРЕСА_1, отримати декларацію про готовність будинку до експлуатації та зареєструвати право власності на вказаний будинок протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду.

В ході судового розгляду позивач просила залишити без розгляду позов в частині щодо визнання за позивачем права власності на Ѕ частку статутного фонду ООО «Безпека» та автомобілю, про що судом були винесені відповідні ухвали.

Позивач в судовому засіданні іншу частину позовних вимог підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову в повному об'ємі.

Свідок, ОСОБА_4, в судовому засіданні пояснив, що будинок почав будуватись з 2005 року, на цьому будівництві він працював. Від початку та до кінця будівництва постійно була присутнею ОСОБА_3, вона слідкувала за виконанням всієї роботи на будівництві.

Свідок, ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що з 2004 року з позивачем та відповідачем підтримуються товариські відносини, з ОСОБА_3 вони разом працювали. Будівництво почалось восени 2005 року, ОСОБА_3 його найняв для того, щоб скосити траву біля фундаменту будинку, електрику зробила в період з березня місяця по квітень місяць 2008 року, він підключив електричну мережу та сигналізацію, на той час будинок вже був достроєний та на другому поверху вже мешкав ОСОБА_3

Свідок, ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснив, що він допомогав проводити в будинку електричну мережу та сигналізацію, з 2009 відповідач вже мешкав в будинку, а позивач постійно приїжджала та контролювала процесс виконанння будівельних робіт.

Свідок, ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що на будівництві він робив розмітку, копав котлован, допомогав купувати матеріал для будівництва. В травні 2008 року він проводив газовий котел та більше ніяких робіт не виконував.

Свідок, ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснив, що від початку та до кінця будівництва її чоловік допомогав виконувати різні будівельні роботи, позивач постійно наглядала за виконанням будівельних робіт, з 2009 року ОСОБА_3 почав мешкати та наглядав за будинком.

Свідок, ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснив, що будівництво почалось навесні 2009 року та на теперішній час не закінчено так як, в 2008 році відповідач займав у нього грошові кошти на купівлю цегли, останього разу він був на будівництві в 2008 році, будинок був не добудований, в 2009 році відповідач разом мешкав з позивачем по АДРЕСА_2.

Суд заслухавши позивача, заслухавши представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає,за необхідним відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з відповідачем перебувала у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 видано Ясинуватським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області від 21 серпня 1999 року, актовий запис 129 (а.с.9). Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 03 березня 2009 року, актовий запис 31 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.10). Під час шлюбу позивачем та відповідачем було придбане наступне майно: у 2006 році земельна ділянка площею 0,0100 га, розташована по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований на ім'я відповідача; у 2006 році земельна ділянка загальною площею 0,1000 га, розташована по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу, який зареєстрований на ім'я відповідача, а також інше майнона яке позивач позивач не претендує (а.с. 11, 12, 13-17, 78-89). В 2008 році закінчено будівництво житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на теперішній час в цьому будинку мешкає відповідач, право власності на цей будинок він не оформив та надає перешкоду для оформлення права власності позивачу на свою частку. 25.02.2011 року позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме встановити термін для реєстрації права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду (а.с. 193).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причин заробітку. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності.

Відповідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна подружжя є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно зі ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

Вимоги позивача стосовно зобовязання здати недобудований будинок у експлуатацію та зареєструвати право власності не відповідають вимогам законодавства, бо відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, у затвердженому «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», зазначається, що здати до експлуатації можливо тільки закінчений будівництвом об'єкт. Вимоги про визнання будинку АДРЕСА_1, таким, що закінчений будівництвом, позивач не висуває. Відповідно до проведеної по справі судової експертизи спірний будинок не закінчений будівництвом (а.с.186-189).

Вимоги позивача відносно визнання за нею права власності на частку земельної ділянки не відповідають законодавству, бо визнання права власності позивача на Ѕ частину земельних ділянок є відчуженням частини земельної ділянки зазначеної у Державному акті на земельну ділянку, що вже є у власності особи, а у ст. 126 ЗК України, зазначено, що відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним в позові відмовити.

Керуючись ст. ст.212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, яке є об'єктом права загальної сумісної власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. О. Заріцька