Справа №2-2607/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.06.2012 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого - судді: Ларіної О.В.,
при секретарі: Данковій С.П.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача за довіреністю нотаріально посвідченою від 20.09.2011 року звернувся до суду з позовною заявою до ДП "Фірма "Дайленко" про поновлення ОСОБА_1 на роботі, виплату останній середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених вимог вказавши, що відповідно до наказу № 2-к від 01.03.2002 року ОСОБА_1 прийнята на посаду регіонального представника Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко", з подальшим призначенням останньої на посаду заступника директора вказаного підприємства. 21.09.2011 року ОСОБА_1 стало відомо, що остання була звільнена з займаної посади в ДП "Фірма Дайленко" у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.
На вимогу ОСОБА_1 видати наказ про звільнення, видати трудову книжку та провести з останньою повний розрахунок за весь час роботи, директором відповідача було відмовлено, у зв'язку з чим представник ОСОБА_1 за довіреністю звернувся до суду з вимогою поновити останню на роботі, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з урахуванням уточнених вимог, в розмірі 91093,86 грн.
Представник позивача, за нотаріально посвідченою довіреністю від 20.09.2011 року, в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнених вимог підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовної заяві.
Позивач в судове засідання не з'явилась про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Згідно з Наказом № 7 директора ДП "Фірма "Дайленко" від 11.03.2002 року ОСОБА_1, у зв'язку з виробничою необхідність призначено заступником директора ДП "Фірма "Дайленко" з окладом згідно зі штатним розписом (а.с. 77).
Відповідно з витягом зі штатного розпису ДП "Фірма "Дайленко" з 01.09.2008 року по 27.11.2009 року ОСОБА_1В, перебувала на посаді заступника директора з посадовим окладом 2000,00 гривен (а.с. 59).
Таким чином судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в трудових відносинах.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні останнього до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Будь-яких доказів поважності причин несвоєчасного розрахунку відповідач не надав, а заперечення його представника підстав звільнення від відповідальності за ст. 117 КЗпП України зводяться до відсутності ОСОБА_1 на робочому місці є недоведеними.
Надання актів щодо результатів перевірки присутності працівників на роботі від 14.10.2010 року та від 28.10.2010 року суд не може взяти до уваги, у зв'язку з тим, що місцем роботи як наполягав представник позивача було місце Донецьк. Вказану обставину представник відповідача не спростував.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядку) у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяця роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач останні два місяця роботи не працювала, тому середня заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат за попередні два місяця роботи - вересень, жовтень 2010 року. Згідно до п. 8 Порядку нарахування виплат , що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного )заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З наданих відповідачем розрахунково-платіжних відомостей про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за № НЗП - 000017 за вересень і № НЗП-000019 за жовтень 2010рік - складає 10120,27 гривен (а.с. 78-80, 74-76). Позивачем відпрацьовано 43 дні. Середньоденна заробітна плата становить 235,36грн. (10120,27:43). Індексація в жовтні 2010 р. складає 60,77 грн. Сума середнього заробітку що підлягає стягненню становить 91093,86 гривен.
При визначенні розміру відшкодування необхідно врахувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").
В судовому засіданні також встановлено, що трудова книжка позивачу не повернута.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не біль як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рушення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Матеріали, які були надані представником відповідача в судовому засіданні, а саме копії актів щодо результатів перевірки присутності працівників на роботі від 14 жовтня 2010 року, 28 жовтня 2010 року (а.с. 57-58), суд не може взяти до уваги та вважати звільнення позивача не відповідає чинному законодавству, а саме враховуючи вимоги п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Крім цього в матеріалах справи відсутні дані про запропонування директором ДП "Фірма "Дайленко" позивачу надати пояснення щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в ДП "Фірма "Дайленко" з метою застосування дисциплінарне стягнення, також відсутні в матеріалах справи дані про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення, проведення з останньої розрахунку та повернення трудової книжки.
Таким чином суд вважає, що позивач повинен бути поновленим на роботі в ДП "Фірма "Дайленко" на посаді заступника директора, з виплатою середньо місячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 40 ч. 1 п. 4, 233, 235 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" з 01 листопада 2010 року.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко", (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, офіс 410, ідентифікаційний код 22939338) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 91093,86 гривен(дев'яносто одна тисяча дев'яносто три гривні 86копійок).
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 5177,92 грн. допустити до негайного виконання.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко", (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, офіс 410, ідентифікаційний код 22939338) на користь держави судовий збір у розмірі 910,94 грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів після проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання його копії.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Куйбишевського районного суду
м. ДонецькаО.В. Ларіна
Судове рішення № 25390646, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька) було прийнято 08.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2607/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: