Ухвала суду № 25389915, 11.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2012 р. м. Київ К-27107/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: Сокрут М.М., дов. б/н від 01.01.2012

від відповідача: Величко Д.В., дов. №2216/8/10-013 від 21.03.2012

від прокуратури: Суходольський С.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокуратури Запорізької області та Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 року у справі №2а-6089/09/0870 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про скасування рішення суб'єкта владних повноважень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників судового процесу, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 року, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»(далі-ВАТ «Запоріжтрансформатор», позивач) до Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі (далі- СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя, відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнато протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.05.2009. №0000360802/0, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.05.2009 №0000380802/0 та №0000370802/0; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.06.2009 №0000490802/0 та №0000440802/0.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 07.08.2010 року та прокуратура Запорізької області 19.08.2010 року звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.10.2010 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідач та прокуратура Запорізької області просять скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач та прокуратура Запорізької області посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, - п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 7-10, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до ч. 13 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя в квітні та червні 2009 року проведені позапланові виїзні перевірки ВАТ «Запоріжтрансформатор»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по господарських відносинах з нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія) за період з 01.01.2006 по 04.06.2009. За наслідками позапланових виїзних перевірок підприємства були складені акти №123/08-02/00213428 від 30.04.2009 та №150/08-02/00213428 від 04.06.2009, на підставі яких СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя прийнято оскаржувані податкове повідомлення-рішення 08.05.2009 №0000360802/0, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 6544490,00грн., у тому числі 3272245,00грн. - основного платежу та 3272245,00грн. -штрафних (фінансових) санкцій; рішення від 08.05.2009 №0000380802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2203517,13грн. та №0000370802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00грн.; рішення від 16.06.2009 №0000490802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16517735,85грн. та №0000440802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3060,00грн.

За результатом адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, скарги позивача залишились без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат на придбання товарів, робіт (послуг) 13088981,38 грн., які були сплачені на користь нерезидента Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія). Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме, позивачем здійснено оплату за послуги, які фактично не були надані нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія), у звязку з чим нараховано пеню у розмірі 2203517,13грн. та у розмірі 16517735,85грн.; порушення порядку декларування, передбаченого ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 №15-93, у зв'язку в чим застосовано штрафи у розмірі 340,00грн. та у розмірі 3060,00грн.

При цьому, податковий орган виходив з відсутності підтвердження позивачем факту придбання послуг від нерезидента, оскільки під час проведення перевірки позивачем не надані договори, укладені між ВАТ «Запоріжтрансформатор»та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd, додаткові угоди та додатки до них, а також акти прийому-передачі виконаних робіт; та відсутності реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd в офіційній інформаційній базі Великобританії.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт виконання умов агентської угоди, укладеної між позивачем та Bloomsbury Travel Ltd підтверджується матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт та розрахунковими документами, а факт реєстрації нерезидента Bloomsbury Travel Ltd свідоцтвом про реєстрацію останнього.

Проте, такі висновки судів є передчасними та помилковими, оскільки встановлене законодавцем правило, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») не означає, співпадання правил щодо ведення податкового і бухгалтерського обліків. Дозволяючи платнику податку зменшувати оподатковуваний прибуток на суму валових витрат, законодавець робить наголос на тому, що такими витратами є витрати, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При цьому, слід наголосити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати їх умови, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

Судами було встановлено, що 18.06.2003 між ВАТ «Запоріжтрансформатор»та нерезидентом Bloomsbury Travel Ltd (Великобританія) була укладена агентська угода, відповідно до якої нерезидента Bloomsbury Travel Ltd було призначено агентом позивача щодо продажу трансформаторного обладнання в Індію для атомної електростанції «Куданкулам»(п. 1 агентської угоди). Агент за умовами угоди повинен був знайти ринок збуту продукції та просувати продукцію до замовника та передбачуваних покупців, інформувати позивача про всі вимоги, запити та замовлення відносно продукції та допомагати в переговорах із замовником, встановлювати відносини з генеральним підрядником та субпідрядниками, які будують АЕС, та інше (п. 2 агентської угоди). ВАТ «Запоріжтрансформатор»повинно було сплатити нерезиденту Bloomsbury Travel Ltd винагороду внаслідок продажу продукції незалежно від того, чи здійснюється вона напряму або через третю компанію (п. 3, 4 агентської угоди).

В обґрунтування доведеності факту проведення господарських операцій щодо надання агентських послуг суди вказали на те, що виконання умов угоди було оформлено актами виконаних робіт б/н від 01.02.2006, від 01.03.2006 та підтверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті. Крім того, зазначено, що в результаті діяльності агента між ВАТ «Запоріжтрансформатор»та ЗАТ «Атомстройекспорт»(Російська Федерація) 05.11.2003 був укладений контракт №77-252/35300 (далі-Контракт), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити, укомплектувати та поставити блочні трансформатори та інше допоміжне обладнання, яке призначене для експорту в Республіку Індія для енергоблоків №№ 1 та 2 АЕС «Куданкулам».

Разом з тим, за змістом пункту 1 вказаного Контракту, останній було укладено на підставі та у відповідності з угодою від 20.11.1988 між Союзом Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Республікою Індія про співробітництво в спорудженні в Індії атомної електростанції, Доповненням до нього від 21.06.1998 між Російською Федерацією та Республікою Індія та на виконання зобов'язань, передбачених Контрактом №77-252/26000 між ЗАТ «Атомстроіїекпроект»та Корпорацією з атомної енергії Індії Лтд.

Проте, вказані обставини, судами залишено поза увагою та не надано правової оцінки обставинам справи з урахуванням вказаних обставин, що є порушенням вимог статті 159 КАС України, не було перевірено в повній мірі факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків, який може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги прокуратури Запорізької області та Спеціалізованої державної податкової по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі задовольнити частково.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ________Т.М.Шипуліна Судді: ________Л.І. Бившева ________А.М. Лосєв