Постанова № 25389067, 24.07.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/6779/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

при секретарі Височенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом дочірнього підприємства «ГСІ -Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд -Інжинірінг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Одеської області Державної податкової служби, третя особа -товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд», про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовими особами СДПІ по роботі з великими платникам податків у місті Одесі проведено перевірку дочірнього підприємства «ГСІ -Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд -Інжиніринг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт № 132/16-3/31640201/23 від 08.04.2011 року, зроблено висновки про порушення позивачем п. п. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630 про сплату податку на додану вартість в сумі 138 782 грн. 20 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 34 695 грн. 55 коп. Позивач зазначає, що акт перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими, оскільки дочірнім підприємством «ГСІ -Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд -Інжиніринг»та товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»було дотримано умови та виконано усі зобов'язання укладеного між ними договору субпідряду № 30-06/09 від 30.06.2009 року, що на думку позивача, підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковою накладною № 108 від 31.12.2010 року, актами виконаних робіт за грудень 2010 року, актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, та свідчить про фактичність вчинення між зазначеними сторонами правочину. Також позивач зазначив, що дочірнім підприємством «ГСІ -Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд -Інжинірінг»у відповідності до вимог законодавства, чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин, суму податку на додану вартість за податковою накладною № 108 від 31.12.2010 року включено до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків в місті Одесі було проведено документальну невиїзну перевірку дочірнього підприємства «ГСІ -Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд -Інжиніринг», в ході якої було зроблено висновок про порушення позивачем п. п. 7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 138 782, 20 грн. за грудень 2010 року, про що складено акт № 132/16-3/31640201/23 від 08.04.2011 року, та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630. На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник третьої особи -товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, суд встановив наступне.

21.11.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи -дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжиніринг»(а.с. 17 Том 1).

Згідно до Статуту дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжиніринг»в новій редакції, затвердженій рішенням Засновника -відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжиніринг» від 14 березня 2011 року, дочірнє підприємство «ГСІ-Укрнафтогазбуд»відкритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжиніринг»є правонаступником дочірнього підприємства «ЛК-Укрнафтогазбуд»закритого акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжиніринг»(а.с. 19-22 Том 1).

07 квітня 2011 року посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ЗАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»(код 31640201) з товариством з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»(код 32987115) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 132/16-3/31640201/23 від 08.04.2011 року, в якому зазначено, що ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ЗАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»на порушення п. п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2010 року суму ПДВ 138 693, 20 грн. по податковій накладній № 108 від 21.12.2010 року виписаній на загальну суму 832693, 20 грн., яку отримано від ТОВ «Універсалбуд», у зв'язку з чим зроблено висновок, що ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ЗАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»занижено податок на додану вартість на суму 138 782, 20 грн. за грудень 2010 року (а.с. 23-33 Том 1).

На підставі акту № 132/16-3/31640201/23 від 08.04.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 173477 грн. 75 коп., з яких 138782, 2 грн. - за основним платежем та 34695, 55 грн. за штрафними санкціями (а.с. 9 Том 1).

Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Статтею 7 вказаного Закону врегульовано порядок обчислення та сплати податку на додану вартість.

Згідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження). Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями (який діяв на момент спірних правовідносин) господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

У судовому засіданні встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»(Замовник) та ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ЗАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»(Виконавець) укладено договір № А200808272 на виконання робіт з будівництва ТОВ «Карпатнафтохім»установки по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. т/год. в м. Калуш Івано-Франківської області.

30 червня 2009 року ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»(Генпідрядник) та ТОВ «Універсалбуд»(Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 30-06/09 на виконання робіт з будівництва ТОВ «Карпатнафтохім»установки по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. т/год. в м. Калуш Івано-Франківської області, відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе у відповідності до погодженої проектно-кошторисної документації та умов даного договору на свій ризик виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву ТОВ «Карпатнафтохім»установки по виробництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис. т/год. в м. Калуш Івано-Франківської області; Генпідрядник приймає від Субпідрядника завершені роботи та оплачує їх відповідно до умов договору (а.с. 7-25 Том 2).

15.11.2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»(Замовник) та ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ЗАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»(Виконавець) укладено договір № А201003741 на виконання робіт по пусконаладці обладнання виробництва ПВХ-С від 15.11.2010 року (а.с. 146-193 Том 1).

17 листопада 2010 року ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»(Генпідрядник) та ТОВ «Універсалбуд»(Субпідрядник) укладено додаткову угоду № 17-11/10 до договору субпідряду № 30-06/09 від 30.06.2009 року, відповідно до якої Субпідрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цієї додаткової угоди, роботи по окремих видах пусконалагоджувальних робіт об'єктів ПВХ-С (а.с. 26-42 Том 2).

На виконання умов додаткової угоди № 17-11/10 від 17.11.2010 року до договору субпідряду № 30-06/09 від 30.06.2009 року, ТОВ «Універсалбуд»виконано пусконалагоджувальні роботи об'єктів ПВХ-С, про що в грудні 2010 року ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»з ТОВ «Універсалбуд»підписано акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 832 693, 20 грн., з яких сума ПДВ становить 138782, 20 грн. (а.с. 41 Том 1).

Також в грудні 2010 року ТОВ «Карпатнафтохім»та ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»складено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року № 01-09-12, № 02-10-12, 03-11-12, а саме: пусконалагоджувальних робіт за договором № А201003741 від 15.11.2010 року (а.с. 208-213, 215-217 Том 1).

30 грудня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта -установки ПВХ-С потужністю 300 тис. т/год. по вул. Промисловій в м. Калуш Івано-Франківської області проектно-кошторисній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації, про що видано сертифікат відповідності № ІФ 001055 (а.с. 194 Том 1).

ТОВ «Універсалбуд»31.12.2010 року виписано ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»податкову накладну № 108 від 31.12.2010 року за виконану роботу по пусконаладці ТОВ «Карпатнафтохім»установки ПВХ-С потужністю 300 тис. т/год. в м. Калуш Івано-Франківської області на загальну суму, що підлягає сплаті -832693, 20 грн., з яких сума ПДВ становить 138782, 20 грн. (а.с. 43 Том 1).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача в обґрунтування правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 138782, 20 грн., що ТОВ «Універсалбуд»безпідставно виписано податкову накладну № 108 від 31.12.2010 року на поставку робіт для ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд» ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг», оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ДП «ЛК-Укрнафтогазбуд»ВАТ «Глобалбуд-Інжиніринг»та ТОВ «Універсалбуд» було дотримано умови та виконано зобов'язання, передбачені укладеною між ними додатковою угодою № 17-11/10 до договору субпідряду № 30-06/09 від 30.06.2009 року, відповідно до якої ТОВ «Універсалбуд»виконано пусконалагоджувальні роботи ТОВ «Карпатнафтохім»установки ПВХ-С в м. Калуш Івано-Франківської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а тому позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року суму ПДВ за податковою накладною № 108 від 31.12.2010 року.

Таким чином, суд вважає безпідставним висновок акту перевірки, що позивачем в порушення п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податок на додану вартість на суму 138782, 20 грн. за грудень 2010 року та винесення податкового повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630.

Також, судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку на додану вартість, які підтверджені податковою накладною відповідно до вимог п. п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), відображеною в реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Крім того, жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого контрагента, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Одесі неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 0000321630, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі від 27 квітня 2011 року № 0000321630.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 24 липня 2012 року

Суддя О.А. Левчук