Постанова № 25389031, 23.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 липня 2012 р. № 2-а- 7143/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Доценко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2012р. №0000621701 у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на незаконність спірного рішення, невідповідність висновків, які викладених в акті перевірки, фактичним обставинам у справі та нормам чинного законодавства України. Позивач наполягає на реальності укладеного договору із ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», посилаючись на первинні документи (видаткову та податкову накладні, банківську виписку про сплату та документи, що підтверджують подальший продаж придбаного товару).

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення як незаконне та необґрунтоване та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача, Державна податкова інспекція у Зміївському районі у Харківській області Державної податкової служби, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на акт перевірки від 07.02.2012 р. №74/17-0-25/НОМЕР_1 та зазначив, що в ході проведення перевірки виявлено взаємовідносини із суб'єктом господарювання, укладений договір з яким не спричиняє реального настання правових наслідків. Також, представник відповідача зазначив, що при перевірці враховано дані акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» від 15.11.2011 р. №2576/234/33010817 за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р. Отже, відповідач вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області з 30.01.2012 р. по 03.02.2012 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період : липень 2011 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Южспецатоменергомонтаж», код ЄДРПОУ 33010817, за результатами якої складено акт перевірки від 07.02.2012 р. №74/17-0-25/НОМЕР_1 (а.с. 7-31).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р. встановлено його завищення за перевіряємий період на суму 27150,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ФОП ОСОБА_1 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 р. №0000621701 (а.с. 6).

Податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2012 р. №0000621701 згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст.54 та ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33937,50 грн., у тому числі за основним платежем - 27150 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6787,5 грн.

29.02.2012 р. ФОП ОСОБА_1 в рамках адміністративного оскарження податкового зобов'язання відповідно до ст.56 Податкового кодексу України направлено до ДПС у Харківській області скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012р. №0000621701, застосованого до ФОП ОСОБА_1, за результатами якої рішенням ДПС у Харківській області від 10.05.2012 р. №570/Т/10.2-17, скарга підприємця залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012р. №0000621701 - без змін (а.с. 42-44).

21 травня 2012 р. ФОП ОСОБА_1 направлено до ДПС України повторну скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012р. №0000621701, застосованого до ФОП ОСОБА_1, за результатами розгляду якої рішенням ДПС України від 07.06.2012 р. №14535/Т/10-2315, скарга підприємця залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012р. №0000621701 - без змін (а.с. 45-49).

Як вбачається з вказаного акту перевірки, зазначені розбіжності виникли за рахунок встановлення відсутності факту вчинення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 за липень 2011 р. по придбанню товарів у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»; відсутність об'єкту оподаткування при придбанні товарів, які підпадають під визначення ст. 185, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» на загальну суму 162900 грн., у т. ч. ПДВ - 27150 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на висновках акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» від 15.11.2011р. №2576/234/33010817 за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2011 р.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №310701 від 31.07.2011 р. із ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (а.с. 51-52). На підставі вказаного договору підприємець придбав жмих соняшниковий відповідно до видаткової накладної №РН-310701 від 31.07.2011 р. та податкової накладної №331 від 31.07.2011 р. на загальну суму 162 900,00 грн., у тому числі ПДВ - 27 150,00 грн. (а.с. 54-55).

Виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_1 підтверджується банківською випискою про сплату від 24.10.2011 р. на суму 162 900,00 грн. (а.с. 66).

Транспортування придбаного товару проведено власним транспортом позивача, що підтверджено товарно-транспортними накладними №0005110 від 31.07.2011 року, №0005111 від 31.07.2011 року, №0005109 від 31.07.2011 року, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 56-59), керування якими здійснювали водії на підставі укладених з позивачем трудових договорів від 23.06.2009 року, від 01.04.2011 року, від 14.11.2008 року (а.с. 60-65).

Зберігання жмиху соняшникового здійснювалось на складі, орендованому відповідно до договору оренди складу від 01.01.2011 р., укладеному із ФОП ОСОБА_2 та актами здачі-приймання виконаних робіт від 31.08.2011 року, від 31.07.2011 року (а.с. 98-99), на адресу якого позивачем було доставлено товар.

На підтвердження фактичного використання отриманого від ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» товару у власній господарській діяльності позивачем надано до суду копії договору купівлі-продажу №4 від 14.01.2011 року, рахунки №02/08-1 від 02.08.2011 року, №10/08-1 від 10.08.2011 року, видаткові накладні №02/08-1 від 02.08.2011 року, №10/08-1 від 10.08.2011 року, податкові накладні №1 від 02.08.2011 року, №3 від 10.08.2011 року, реєстр виданих податкових накладних за серпень 2008 року, довіреності на отримання товару №650 від 01.08.2011 року, №676 від 09.08.2012 року, товарно-транспортні накладні №0026823 від 02.08.2011 року, №0026824 від 02.08.2011 року, №631288 від 10.08.2011 року, №631289 від 10.08.2011 року, виписки з банку, з яких вбачається, що жмих соняшниковий позивачем було в подальшому реалізовано ТОВ «Бурат-Агро» по ціні за тонну - 1833,3333 грн. (без ПДВ), що є вищою ніж за придбану у ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» (а.с. 76-92, 96-97). Господарські зобов'язання за договором купівлі-продажу №4 від 14.01.2011 року виконані сторонами у повному обсязі. Зазначені господарські операції включені позивачем до загального обсягу постачання за серпень 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с. 93-95).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 73-74) видами діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено наступні: виробництво рафінованої олії та жирів, виробництво нерафінованої олії та жирів, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами.

Тобто, придбаний жмих соняшниковий, що є кормом для тварин, відповідає господарській діяльності підприємця.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.06.2004 р. №28031470, видане Харківською ОДПІ (а.с. 75), яке було чинним на час спірних правовідносин та анульовано 18.10.2011 р., індивідуальний податковий номер - 330108120236 та перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

При цьому, особа, що видала платнику податку податкові накладні повинна мати право на нарахування такого податку та складання податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом ТОВ ТОВ «Южспецатоменергомонтаж».

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» мало право у липні 2011 року виписувати податкові накладні на адресу підприємця, а ФОП ОСОБА_1 мала право віднести суму ПДВ за отриманою податковою накладною до складу податкового кредиту, тобто мала право на нарахування податкового кредиту по придбаному жмиху соняшниковому, оскільки його придбано для ведення господарської діяльності .

Таким чином, суд не погоджується зі збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 27150 грн. та застосуванням до нього штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6787,50 грн.

Крім того, як вбачається з акту перевірки позивача, встановлення факту відсутності контрагента - ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», за адресою реєстрації - АДРЕСА_3, здійснення податковим органом після спірних правовідносин.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Щодо висновків відповідача про те, що укладений договір не спричиняє реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 ЦК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до п.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання моменту вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч.1-3 , 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, державної Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Разом з тим акт перевірки позивача не тільки не містять посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу сторін спірного правочину на порушення публічного порядку, не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання правочину, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Южспецатоменергомонтаж», було отримано майно та сплачено грошові кошти. Відтак, це виключає визнання такого правочину недійсним як такого, який не спрямований на настання реальних юридичних наслідків, тобто фіктивний. Жодних судових рішень про визнання спірного правочину недійсним суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами відсутність реального характеру господарської операції ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Южспецатоменергомонтаж» за липень 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 339,38 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.02.2012 року №0000621701 у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.07.2012 року.

Суддя Піскун В.О.