Постанова № 25389021, 02.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 липня 2012 р. № 2-а- 4161/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання -Островської М.О.,

за участю позивача -Загребельного Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоарт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова правонаступником якої є відповідач по справі) №0002682305 від 15.03.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач вважав, що господарські взаємовідносини між ТОВ "Автоарт" та контрагентом - ТОВ "Міара Компані" виникли за правочинами, котрі повністю відповідають вимогам закону, господарські операції за цими правочинами фактично виконані, реальність господарських операцій підтверджується належно складеними первинними документами та фактом проведення оплати вартості робіт та послуг шляхом перерахування безготівкових коштів, наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах позивач не мав. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що отримані від ДПІ у Печерському районі м. Києва відомості стосовно обставин господарської діяльності контрагента позивача ТОВ "Міара Компані" є цілком достатньою підставою для висновку про порушення ТОВ "Автоарт" законів про оподаткування і заниження податкових зобов'язань, ці відомості не підлягають перегляду або відхиленню, а тому правомірно були реалізовані податковою інспекцією як підстава для винесення спірного рішення. Посилаючись на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №3/23-9/37192413 від 05.01.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міара Компані" (код ЄДРПОУ 37192413) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011 року по 31.10.2012 року», суб'єкт владних повноважень стверджував про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "Автоарт" та контрагентом - ТОВ "Міара Компані". На думку відповідача, оскільки нікчемний правочин не створює жодних правових наслідків, а позивач всупереч закону врахував в податковому обліку з податку на додану вартість показники первинних документів, що були складені в межах нікчемного правочину, то висновок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення що ТОВ "Автоарт" п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями, та заниження ПДВ, що підлягав сплаті в бюджет на суму 432800 гривень, в тому числі у вересні 2011 р. на 268800 гривень та жовтні 2011 р. на 164000 гривень є обґрунтованим і правомірним.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, встановив наступне.

Позивач, ТОВ "Автоарт", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 33410369, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Автоарт" (код ЄДРПОУ 33410369) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Міара Компані" (код ЄДРПОУ 37192413) їх реальності та повноти відображень в обліку за вересень та жовтень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт невиїзної перевірки від 30.01.2012 р. за №389/2305/33410369, відповідно до якого встановлені порушення ТОВ "Атоарт" п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виданих за господарськими операціями, котрі мали місце в межах нікчемного правочину, що спричинило заниження ПДВ на 432800,00 гривень.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС 15.03.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002682305 про визначення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 649200,00 грн. (основний платіж -432800,00 грн., штраф -216400,00 грн.).

Вказане рішення обгрунтоване висновоком, складеним ДПІ у Печерському районі м. Києва №3/23-9/37192413 від 05.01.2012 р. та викладеним в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міара Компані" (код ЄДРПОУ 37192413) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011 року по 31.10.2012 року».

Перевіряючи обґрунтованість оспорюваного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає, що 02.09.2011 р., 03.10.2011 р. та 17.10.2011 р. між позивачем, ТОВ "Автоарт" (в якості замовника), та ТОВ "Міара Компані"(в якості постачальника) укладено договори поставки поліграфічної продукції за №5/09-11, за №3/10-1 та за №17/10-1, предметом яких є поставка поліграфічної продукції.

Також ТОВ "Автоарт" (в якості замовника) та ТОВ "Міара Компані"(в якості виконавця) 02.09.2011 р. та 19.09.2011 р. укладено договори на проведення маркетингових досліджень за №2/09-1 та за №19/09-11, предметом яких є проведення маркетингових досліджень ринків та товарів, об'єкт досліджень згідно договору -ринок легкових автомобілів, автомобілі Toyota та їх конкуренте середовище.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ "Міара Компані" видаткова накладна №22 від 30.09.2011 р. на суму 424 800,00 грн. (в тому числі ПДВ 70.800,00 грн.), видаткова накладна №1401 від 14.10.2011 р. на суму 480 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 80.000,00 грн.), видаткова накладна №3101 від 14.10.2011 р. на суму 504 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 84.000,00 грн.), видаткова накладна №13 від 16.09.2011 р. на суму 594 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 99.000,00 грн.), видаткова накладна №25 від 30.09.2011 р. на суму 594 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 99.000,00 грн.).

Зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Приєднані до справи документи, а саме вексель серія АА № 0394004 від 10.11.2011 р. на суму 480 000,00 грн., прибуткову накладну № 22 від 30.09.2011 р. на суму 424 800,00 грн., прибуткову накладну № 1401 від 14.10.2011 р., на суму 480 000,00 грн., прибуткову накладну № 3101 від 31.10.2011 р., на суму 504 000,00 грн., вексель серія АА № 0394005 від 10.11.2011 р. на суму 504 000,00 грн., прибуткову накладну №13 від 16.09.2011 р. на суму 594 000,00 грн., прибуткову накладну №25 від 30.09.2011 р. на суму 594 000,00 грн., платіжні доручення та виписки ПАТ «Банк Форум»по рахунку, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку держави, так як здійснюються у встановлений самою ж державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та вказаних в акті перевірки контрагентів позивача спільного інтересу щодо їх отримання. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення за даними епізодами відповідач, ДПІ, взяв до уваги виключно висновок складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва №3/23-9/37192413 від 05.01.2012 р. акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міара Компані" (код ЄДРПОУ 37192413) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2011 року по 31.10.2012 року»і вважав, що ці документи є достатніми доказами вчинення порушень закону як позивачем, так і контрагентом позивача.

З цього приводу суд відзначає, що доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Системно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), суд доходить висновку, що висновок податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких тверджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А тому, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є доказами вчинення платником податків порушення закону.

Оскільки висновки ДПІ про формування позивачем валових витрат і податкового кредиту з ПДВ без дотримання вимог ст.138 та ст.198 Податкового кодексу України ґрунтуються на складеному ДПІ у Печерському районі міста Києва акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, то суд дійшов до висновку про недоведеність факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Таким чином, суд робить висновок, що викладений в акті перевірки висновок відповідача про порушення ТОВ "Автоарт" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

За таких обставин позовні вимоги є обгрутваними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0002682305 від 15.03.2012 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт" (61072, м. Харків, просп. Леніна, 54, кв. 54, код ЄДРПОУ 33410369) з державного бюджету України судовий збір у сумі 2146.19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2012 року.

Суддя Бартош Н.С.