Постанова № 25388813, 06.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2012 р. № 2а-3596/12/1370

м. Львів

10 год. 50 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

від позивача не прибув

представник відповідача Сагаль Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Омега Захід»про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області.

Обставини справи.

Позивач, приватне підприємство «Омега Захід», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області №0006521511 від 13.12.2011р. та №0000461511 від 20.02.2012р.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем зміни до договору оренди не вносилися, а тому нарахування позивачеві податкового зобов'язання є безпідставним.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки рішенням Господарського суду Львівської області внесено зміни до договору оренди, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської області проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, про що 01.12.2011 року складено акт №684/150/23964568 (а.с.10-11).

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем 13.12.2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0006521511 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 49488,09 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 12372,02 грн. (а.с.9).

За результатами адміністративного оскарження, позивачем на підставі рішення Державної податкової служби у Львівській області від 20.02.2012р. №1837/10/10-2005/163 «Про результати розгляду первинної скарги»(а.с.12-15) прийнято 20.02.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000461511 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в сумі 48981,35 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6533,14 грн. (а.с.16).

Підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є встановлене перевіркою заниження позивачем орендної плати, оскільки в укладений позивачем договір оренди внесено зміни.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом з матеріалів справи встановлено укладення позивачем 10.10.2005 року з Миколаївською міською радою Львівської області договору оренди земельної ділянки, відповідно до п.2 якого позивач отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 1,084 га. (а.с.21-24).

Згідно п.9 вказаного договору, орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі на рівні ставки земельного податку (тобто 3153,14 грн. в рік без врахування ПДВ).

Позивачем 25.01.2011 року до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області за вх. №771/10 (а.с.40) подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності із зазначенням розміру орендної плати на 2011 рік згідно з договором оренди в сумі 3153,14 грн. (січень-грудень по 262,78 грн.).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 у справі № 27/148 (а.с.34-35)задоволено позов Миколаївської міської ради до ПП „Омега Захід" про внесення змін в договір оренди земельної ділянки щодо зміни розміру орендної плати з 3153,14 грн. в рік на 70054,58 грн. в рік. Дане рішення вступило в законну силу 07.02.2011 року, про що зазначено у наказі про примусове виконання від 15.02.2011р. (а.с.36).

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно п. 60.1.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Оскільки рішенням Державної податкової служби у Львівській області від 20.02.2012р. №1837/10/10-2005/163 «Про результати розгляду первинної скарги» від 20.02.2012р. (а.с.15) скасовано податкове повідомлення-рішення №0006521511 в частині 506,74 грн. основного платежу та 6533,14 грн. штрафної (фінансової) санкції та зобов'язано відповідача направити позивачеві податкове-повідомлення рішення відповідно до вимог чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення №0006521511 відповідно до п. 60.1.3 ст. 60 ПК України вважається відкликаним, відтак вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

Співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами визначено ст. 5 ПК України, відповідно до якої:

- поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу;

- у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу;

- інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому вказано, що далі у розділі XIII слова „орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" визначаються як „орендна плата".

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України.

Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 № 161 -XIV „Про оренду землі" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону № 161).

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону № 161,однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 Закону № 161, відповідно до якої за згодою сторін орендна плата переглядається за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 9 типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Розмір орендної плати за землю переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 10.10.2005, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП „Омега Захід", розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки, в інших випадках, передбачених законом; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

Оскільки Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2011 у справі № 27/148 задоволено позов Миколаївської міської ради до ПП „Омега Захід" про внесення змін в договір оренди земельної ділянки щодо зміни розміру орендної плати з 3153,14 грн. в рік на 70054,58 грн. в рік, то розмір орендної плати за земельну ділянку орендовану позивачем з 07.02.2011 року становить 70054,58 грн. в рік

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що таке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Стосовно вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Однак позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправності саме дій відповідача (порушення встановленого порядку прийняття скарг та строків їх розгляду, скерування рішення податкового органу тощо), які б свідчили про порушення охоронюваних прав та інтересів позивача, а тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порушення відповідачем прав позивача є надуманим, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2.Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11.07.2012р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.