Постанова № 25388639, 27.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. № 2а-4758/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Куч Ю.М.,

за участю представника позивача Завалишина Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально- галузевого об»єднання «Львівська залізниця»до Ужгородської міжрайонної Державної податкової інспекції в Закарпатській області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 26/22-0/01071290 від 17.04.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2012 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ у Закарпатської області від 17.04.2012 №26/22-0/01071290.

Позивач позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб, позивач не має таких підрозділів, податок на прибуток був сплачений юридичною особою -ДТГО "Львівська залізниця".

Відповідач проти позову заперечив, подав письмове заперечення на адміністративний позов, в якому зазначає, що відокремленими підрозділами Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»порушено п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Постанову КМУ від 16.02.1998р. № 173 "Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту", не задекларовано та не оподатковано доходи від підсобно-допоміжної діяльності залізничного транспорту за ІІІ-ІV квартали 2010 року та І квартал 2011 року.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Представниками Ужгородської МДПІ у Закарпатській області було проведено позапланову виїзну перевірку відокремленого підрозділу без права юридичної особи «Станція Чоп» ДТГО «Львівська залізниця».

За наслідками проведеної перевірки представниками Ужгородської МДПІ у Закарпатській області складено акт № 47/22-00/01071290 від 29.03.2012 про результати позапланової документальної перевірки Відокремленого підрозділу «Станція Чоп»ДТГО «Львівська залізниця».

В зазначеному акті перевірки зафіксовано порушення п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого відокремленим підрозділом позивача не визначено суму податкового зобов'язання та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

На підставі зазначеного акту, Ужгородською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 №26/22-0/01071290, яким збільшено суму грошового зобов'язання ВП «Станція Чоп»ДТГО «Львівська залізниця»за платежем «податок на прибуток»на загальну суму 8121,0 грн., у т.ч. за основним платежем -7011,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1111,0 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

В І кварталі 2011 року, відповідно до ст.. 133 Податкового Кодексу України, платниками податку є управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту та підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту.

Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»не є тотожними.

У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Станція Чоп»не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929, та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою.

Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ позивача - «Станція Чоп»не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, і відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.

Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковий Кодекс України містять загальне визначення поняття «господарська діяльність», не розподіляючи таку діяльність на основну та неосновну.

Крім того, судом береться до уваги, що позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 року № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004 року № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2) структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Отже, оскільки відокремлений підрозіл «Станція Чоп»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО "Львівська залізниця", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій ДТГО "Львівська залізниця" за ІІІ та ІV квартали 2010 та І квартал 2011 року, разом з розшифровками.

Відповідно до пп. "д" пп..4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Згідно з ч.1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами встановленими ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки матеріали справи свідчать про сплату позивачем податку, то відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню/

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення №26/22-0/01071290 від 17 квітня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДТГО «Львівська залізниця»109,40 грн судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05.07.2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.