Постанова № 25388508, 18.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1073/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ЮГ І К Контакт" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000372300 від 13.03.2012,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЮГ І К Контакт" (далі по тексту -ПП "ЮГ І К Контакт" або позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2012 № 0000372300 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 37001,01 грн., в т.ч. 30333,34 грн. -за основним платежем та 6667,67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено необґрунтовано. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем, ПП ВКФ «Украгропродукт» та ТОВ «Технорес», та на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням, господарські відносини позивача із вказаними підприємствами мали реальний характер.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача (а.с.30-34).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання заперечував проти позовних вимог та надав пояснення згідно заперечень на позов.

Заслухавши представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Судом встановлено, що 15 грудня 2011 року проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП ВКФ «Украгропродукт» за період з 01.07.2010 по 31.05.2011, ТОВ «Технорес»за період з 01.12.2010 по 31.05.2011, за наслідками якої складено акт № 361/2300/33719498 (а.с.6-18).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, на загальну суму 30333,34 грн. з: ПП ВКФ «Украгропродукт»на загальну суму 26666,67 грн., у тому числі за грудень 2010 на суму ПДВ 26666,67 грн.; ТОВ «Технорес», на загальну суму 3666,67 грн., у тому числі за березень 2011 року на суму ПДВ 937,67 грн.,

- ст.203, ст.215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення право чинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

На підставі акту перевірки 13.03.2012 Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372300, яким за порушення п. 7.4 ст. 7 "Про податок на додану вартість", п.п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 37001,01 грн., в тому числі основного платежу 30333,34 грн., штрафних (фінансових) санкцій 6667,67 грн. (а.с. 20).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"(чинного на час виникнення правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення податкового кредиту), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення правовідносин) передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що між ПП "ЮГ І К Контакт" (замовник) та ПП ВКФ «Украгропродукт» (підрядник) укладені договори на виконання робіт, а саме на ремонт покрівлі та фасаду житлового будинку № 100/1 по вул. Гоголя/Жигаліної, літера «Б»в м. Сімферополь, капітальний ремонт жилого приміщення по вул. Жигаліної/Гоголя, 2/98, м. Сімферополь, а також виготовлення проектної документації для виконання будівельних робіт та експлуатацію об'єкту, розташованого за адресою: вул. 60 років Жовтня, 81, м. Кременчук (а.с. 76-77, 78, 142-144).

Для виконання зазначених робіт, позивачем у ПП ВКФ «Украгропродукт»та ТОВ «Технорес», на підставі договорів купівлі-продажу були придбані будівельні матеріали (а.с.108), на підтвердження чого виписані податкові накладні (а.с. 80, 83, 84, 110-111).

Зазначені будівельні матеріали були використані ПП ВКФ «Украгропродукт», при ремонті покрівлі та фасаду житлового будинку № 100/1 по вул. Гоголя/Жигаліної, літера «Б»в м. Сімферополь, а також капітальному ремонту жилого приміщення по вул. Жигаліної/Гоголя, 2/98, м. Сімферополь та оплачений позивачем сам ремонт зазначених будівель, що підтверджується податковими накладними (а.с.81,), видатковими накладними (а.с. 109, 112), календарним графіком виконаних робіт (а.с. 145), планом фінансування на 2010 рік (а.с. 146), звідним кошторисним розрахунком вартості будівництва (а.с. 147), договірною ціною (а.с. 148, 154), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 88, 95, 101, 149), платіжними дорученнями (а.с.105-106, 113), актами виконаних будівельних робіт (а.с. 89-90, 99-100), випискою по рахунках (а.с. 85), відомістю використаних ресурсів витрат підрядника (а.с. 91-92, 96-98), актом приймання використаних будівельних робіт (а.с. 93-94, 150-151), відомістю використаних ресурсів затрат підрядника (а.с. 152-153), локальним кошторисом (а.с. 155), підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 156-157), розрахунком загальновиробничих витрат до локального кошторису (а.с. 158-159), договірною ціною (а.с 154), а також актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 118-123)

Управління УЖКГ Крим замовило виконання вказаних робіт (а.с. 142-144), та в подальшому оплатило позивачу зазначені виконані роботи, що підтверджується податковими накладними (а.с. 102-104), платіжним дорученням (а.с 106).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 22967,06 грн. до податкового кредиту за грудень 2010 року, 937,67 грн. за березень 2011 року, а також 2729 грн. за квітень 2011 року.

З приводу включення позивачем суми ПДВ у розмірі 3699,61 грн. до податкового кредиту за грудень 2010 року, за виготовлення проектної документації для виконання будівельних робіт та експлуатацію об'єкту, розташованого за адресою: вул. 60 років Жовтня, 81, м. Кременчук, то суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом витребувані у позивача первинні документи, які підтверджували б факт виготовлення ПП ВКФ «Украгропродукт» проектної документації для виконання будівельних робіт та експлуатацію об'єкту, розташованого за адресою: вул. 60 років Жовтня, 81, м. Кременчук.

На виконання ухвали суду, позивачем було надано протокол погодження договірної ціни на продукцію (а.с. 162), Погодження № 6 від 04.02.2010 (а.с. 163, 169), акт виконаних робіт до договору № 28-01/1 від 28.01.2010 (а.с. 164), перелік приймання-передачі документів (а.с. 165, 168), паспорт об'єкта (а.с. 166), акт готовності до експлуатації (а.с. 167, 178), розподіл організації дорожнього руху (а.с. 172 -173), висновки (а.с. 170 ,171, 175-177) та акт здачі-приймання технічної документації (а.с. 161).

Договір № 10-29 С по виконанню послуг укладений між позивачем та ПП ВКФ «Украгропродукт» 06.11.2010 (а.с. 160), а вся вищевказана документація, окрім протоколу погодження договірної ціни на продукцію, переліку приймання-передачі документів та акту здачі-приймання технічної документації, яка надана позивачем на підтвердження виготовлення проектної документації, була виготовлена раніше, ані ж був укладений зазначений договір, а саме:

- погодження № 6 було виготовлене 04.02.2010, замовником якого було ТОВ «АТБ-Інвест»(а.с. 163, 169);

- акт виконаних робіт до договору № 28-01/1 укладений 28.01.2010, замовник ТОВ «Рітейл-Девелопмент»(а.с. 164);

- паспорт об'єкта виготовлений 02.02.2010, замовник та інвестор ТОВ «АТБ-інвест»(а.с. 166);

- акти готовності до експлуатації, виготовлені 31.08.2010 (а.с. 167, 178)

- висновок (технічні умови) № 30 Державного пожежного нагляду Полтавської області по будівництву (реконструкції) будівель та споруд, виготовлений 25.01.2010, замовник ТОВ «АТБ-інвест»(а.с. 170);

- експертний висновок № 22, виготовлений 26.01.2010 (а.с. 171);

- експертний висновок № 53.01.ВП.0030.10, виготовлений 12.02.2010 (а.с. 175-176);

- висновок на проект будівництва, виготовлений 01.02.2010 (а.с. 177);

- розподіл організації дорожнього руху, був виготовлений (а.с. 172 -173).

З огляду на вищевикладене, зазначені документи, не можуть бути доказом виготовлення ПП ВКФ «Украгропродукт» виготовлення проектної документації для виконання будівельних робіт та експлуатацію об'єкту, розташованого за адресою: вул. 60 років Жовтня, 81, м. Кременчук.

Щодо визнання правочинів між позивачем, ПП ВКФ «Украгропродукт» та ТОВ «Технорес»нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Разом з тим, враховуючи, що в судовому засіданні доведений факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 26 633,73 грн., за грудень 2010 року, березень 2011 року, квітень 2011 року до податкового кредиту, а тому штрафні санкції, які були нараховані позивачу за вказане правопорушення підлягають скасуванню.

У зв'язку з вищевказаним, з відповідача необхідно стягнути штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 742,77 грн.

Стосовно порушеної кримінальної справи № 12012131009007 відносно ОСОБА_1, за фактом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ряду підприємств у тому числі, ПП ВКФ «Украгропродукт»та ТОВ «Технорес»з метою прикриття незаконної діяльності, прийнятої відповідно до вимог Кримінально - процесуального кодексу України ( а.с. 180-181), то суд виходить з наступного.

Згідно, п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В судовому засіданні відповідачем не надано доказів прийняття рішення по зазначеній кримінальній справі, а тому зазначений факт, на даний час не є доказом фіктивної роботи ПП ВКФ «Украгропродукт»та ТОВ «Технорес».

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 26 633,73 грн., та застосування штрафних санкцій у розмірі 5 742,77 грн., прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються відповідно до частини задоволених вимог, а саме 300 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000372300 від 13.03.2012, в частині збільшення приватному підприємству "ЮГ І К Контакт" суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у розмірі 32 376,5 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 26 633,73 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 742,77 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 300 гривень (триста гривень).

В задоволенні інших вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 23.07.2012

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун