Постанова № 25388470, 23.07.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 року Справа № 1170/2а-1996/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Кіровограді о 09 год. 10 хв. адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 783,66 грн. та єдиному соціальному внеску в сумі 4010,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі (далі по тексту - УПФУ в Кіровоградському районі або позивач) звернулося в адміністративний суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1 або відповідач), в якому просить стягнути із відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 783,66 грн. та єдиному соціальному внеску в сумі 4010,30 грн., всього у розмірі 4793,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що за відповідачем рахується узгоджена сума боргу у розмірі 4793,96 грн.

На адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу, однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та витязі з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.19).

Відповідно до ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, остання вважається такою, що вручена належним чином.

Отже, відповідач про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним провести розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважає, що адміністративний позов належить задовольнити.

Право звернення до адміністративного суду позивача як суб'єкта владних повноважень із позовом про стягнення недоїмки по страхових внесках передбачено ст.64 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року №8-2, у зв'язку з чим, суд вважає даний позов прийнятним до розгляду.

Правовідносини щодо стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страховиками страхових внесків, фінансових санкцій та пені регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1. Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

У відповідності до п.п. 4 п. 8 Розділу ХV „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно абз. 9 ст. 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) мінімальний страховий внесок -сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до абз. 6 п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, тобто фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) -на 32 відсотки за 2004 -2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Частиною першою статі 53 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня -869 гривень, з 1 квітня -884 гривні, з 1 липня -888 гривень, з 1 жовтня -907 гривень, з 1 грудня -922 гривні.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону є календарний місяць.

На підставі ч.2 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції чинній на час виникнення правовідносин)", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. До Пенсійного фонду України в рахунок оплати страхових внесків відповідача за період липень-вересень 2010 року надійшло 100,80 грн., в той час як мінімальний внесок за період липень-вересень 2010 року повинен складати 294,82 грн., за кожен місяць (а.с.7), а тому заборгованість відповідача складає 783,66 грн. (294,82 грн. х 3 -100,80 грн.).

На адресу відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направлялась вимога про сплату боргу (а.с.9).

Відповідачем у встановленому законом порядку заборгованість не погашена.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 783,66 грн. за період липень-вересень 2010 року, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI) та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 -5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція) на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць.

Згідно з ч.12 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно положень статті 12 Закону № 2464-VI завданням Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, відповідно забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ст.13 Закону № 2464-VI встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно п. 3.4. розділу ІІІ Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, - 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Відповідно до 4.5.2 розділу IV Інструкції платники, визначені підпунктом 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно абз. 4 п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу ІІ Інструкції платниками єдиного внеску є фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. До Пенсійного фонду України відповідач подав звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік.

Згідно зазначеної звітності, він протягом 2011 року отримав чистий дохід (прибуток) у розмірі 11557 грн., та самостійно нарахував до сплати кошти за вказаний період у розмірі 4010,30 грн.

З огляду на положення вищевикладених норм, відповідачу необхідно було сплатити суму єдиного внеску за 2011 рік, у розмірі 4010,30 грн. (34,7 відсотка від 11557 грн.).

27.03.2012 позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням вимогу про сплату боргу у розмірі 4010,30 грн. (а.с. 13), однак зазначений захід не призвів до погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі р/р 256003011241, МФО 323475, в ОУ «Ощадбанк»м. Кіровоград, код ЄДРПОУ 20650102, заборгованість по сплаті страхового внеску у розмір 783 гривень 66 коп. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010 гривень 30 коп., всього у розмірі 4793 гривень 96 коп. (чотири тисячі сімсот дев'яносто три гривні 96 коп.)

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанову підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун