Постанова № 25388285, 13.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року Справа № 0870/5635/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Михайлюченко В.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування Рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 15.05.2012 №3229/10/170 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1

02.07.2012 позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, у судовому засіданні відповідач не заперечив та судом на підстав ст. 51 КАС України були прийняті уточнення до позовної заяви.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив:

Рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.05.2012р. № 3229/10/170 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку згідно ст. 299.16. на підставі акту перевірки від 05.04.2012р. № 0023/01/01/22/НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог розділу 14 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Податкового Кодексу України - визнати недійсним та скасувати.

Дії Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 - визнати протиправними.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя видати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку.

Позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, на підставі того, що висновки акту перевірки не підтверджені доказами, а діяльність з надання послуг з прокату ювелірних виробів проводилася без порушень діючого законодавства, відповідно, рішення про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, у судовому засіданні просив у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі, на підставі того, що позивачем здійснювалася діяльність, яку платникам єдиного податку здійснювати заборонено, а саме продаж ювелірних виробів. Крім того, зазначив, що перевірка проведена без порушень діючого законодавства, а акт перевірки став підставою для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

09.07.2012 у судовому засіданні було відмовлено в задоволено клопотання відповідача по залучення в якості третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: осіб які проводили перевірку позивача.

09.07.2012 у судовому засіданні було задоволено клопотання відповідача про виклик в якості свідків головного державного податкового ревізора-інспектора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Свідки були викликані належним чином, однак у судове засідання не прибули.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.04.2012 працівниками Державної податкової служби в Автономній республіці Крим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено перевірку позивача та за результатами перевірки складено Акт перевірки №0023/01/01/22/НОМЕР_1 від 05.04.2012 .

Правомірність призначення перевірки підтверджується копіями Наказу № 137 від 23.03.2012 та направленнями на проведення перевірки №№ 47,48 від 26.03.2012.

Перевірка проводилася за місцем проведення господарської діяльності позивача по АДРЕСА_1, а ні за місцем реєстрації позивача (м. Запоріжжя)

У ході фактичної перевірки позивача ревізорами-інспекторами ДПС в АР Крим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виявлено порушення вимог, встановлених главою «спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ) - здійснення діяльності, яку платникам єдиного податку здійснювати заборонено.

За результатами перевірки було складено рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.05.2012р. № 3229/10/170, відповідно до якого, Відповідач повідомляє, що на виконання п.п. 299.15.1. п. 299.1. ст. 299 Податкового Кодексу України позивачем не повернуто свідоцтво платника єдиного податку на 2012 рік протягом 10 днів, яке було анульовано згідно ст. 299.16 Податкового Кодексу України на підставі акту перевірки від 05.04.2012 №0023/01/01/22/НОМЕР_1.

Відповідач у судовому засіданні зазначив, що позивач мав право займатися лише тими видами діяльності, які зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку. Вказаний перелік виключає право позивача займатися роздрібною торгівлею ювелірними виробами.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив наступне: з актом перевірки ознайомлений не був, відповідно, не мав можливості ознайомитися з актом та у разі необхідності надати свої зауваження та заперечення; прокат ювелірних виробів здійснював відповідно КВЕД ДК 09-2005 - 71.40.0.; реєстратори розрахункових операцій не повинен застосовувати згідно Закону.

Щодо ознайомлення з актом перевірки суд зазначає наступне.

Перевірку було проведено в присутності відповідальної за роботу магазину особи, а саме, продавця ОСОБА_6, яку було ознайомлено з Актом перевірки та вручено примірник Акту. У «Прикінцевих положеннях» Акту ОСОБА_6 зазначила (мовою оригіналу): « С виводами Акта проверки не согласна, возражения будут предоставлены в установленный законом срок по месту регистрации СПД ОСОБА_1». Що свідчить про те, що з актом були ознайомлені. Крім то, в акті є запис що ОСОБА_6 один примірник акту отримала 05.04.2012.

Згідно п.86.7 ст.86 Податкового Кодексу України позивач мав право подати свої заперечення на акт перевірки, однак доказів направлення заперечень відповідачу позивач не надав.

Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій. Відповідно до п. 296.10. ст. 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

Позивачем суду була надана копія книги №283 обліку доходів і витрат підприємця, щодо наявності зазначеної книги відповідач не заперечував.

Щодо відповідності господарської діяльності видам діяльності зазначеним у свідоцтві про сплату єдиного податку позивача.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 21.12.2010р позивач являється платником єдиного податку 2 категорії, за ставкою податку 20 % та маює право здійснювати наступний вид господарської діяльності: номер згідно КВЕД ДК 09-2005 - 71.40.0. Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку; 52.12.0- роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваг непродовольчого асортименту, крім ювелірних виробів; 36.22.0 -виробництво ювелірних виробів і подібних виробів, фактично виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, послуг з їх ремонту.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009-2005 «Класифікатор видів економічної діяльності», прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. № 375, вид господарської діяльності підкласу 71.40.0 включає в себе:

Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку Цей підклас включає:

прокат виробів для домашніх господарств, підприємств та організацій: текстильних виробів, одягу, взуття; меблів, виробів зі скла та кераміки, кухонного та столового посуду, побутових електроприладів, ручних інструментів тощо; прогулянкових човнів та суден, велосипедів, спортивного інвентарю; ювелірних виробів, музичних інструментів, театральних декорацій та костюмів, аудіо- та відеопродукції, квітів та інших рослин тощо.

Цей підклас не включає:

оренду особистих автомобілів та легкових автофургонів, мотоциклів, житлових автофургонів та причепів, трешерів тощо (див. 71.10, 71.21)

надання бібліотеками книг, газет, журналів, прокат платівок відеокасет і цифрових відеодисків (див. 92.51.1)

прокат пральнями білизни, робочого одягу та інших подібних виробів (див. 93.01).

Відповідно до розділу 3 ГСТУ 75.1-00013480-001-2003 «Метали дорогоцінні та їх сплави», ювелірний (побутовий) виріб - виріб культурно - побутового призначення з дорогоцінних (коштовних) металів та (або) дорогоцінного каміння, який використовується в якості прикрас, предметів побуту.

Діяльність з надання послуг з прокату ювелірних виробів господарської одиниці Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється відповідно з наступними документами:

Правила побутового прокату ювелірних виробів;

Типовий договір побутового прокату від 21.02.2012 №01;

Замовлення до договору побутового прокату №168;

Прейскурант на послуги побутового прокату ювелірних виробів від 21.02.2012;

Книга обліку доходів і витрат підприємця № 283, зареєстрована в ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя 14.07.2006.

Під час перевірки позивачем було оформлене замовлення №168 на прокат ювелірних виробів.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що копія замовлення № 168, на яку посилається позивач, не містить ряд суттєвих данних. У замовленні не вказано ні найменування особи якою замовлення заповнено, ні найменування наймача, ні терміну прокату, ні дату повернення предмету прокату, ні підпису про отримання предмету прокату. За таких обставин встановити наймача та строк найму взагалі неможливо, а між цим це є суттєвими умовами, які визначено Цивільним Кодексом України для послуг з прокату.

У судовому засіданні були досліджені та долучені до матеріалів справи копії замовлення №168 позивача та відповідача, дійсно, замовлення яке було надане позивачем не відповідає, замовленню, яке було надане відповідачем.

Суд погоджується з зауваженнями відповідача, щодо оформлення замовлення №168 на прокат ювелірних виробів. Однак, факт не вірного заповнення замовлення не є доказом роздрібної реалізації ювелірних виробів.

Договір прокату передбачає повернення предмету прокату та плату за прокат (п.3 договору №01) або у разі невиконання умов позивач має право задовольнити свої вимоги до наймача щодо плати за прокат та вартості предмету прокату…(п.5 договору №01).

Доказів повернення товару та не отримання закладу за предмет прокату, у розмірі оціночної вартості, що могло б підтвердити факт реалізації ювелірних виробів та невиконання умов договору, відповідачем надано не було.

Крім того, суд зазначає, що перелік видів прокату передбачених в Наказі Держспоживстандарту України від 26.12.2005р № 375, вид господарської діяльності підкласу 71.40.0 (Прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку), не є вичерпним, тобто передбачає інші види прокату. Які види прокату не включає цей підклас чітко зазначені в вищенаведеному Наказі, серед останніх роздрібної реалізації ювелірних виробів не має. Таким чином, заборон, щодо прокату ювелірних виробів в Наказі Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. № 375, в виді господарської діяльності підкласу 71.40.0 та інших нормативних актах не передбачено.

Таким чином, у судовому засіданні доказів на підтвердження виявленого правопорушення, а саме роздрібної реалізації ювелірних виробів, суду надані не були.

Щодо правомірності анулювання свідоцтва позивача відповідачем.

Згідно з п.299.16. ст.299 Податкового кодексу України, у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки».

Приймаючи оспорювань Рішення від 15.05.2012 №3229/10/170 відповідач повинен був проаналізувати та дослідити документи, які підтверджують виявлене під час перевірки правопорушення. Акт перевірки це документ, в якому фіксується правопорушення, однак сам акт перевірки не є достатнім доказом скоєного правопорушення.

Відповідачем було виявлене порушення п.п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України.

У 291.5.1. ст.. 291.5 ст.291 Податкового Кодексу України зазначені перелік видів діяльності здійснюючи які суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку.

У оскаржуваному рішенні та акті перевірки відповідач не зазначає який саме пункт п.п. 291.5.1. п. 291.5 ст. 291 Податкового Кодексу України був порушений позивачем. Лише з пояснень та заперечень можно зробити висновок, що це п.4 зазначеної статті. На момент винесення рішення та на момент перевірки діяла наступна редакція статті в п. 4 було зазначено видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

Згідно із Законом N 4834-VI від 24.05.2012 до вище наведеного пункту біли внесені зміни підпункт 4 доповнити словами "(крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)".

Тобто на момент перевірки дійсно продаж (реалізація) ювелірних та побутових виробів відносилася до діяльності здійснюючи які суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) не могли бути платниками єдиного податку.

Однак, у судовому засіданні не були підтверджені висновки акту перевірки, а саме, факт реалізації ювелірних виробів.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача, щодо протиправності дій відповідача по анулюванню свідоцтва позивача про сплату єдиного податку та обґрунтованою вимогу щодо скасування оскаржуваного Рішення.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя видати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку, суд зазначає наступне.

Згідно ст..299 Податкового кодексу України видача, отримання та анулювання свідоцтва це обов'язок органу державної податкової служби. Існує відповідна процедура отримання такого свідоцтва, яку повинен пройти позивач, у разі відсутності підстав для відмови в отриманні такого свідоцтва, органу державної податкової служби повинен виконати свої обов'язки згідно діючого законодавства та видати відповідне свідоцтво. Суд не може переймати на себе виконання функцій інших органів.

Таким чином, суд вважає, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1

Скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 15.05.2012 №3229/10/170 про анулювання свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову вжиті на підставі ухвали від 13 червня 2012 року скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36 грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.07.2012.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева