Рішення № 25383242, 19.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2012 року Справа № 06/11/5026/750/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Запорожцев В.В. - за довіреністю,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: Шульга Д.Л. - арбітражний керуючий,

від відповідача 3: не з'явився,

розглядає справу:

за позовом публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Автодом Николаев", до приватного підприємства "Мажар-2" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Мажар-Авто" про визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання недійсними договору поруки №4/2 від 11.03.2011, укладений між ТОВ «Автодом Николаев»та ПП. «Мажар -2»та договору поруки №4/1 від 11.03.2011, укладеного між ТОВ «Автодом Николаев» та ТОВ «Мажар-Авто».

16.05.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області порушено провадження у справі №11/5026/750/2012.

24.05.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області суддя Довгань К.І. заявив самовідвід. Справу №11/5026/750/2012. в порядку встановленому ст.2-1 ГПК України, передано до автоматизованої системи документообігу Господарського суду Черкаської області для визначення нового складу суду.

28.05.2012 ухвалою господарського суду Черкаської області справу №11/5026/750/2012 за позовом ПАТ "Ерсте Банк" до ТОВ„Автодом Николаев", до ПП. "Мажар-2" та ТОВ "Мажар-Авто" про визнання недійсним договорів поруки №4/2 та №4/1 від 11.03.2011 передано у провадження судді І.А.Анісімова та присвоєно їй №06/11/5026/750/2012.

Представники ТОВ „Автодом Николаев" та ТОВ "Мажар-Авто" в засідання не з'явились, поважності причин неявки не повідомили. Були належним чином повідомлені про місце і час засідання суду. Відзиву на позов не надали.

Суд визнав можливість розглядати справу у відсутність представників відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

ПП «Мажар-2»та його представник в судовому засіданні, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов від 19.07.2012 та вказав, що господарським судом Миколаївської області 13.02.2012 за заявою ТОВ «Автомир Вінниця»порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Мажар-2», оскільки останній неспроможний задовольнити вимоги кредитора на підставі наказу від 20.12.2011, виданого на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.12.2011 по справі №5016/3230/2011 (4/132) на зальну суму 17 935 143 грн. 44 коп., а також у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Господарським судом Миколаївської області 21.02.2012 винесено постанову по справі №5016/246/2012(5/7), згідно якої ПП «Мажар-2»було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і призначено ліквідатором ПП «Мажар-2»арбітражного керуючого Шульгу Д.Л.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012 по справі №5016/246/2012(5/7) визнані вимоги кредиторів банкрута, зокрема ТОВ «Автодом Николаев»в сумі 16 935 960 грн. 13 коп. та затверджено реєстр вимог кредиторів ПП «Мажар-2». Яким до четвертої черги кредиторських вимог віднесені вимоги ТОВ «Автодом Николаев»в сумі 16 935 960 грн. 13 коп., що заявлені на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 01.12.2011 по справі №5016/3701/2011(7/187).

Отже, визнані господарським судом Миколаївської області грошові вимоги кредитора ТОВ «Автодом Николаев»в справі №5016/246/2012(5/7) обґрунтовані невиконанням з боку ПП. «Мажар-2»грошових зобов'язань за договором поруки №4/2 від 11.03.2011, що встановлено чинним рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.12.2011 по справі №5016/3701/2011(7/187) та судовим наказом від 19.12.2011.

В свою чергу рішення господарського суду Миколаївської області від 01.12.2011 по справі №5016/3701/2011(7/187) було прийнято на підставі договору купівлі-продажу №1103А1 від 11.03.2011, укладеному між ТОВ «Автодом Николаев»та ТОВ «Автоцентр-Поділля», договору поруки №4/1 від 11.03.2011 укладеному між ТОВ «Автодом Николаев»та ТОВ «Мажар-Авто», договору поруки 4/2 від 11.03.2011 укладеному між ТОВ «Автодом Николаев»та ПП. «Мажар-2».

З огляду на вищевикладене позовні вимоги ПАТ «Ерсте Банк»про визнання недійсним договорів поруки №4/1,4/2 від 11.03.2011 ПП «Мажар-2»не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить його задовольнити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.07.2012 року згідно ст. 85 ГПК України представнику позивача та представнику відповідача 2 було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача 2, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Між ВАТ «Акціонерний комерційний банк Престиж», найменування якого було в подальшому змінено на ПАТ «Ерсте Банк», надалі Позивач, та Відповідачем 2 було укладено Генеральну кредитну угоду №010-05/768 від 10.05.2007. Додатковою угодою від 14.05.2008 до даної Генеральної кредитної угоди було внесено зміни, якими додано Відповідача 3 в якості позичальника. В межах Генеральної кредитної угоди було укладено з Відповідачем 2 Кредитні договори №012-05/769 від 11.05.2007, №012-05/774 від 25.05.2007, №012-05/809 від 16.08.2007, №015-05/1041 від 21.07.2008, №012-05/1090 від 22.09.2008 та № 011-05/1091 від 22.09.2008, з Відповідачем 3 Кредитний договір №011-05/980 від 14.05.2008, Договір овердрафта №015-05/1076 від 02.09.2008, надалі при спільному використанні іменуються - Кредитний договір. Згідно зазначених Кредитних договорів Позивач надав Відповідачам 2 та 3 кредитні кошти в розмірі та на умовах встановлених цими договорами, а Відповідачі 2 та 3 зобов'язалися використати кредит на цілі вказані у кредитному договорі та забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах передбачених договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами з Відповідачем 2 було укладено:

1. Договір іпотеки (з юридичною особою) №010-05/768іп1 від 16.08.2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №6620, надалі -Договір іпотеки 1;

2. Договір іпотеки (з юридичною особою) №010-05/768іп1 від 30.03.2009, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. та зареєстрований в реєстрі за №1093, надалі -Договір іпотеки 2;

3. Договір іпотеки (з юридичною особою) №010-05/768іп від 11.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №3360, надалі -Договір іпотеки 3;

4. Договір іпотеки (з юридичною особою) №010-05/768іп від 25.05.2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №3800, надалі -Договір іпотеки 4;

5. Договір іпотеки (з юридичною особою) №012-05/872 іп від 10.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Корчемною М.В. та зареєстрований в реєстрі за №48, надалі -Договір іпотеки 5;

6. Договір поруки №010-05/768 п9 від 29.01.2010. надалі -Договір поруки;

7. Договір застави товарів в обігу №010-05/768 то 1 від 30.03.2009, надалі -Договір застави 1.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договорами з Відповідачем 3 було укладено Договір застави товарів в обігу №010-05/768 то 2 від 27.08.2009, надалі -Договір застави 2.

11.03.2011 між ТОВ «Мажар-Авто»та ТОВ «Автодом Николаев»був укладений договір поруки №4/1.

У відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Автоцентр Поділля»(ЄДРПОУ 35297375) (надалі іменується Боржник) взятих на себе зобов'язань за Основним договором.

Під Основним договором в цьому Договорі Сторони розуміють Договір купівлі-продажу від 11 березня 2011 року №1103А1, укладений між Кредитором (в Основному договорі іменується Покупець) та Боржником (в Основному договорі іменується Постачальник).

11.03.2011 між ТОВ «Автодом Николаев»та ПП «Мажар-2»був укладений договір поруки №4/2.

У відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Авто центр Поділля»(ЄДРПОУ 35297375) (надалі іменується Боржник) взятих на себе зобов'язань за Основним договором.

Під Основним договором в цьому Договорі Сторони розуміють Договір купівлі-продажу від 11 березня 2011 року №1103А1, укладений між Кредитором (в Основному договорі іменується Покупець) та Боржником (в Основному договорі іменується Постачальник).

Позивач в позовній заяві та в доповненні до позовної заяви від 21.06.2012 зазначив, що згідно з п.4.1.4 договорів іпотеки Відповідач 2 зобов'язаний, крім іншого, не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від Позивача. Також згідно п.5.8 генеральної кредитної угоди та п.6.8. Кредитних договорів Відповідачі 2 та 3 зобов'язані на час дії договору попередньо не пізніше ніж за 10 робочих днів письмово повідомляти Кредитора про видачу гарантій (поруки) або надання в заставу своїх активів в забезпечення зобов'язань третіх осіб.

ПАТ «Ерсте Банк»не отримував від Відповідача 2 та 3 жодних повідомлень та не надавав згоди на укладення між Відповідачем 1, Відповідачем 2 та Відповідачем 3 Договорів поруки №4/1 та №4/2 від 11.03.2011.

Як зазначено вище позивачем Договір поруки №4/2 від 11.03.2012 укладений між ТОВ «Автодом Николаев»та ПП «Мажар-2»та Договір поруки №4/1 від 11.03.2011 укладений між ТОВ «Автодом Николаев»та ТОВ «Мажар-Авто», укладені зі зловживанням їх сторонами правом та з порушенням норм Цивільного та Господарського кодексів України, та є такими, що порушують права ПАТ «Ерсте Банк», як іпотекодержателя та кредитора, на задоволення своїх майнових вимог та завдають Позивачу значної шкоди.

Стаття 215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст.203 цього Кодексу. При цьому ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач не є стороною правочину - Договорів поруки №4/1 та №4/2 від 11.03.2011.

Відповідно до ч.1 п.26 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Згідно ч.5 п.5 вказаної Постанови, вимога, про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За таких умов, підставою звернення до суду особи, яка не є стороною правочину з вимогою про визнання такого правочину недійсним є порушенням вчиненим правочином її прав та законних інтересів, що узгоджується з вимогами ст.1 ГПК України.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Згідно абз.3 п.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999 №02-5/111, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Як вбачається зі змісту спірних договорів поруки, на момент їх укладання останній не суперечив чинному законодавству та моральним засадам суспільства, був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В матеріалах справи відсутні, а позивач не надав доказів того, що оскаржувані договори поруки суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договорів поруки №4/1 та №4/2 від 11.03.2011 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають до задоволення.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов не доведеним, тому у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 25 липня 2012 року.

Суддя І.А.Анісімов