Рішення № 25383187, 25.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року м. Черкаси Справа № 17/5026/1004/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача - Мозговий О.П. - по довіреності, Степаненко Ю.О. - особисто,

відповідача - Осіпов О.М. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №17/5026/1004/2012

за позовом фізичної особи -підприємця Степаненка Юрія Олександровича

до фізичної особи -підприємця Осіпова Олексія Миколайовича

про стягнення 166 370,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Степаненко Юрій Олександрович звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Осіпова Олексія Миколайовича 175 434,11 грн., з яких: 102 132,98 грн. основної заборгованості, 8 689,44 грн. пені, 6 378,63 грн. -3% річних, 7 166,57 грн. інфляційних, 51 066,49 грн. збитків.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару (запасних частин до сільськогосподарської техніки) згідно договору №16/04 від 16 квітня 2010 року.

У судовому засіданні 16.07.2012 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2012 року з'явився, проти позову не заперечував.

У судовому засіданні 25.07.2012 року представник позивача підтримав подану ним заяву від 17.07.2012 року про зменшення позовних вимог (а.с.32-34), в якій просить стягнути з відповідача 166 370,27 грн., з яких: 97 148,98 грн. основна заборгованість, 8 303,22 грн. пеня, 5 526,73 грн. - 3% річних, 6 816,85 грн. інфляційні, 48 574,49 грн. збитки.

Представник відповідача в судове засідання 25.07.2012 року не з'явився, проти позову не заперечував, тому суд розглядає справу у його відсутності за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням поданої позивачем заяви від 17.07.2012 року про зменшення розміру позовних вимог, задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №16/04 від 16 квітня 2010 року, за умовами якого позивач як Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк (строки) запасні частини до сільськогосподарської техніки (далі-товар) у власність відповідача як Покупця, а відповідач зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму і прийняти товар на умовах, зазначених в цьому договорі (пункт 1.1 договору).

Пунктами 3.3.-3.4. договору встановлено, що оплата товару відповідачем здійснюється на умовах передоплати на підставі рахунку-фактури; оплата є такою, що відбулася, з моменту надходження відповідних коштів на проточний рахунок позивача в повному обсязі.

Приймання-передача товару оформлюється накладною на відпуск товару, яка підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 4.2. договору).

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, передавши відповідачу товар на загальну суму 97 148,98 грн., що підтверджується видатковими накладними: № С-00000009 від 17 квітня 2010 року на суму 70 352,98 грн. (а.с.17-18), № С-00000036 від 04 серпня 2010 року на суму 15 340,00 грн. (а.с.19), № С-00000037 від 04 серпня 2010 року на суму 11 456,00 грн. (а.с.19).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.3. договору встановили, що оплата товару покупцем (відповідачем) здійснюється на умовах передоплати на підставі рахунку-фактури.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов'язок по оплаті продукції не виконав, на момент звернення до суду з даним позовом його заборгованість складає 97 148,98 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач встановив період для нарахування інфляційних: з травня 2010 року по квітень 2012 року включно на всю суму заборгованості -97 148,98 грн., що є неправомірним, оскільки з 17.04.2010 року до 04.08.2010 року заборгованість відповідача складала 70 352,98 грн., тому інфляційні необхідно нараховувати наступним чином:

- з травня 2010 року по липень 2010 року на суму 70 352,98 грн.,

- з серпня 2010 по квітень 2012 року на суму 97 148,98 грн.

Позивач встановив період для нарахування інфляційних: з травня 2010 року по квітень 2012 року включно на всю суму заборгованості -97 148,98 грн., що є неправомірним, оскільки з 17.04.2010 року до 04.08.2010 року заборгованість відповідача складала 70 352,98 грн., тому інфляційні необхідно нараховувати наступним чином:

- з травня 2010 року по липень 2010 року на суму 70 352,98 грн.,

- з серпня 2010 по квітень 2012 року на суму 97 148,98 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу01.05.2010 - 31.07.201070 352,980,988-844,2401.08.2010 - 30.04.201297 148,981,11411 074,98Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 6 816,85 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку -10 230,74 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 6 816,85 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Суд вважає, що 3% річних необхідно нараховувати наступним чином:

- на заборгованість в сумі 70 352,98 грн. -з 17.04.2010 року по 03.08.2010 року,

- на заборгованість в сумі 97 148,98 грн. -з 04.08.2010 року по 05.06.2012 року (визначено позивачем).

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 70 352,9817.04.2010 - 03.08.20101093%(70 352,98*3%*109дн/365)=630,29 97 148,98 04.08.2010-05.06.2012 672 3%(97 148,98*3%*672дн/365)=5 365,82 Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 5 526,73 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку -5 996,11 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 3% річних в сумі 5 526,73 грн., то задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.4. договору, згідно з яким у випадку несвоєчасного виконання Покупцем грошових зобов'язань за цим договором, Постачальник вправі вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми коштів за кожен день прострочення.

Враховуючи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пеню необхідно нараховувати:

- на заборгованість в сумі 70 352,98 грн. (по накладній №С-00000009 від 17.04.2010 року) - з 17.04.2010 року по 17.10.2010 року;

- на заборгованість в сумі 26 796 грн. (по накладним №С-00000036, №С-00000037) - з 04.08.2010 року по 04.02.2011 року.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньЗагальна сума пені70 352,9817.04.2010 - 07.06.2010520,05622 056,00 (70 352,98*52*0,0562/100) 08.06.2010 - 07.07.2010300,05211 099,62 (70 352,98*30*0,0521/100) 08.07.2010 - 09.08.2010330,04661 081,89 (70 352,98*33*0,0466/100) 10.08.2010 - 17.10.2010690,04252 063,10 (70 352,98*69*0,0425/100)26 79604.08.2010 - 09.08.201060,046674,93 (26 796*6*0,0466/100) 10.08.2010 - 04.02.20111790,04252 038,51 (26 796*179*0,0425/100)Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 8 303,22 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку -8 414,05 грн.), однак позивач просить стягнути пеню в сумі 8 303,22 грн.

Строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені становить 1 рік (пункт 2 статті 258 Цивільного кодексу України), тобто суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, проте застосування строку позовної давності можливе лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідач не подав суду заяву про застосування строку позовної давності, тому суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог і стягує з відповідача пеню в сумі 8 303,22 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 48 574,49 грн. на підставі пункту 6.4. договору, згідно з яким при порушенні зобов'язання на строк 90 та більше календарних днів розмір збитків складає -50 (п'ятдесят) процентів від суми порушеного зобов'язання.

Зазначений пункт 6.4. договору узгоджується з приписами пункту 5 статті 225 Господарського кодексу України, якою встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

В силу статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 50% збитків в сумі 48 574,49 грн. (97148,98*50%), встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 166 370,27 грн., з яких: 97 148,98 грн. основна заборгованість, 8 303,22 грн. пеня, 5 526,73 грн. - 3% річних, 6 816,85 грн. інфляційні, 48 574,49 грн. збитки.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 327,40 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця Осіпова Олексія Миколайовича (Черкаська обл., смт. Маньківка, вул. Пролетарська, буд. 97, ідентифікаційний номер 20043929944) на користь фізичної особи -підприємця Степаненка Юрія Олександровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) -97 148,98 грн. основної заборгованості, 8 303,22 грн. пені, 5 526,73 грн. -3% річних, 6 816,85 грн. інфляційних, 48 574,49 грн. збитків, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 3 327,40 грн.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 25.07.2012 року.

Суддя С.С.Боровик