Рішення № 25383047, 18.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2012 р.

Справа № 5017/1487/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський Бізнес Центр”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація ДПЛ”;

про стягнення 140161,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Морський Бізнес Центр” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація ДПЛ”, в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №18 від 11.02.2010р. з урахуванням інфляції у розмірі 86 586,29 грн., штрафні санкції у розмірі 53 197,36 грн., суму витрат на комунальні послуги у розмірі 378,07 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди №18 від 11.02.2010 року, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов’язання, між тим, відповідач в порушення вимог договору, орендну плату та відшкодування комунальних витрат не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. було порушено провадження по справі №5017/1487/2012 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2012 року, приймаючи до уваги нез’явлення представників сторін у судове засідання, невиконання сторонами вимог ухвали суду, а також враховуючи подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 22.06.2012 р.

22.06.2012 року, приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у судове засідання, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання частково позивачем та повністю відповідачем вимог ухвали суду, розгляд справи було повторно відкладено на 18.07.2012 року.

27.06.2012 року на виконання вимог ухвали суду, представник позивача надав до канцелярії суду письмові пояснення, з додатками, для залучення до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 14.02.2012 року. Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи “за зазначеною адресою не проживає”, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.02.2010 року між ТОВ «Морський Бізнес Центр»(надалі –орендодавець) та ТОВ „Корпорація ДПЛ” (надалі –орендар) укладено договір оренди №18, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування (оренду) нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, узвіз Польський, 11, а саме частину будівлі бізнес-центру (надалі за текстом –«БЦ») на сьомому поверсі, загальною площею 81,4 кв.м., іменоване далі за текстом –«Об’єкт оренди».

Відповідно до умов п.п. 2.1.1 договору, орендодавець зобов’язаний передати орендарю об’єкт оренди на умовах та в строки, передбачені цим договором та підписати відповідний акт прийому-передачі.

Згідно умов п.п. 2.3.3 договору, орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату і компенсацію інших платежів, передбачених цим договором у відповідності з його умовами.

Пунктом 2.4.1 договору передбачено, що орендар має право використовувати об’єкт оренди згідно до умов цього договору за умови своєчасної оплати орендних та інших платежів та його належного, згідно з призначенням, використання.

Відповідно до умов п.п. 3.1 договору, обчислення терміну оренди (орендного користування) починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, згідно якого орендодавець передає орендарю об’єкт оренди.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що строк оренди встановлюється з 11 лютого 2010р. по 11 лютого 2011р. У разі, якщо організація облаштування об’єкту оренди орендодавцем буде закінчена пізніше терміну приймання орендарем об’єкту оренди, вказаного у п. 3.1.1, датою початку перебігу терміну оренди вважатиметься дата підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкту.

Відповідно до п. 4.1 договору, об’єкт оренди передається в орендне користування орендарю ні підставі акту прийому-передачі, в якому вказується розмір площі та опис технічного стану об’єкту оренди, а також перелік обладнання та майна, що знаходиться на об’єкті оренди і належить орендодавцю.

Згідно з п. 4.5 договору, якщо в строк не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору сторони не дійдуть згоди стосовно умов нового договору стосовно того ж об’єкту оренди або умов продовження цього договору, орендар зобов’язаний звільнити об’єкт оренди відповідно до умов цього договору в день закінчення строку оренди. Про своє бажання продовжити строк оренди орендар повинен повідомити орендодавця не менш, ніж за 90 (дев’яносто) календарних днів до закінчення строку оренди.

Положеннями п. 5.1 договору передбачено обов’язок орендаря, вносити орендну плату за користування об’єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором.

Пунктом 5.2 договору, встановлено, що орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об’єкта оренди.

Згідно з п. 5.3 договору, розмір орендної плати за один календарний місяць, починаючи з другого місяця оренди, визначається як сума в гривнях, розрахована за формулою: Орендна плата = Індекс К * Площа об’єкта оренди * Орендна ставка. Орендна ставка становить 200 (двісті)грн. 98 коп. за один метр квадратний, що еквівалентно 25 доларам США за один метр квадратний на дату підписання цього договору по курсу долара США на міжбанківському ринку, оприлюдненому Національним банком України.

Відповідно до п. 5.4 договору, орендна плата за 2 (два) (перший і останній) календарні місяці користування об’єктом оренди становить 32 718,88 грн., яка складається з: сума без ПДВ –27 265,74 грн. та ПДВ –5 453,14 грн.

Як вбачається з п. 5.7 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця в національній валюті України, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, попередньою оплатою, не пізніше 25 (двадцять п’ятого) числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Відповідно до п. 5.9 договору, витрати на комунальні послуги, якими користується орендар входять у орендну плату. Витрати, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об’єкта оренди, що містять у собі: прибирання місць загального користування й території, вивозу твердих побутових відходів, обслуговуванню систем кондиціювання, вентиляції та опалення, утримання і обслуговування паркінгу БЦ, освітлення загальних площ, інші необхідні експлуатаційні витрати.

Також, орендна плата включає вартість електроенергії, щомісячно споживаної орендарем у стандартних межах. Якщо рівень споживаної електроенергії буде перевищувати стандартні межі (15 000 кВт –годин на поверх БЦ в місяць), у такому випадку розрахунки здійснюється на підставі показань відповідних лічильників згідно із встановленими чинним законодавством України тарифами. При цьому розрахунки здійснюються на підставі виставлених орендодавцем рахунків на відшкодування оплаченої ним спожитої орендарем електроенергії зверх встановленого стандарту.

Згідно п. 9.2 договору, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати, якщо орендодавцем не буде прийнято рішення про дострокове припинення цього договору, орендар сплачує орендодавцю штрафну неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Відповідно до п.п. 9.2.1.1 договору, якщо період прострочення перевищує 30 (тридцять) календарних днів, то орендар зобов’язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 50 (п’ятдесят) % від простроченої суми грошового зобов’язання.

На виконання умов договору оренди №18 від 11.02.2010 року позивач передав, а орендар –ТОВ „Корпорація ДПЛ” прийняв у тимчасове оплачуване користування (оренду) нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, узвіз Польський,11, а саме частину будівлі бізнес–центру на сьомому поверсі, загальною площею 81,4 кв.м., згідно акту приймання-передачі від 29.03.2010 року. (а.с. 15)

01.06.2011 року додатковою угодою №2 до договору оренди №18 від 11.02.2010 року, сторонами були внесені зміни до договору, а саме зменшено орендну ставку до 183 (сто вісімдесят три) грн. 70 коп. за один метр квадратний, що еквівалентно 23 (двадцяти трьом) доларам США за один квадратний метр, а також внесено зміни до п. 5.9 договору, а саме було зазначено, що орендна плата не включає вартість електроенергії, щомісячно споживаної орендарем, та компенсується додатково, у відповідності з показаннями лічильника, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків на компенсацію споживаної електроенергії, згідно із встановленими чинним законодавством України тарифами, на підставі виставлених рахунків організацій-постачальників.

03.08.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору оренди №18 від 11.02.2010 року, якою строк дії договору встановлюється з 03.08.2011 р. по 31.01.2012 р. включно. При цьому, зі змісту даної додаткової угоди також вбачається, що сторони дійшли згоди та вирішили:

1) зменшити площу орендованого приміщення з 81,4 кв.м. до 30 кв.м.;

2) встановити орендну ставку у розмірі 183,95 грн. за один метр квадратний, в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 23 доларам США за один метр квадратний на дату підписання цього договору по курсу долара США на міжбанківському ринку, оприлюдненому Національним банком України.

10.08.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору оренди №18 від 11.02.2010р., згідно умов якого сторони погодили, що додаткові послуги орендарем, вартість яких не включена до орендної плати, компенсується орендарем окремо, відповідно до фактичного споживання, на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно п. 2 додаткової угоди №4, орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю витрати, вказані у п.1 додаткової угоди, у термін 5-ти днів з дня надання орендодавцем рахунків на оплату наданих додаткових послуг.

Положеннями п. 3 додаткової угоди №4 передбачено, що у разі прострочення зобов’язання, вказаного у п. 2 додаткової угоди, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 10% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди №4, ця додаткова угода набирає чинності з 11 серпня 2011р. та є невід’ємною частиною договору оренди №18 від 11.02.2010р.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до умов договору оренди №18 від 11.02.2010р. та додаткових угод до нього, ТОВ „Морський Бізнес Центр” було виставлено відповідачу до сплати рахунки за оренду приміщення у період з квітня 2011 року по січень 2012 року, включно, на загальну суму 105244,93 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: за квітень 2011р. рахунок №355 від 21.03.2011р. на суму 16359,44 грн.; за травень 2011р. рахунок №465 від 20.04.2011р. на суму 16359,44 грн.; за червень 2011р. рахунок №630 від 20.05.2011р. на суму 14953,18 грн.; за липень 2011р. рахунок №805 від 20.06.2011р. на суму 14958,88 грн.; за серпень 2011р. рахунок №967 від 20.07.2011р. на суму 14968,65 грн.; за вересень 2011р. рахунок №1140 від 20.08.2011р. на суму 5518,48 грн.; за жовтень 2011р. рахунок №1286 від 20.09.2011р. на суму 5523,60 грн.; за листопад 2011р. рахунок №1469 від 20.10.2011р. на суму 5533,20 грн.; за грудень 2011р. рахунок №1666 від 21.11.2011р. на суму 5533,50 грн.; за січень 2012р. рахунок №1866 від 19.12.2011р. на суму 5536,56 грн. та рахунки по відшкодуванню вартості комунальних послуг за період з червня 2011 року по грудень 2011 року, включно, на загальну суму 378,07 грн. (у т.ч. ПДВ), а саме: за червень 2011р. рахунок №879 від 30.06.2011р. на суму 21,36 грн.; за липень 2011р. рахунок №1046 від 31.07.2011р. на суму 37,10 грн.; за серпень 2011р. рахунок №1357 від 29.09.2011р. на суму 134,36 грн.; за вересень 2011р. рахунок №1539 від 26.10.2011р. на суму 28,24 грн.; за жовтень 2011р. рахунок №1727 від 28.11.2011р. на суму 13,10 грн.; за листопад 2011р. рахунок №1899 від 22.12.2011р. на суму 87,13 грн.; за грудень 2011р. рахунок №190 від 25.01.2012р. на суму 56,78 грн. При цьому, позивач зазначає, що вказані рахунки були отримані відповідачем, між тим, будь-яких документів підтверджуючих зазначені обставини ТОВ „Морський Бізнес Центр” до матеріалів справи не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з січня 2011р по жовтень 2011р., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печаткою обох сторін (а.с. 88), станом на 31.10.2011р. за відповідачем рахується заборгованість за договором оренди №18 від 11.02.2010р. у розмірі 58142,66 грн. При цьому, згідно акту звірки взаєморозрахунків, 16.09.2011р. відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 5518,48 грн. з зазначенням призначення платежу –орендна приміщення у вересні 2011р., відповідно до рахунку №1140 від 20.08.2011р., зазначені обставини також підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку за відповідний період.

Разом з тим, як стверджує позивач, враховуючи, що з 03.08.2011р., згідно додаткової угоди №3 від 03.08.2011р., сторонами зменшено орендну площу приміщення до 30 кв.м., відповідно до умов договору оренди №18 від 11.02.2010р., орендна плата за останній місяць оренди була перерахована в бік зменшення. При цьому, різниця, яка виникла після перерахування в сумі 5 523,60 грн., за домовленістю сторін була зарахована в якості орендної плати за жовтень 2011 р.

Як зазначає позивач, інших платежів за спірний період за договором оренди №18 від 11.02.2010р. відповідачем не здійснено.

Отже, на момент звернення з позовом за ТОВ „Корпорація ДПЛ” рахується заборгованість перед позивачем за договором №18 від 11.02.2010 року у розмірі 85738,77 грн., з яких 85360,70 грн. сума основної заборгованості по орендній платі та 378,07 грн. сума основної заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем, що обумовлено порушенням умов з оплати орендних платежів і по відшкодуванню комунальних витрат та направлено на стягнення з відповідача основної заборгованості за договором №18 від 11.02.2010р., додаткової відповідальності за договором відповідно до п.п 9.2.1.1 договору у вигляді штрафу, пені, інфляційних та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (п.п. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Із змісту п. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму та умови якого ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено матеріалами справи, за умовами договору оренди №18 від 11.02.2010 року уповноваженими представниками сторін підписаний та скріплений відповідними печатками акт приймання-передачі від 29.03.2010 року, згідно якого ТОВ „Морський Бізнес Центр” передало, а ТОВ „Корпорація ДПЛ” прийняв об’єкт оренди у належному стані для його цільового використання. При цьому, згідно змісту даного акту, об’єкт оренди переданий у задовільному стані та сторони претензій одна до одної не має.

Разом з тим, відповідачем за умовами укладеного між сторонами договору та додаткових угод, було прийнято на себе зобов’язання по сплаті орендних платежів та відшкодуванню комунальних витрат.

За період існування орендних правовідносин між сторонами, зокрема з квітня 2011р. по січень 2012р., включно, позивачем було виставлено відповідачу рахунки щодо сплати орендних платежів, та, з червня 2011р. по грудень 2011р. –щодо відшкодування комунальних витрат, згідно до яких загальна сума заборгованості за договором №18 від 11.02.2010р., з урахування часткових проплат та перерахунку розміру орендної плати за серпень 2011р. становить 85 738,77 грн., яка складається з заборгованості по орендній платі за квітень 2011р. у розмірі 16359,44 грн., за травень 2011р. у розмірі 16359,44 грн., за червень 2011р. у розмірі 14953,18 грн., за липень 2011р. у розмірі 14958,88 грн., за серпень 2011р. у розмірі 6126,50 грн., за листопад 2011р. у розмірі 5533,20 грн., за грудень 2011р. у розмірі 5533,50 грн., за січень 2012р. у розмірі 5536,56 грн. та заборгованості по відшкодуванню комунальних витрат за червень 2011р. у розмірі 21,36 грн., за липень 2011р. у розмірі 37,10 грн., за серпень 2011р. у розмірі 134,36 грн., за вересень 2011р. у розмірі 28,24 грн., за жовтень 2011р. у розмірі 13,10 грн., за листопад 2011р. у розмірі 87,13 грн., за грудень 2011р. у розмірі 56,78 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Із вищезазначених обставин справи виходить, що відповідач порушив виконання своїх зобов’язань за договором № 18 від 11.02.2010 року, а саме не сплатив орендні платежі за квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2011р., січень 2012р. та не здійснив розрахунки по відшкодуванню комунальних витрат з червеня по грудень 2011р. включно.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед ТОВ „Морський Бізнес Центр” та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що за ТОВ „Корпорація ДПЛ”, станом на момент розгляду справи, рахується заборгованість перед ТОВ „Морський Бізнес Центр” за договором оренди №18 від 11.02.2010р. по орендній платі у розмірі 85360,70 грн. по відшкодуванню комунальних витрат у розмірі 378,07 грн., що у сукупності становить 85 738,77 грн.

Між тим, ТОВ „Морський Бізнес Центр” в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням інфляції у розмірі 86 586,29 грн., при цьому, згідно розрахунку позивача (а.с. 26-32) загальна сума інфляційних становить 1225,59 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено нарахування інфляційних лише на суму заборгованості з орендної плати, оскільки 85360,70 грн. (сума боргу по орендній платі) + 1225,59 грн. (розмір інфляційних визначений за розрахунком позивача) = 86586,29 грн., водночас позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування комунальних послуг у розмірі 378,07 грн. викладені позивачем в окремому пункті прохальної частини позовної заяви.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 1225,59 грн., за період з 26.03.2011р. по 30.04.2012р., суд встановив, що при здійснені даного розрахунку позивачем були допущені помилки, а саме невірно визначено суму боргу, оскільки позивач нараховує інфляційні на суму боргу з урахуванням суми заборгованості за попередній період, тоді як зобов’язання відповідача по сплаті орендної плати, згідно п.5.7 договору оренди №18 від 11.02.2010р. мало бути виконано щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю. При цьому, листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-67р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" визначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в зв’язку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад квітня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –травня. Отже, позивач неправомірно здійснював нарахування інфляційних з 26 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, тоді як вірно було застосовувати індекс інфляції за місяць а який здійснюється внесення орендної плати. Крім того, у липні та серпні 2011р. інфляційні процеси у економіці не спостерігались, оскільки індекс інфляції не перевищував 1 (у лині –98,7%, у серпні –99,6%), між тим, позивач у даний період здійснював нарахування інфляційних на суму боргу.

З огляду на викладене суд здійснив власний розрахунок інфляційних, в межах заявленого позивачем періоду, до 30.04.2012р.

Розрахунок інфляційних:

1) за прострочення внесення орендної плати за квітень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.04.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 16359,44 грн.

а) з 01.04.2011р. по 30.06.2011р. інфляційні становлять: 16359,44 ? 1,0252 –16359,44 = 412,26 (грн.), де 1,0252 –сукупний індекс інфляції за даний період;

б) з 01.07.2011 по 31.08.2011 інфляційні процеси не спостерігались, оскільки сукупний індекс інфляції за даний період становить 0,9831. Отже, інфляційні за вказаний період не нараховуються;

в) з 01.09.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 16359,44 ? 1,0110 –16359,44 = 179,95 (грн.), де 1,0110 –сукупний індекс інфляції за даний період.

2) за прострочення внесення орендної плати за травень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.05.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 16359,44 грн.

а) з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. інфляційні становлять: 16359,44 ? 1,0120 –16359,44 = 196,31 (грн.), де 1,0120 –сукупний індекс інфляції за даний період;

б) з 01.07.2011 по 31.08.2011 інфляційні процеси не спостерігались, оскільки сукупний індекс інфляції за даний період становить 0,9831. Отже, інфляційні за вказаний період не нараховуються;

в) з 01.09.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 16359,44 ? 1,0110 –16359,44 = 179,95 (грн.), де 1,0110 –сукупний індекс інфляції за даний період.

3) за прострочення внесення орендної плати за червень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.06.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 14953,18 грн.

а) з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. інфляційні становлять: 14953,18 ? 1,0040 –14953,18 = 59,81 (грн.), де 1,0040 –сукупний індекс інфляції за даний період;

б) з 01.07.2011 по 31.08.2011 інфляційні процеси не спостерігались, оскільки сукупний індекс інфляції за даний період становить 0,9831. Отже, інфляційні за вказаний період не нараховуються;

в) з 01.09.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 14953,18 ? 1,0110 –14953,18 = 164,49 (грн.), де 1,0110 –сукупний індекс інфляції за даний період.

4) за прострочення внесення орендної плати за липень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.07.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 14958,88 грн.

а) з 01.07.2011 по 31.08.2011 інфляційні процеси не спостерігались, оскільки сукупний індекс інфляції за даний період становить 0,9831. Отже, інфляційні за вказаний період не нараховуються;

б) з 01.09.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 14958,88 ? 1,0110 –14958,88 = 164,55 (грн.), де 1,0110 –сукупний індекс інфляції за даний період.

5) за прострочення внесення орендної плати за серпень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.08.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 6126,50 грн.

а) з 01.08.2011 по 31.08.2011 інфляційні процеси не спостерігались, оскільки сукупний індекс інфляції за даний період становить 0,9960. Отже, інфляційні за вказаний період не нараховуються;

б) з 01.09.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 6126,50 ? 1,0110 –6126,50 = 67,39 (грн.), де 1,0110 –сукупний індекс інфляції за даний період.

6) за прострочення внесення орендної плати за листопад 2011р.

- загальний період нарахування з 01.11.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 5533,20 грн.

а) з 01.11.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 5533,20 ? 1,0100 –5533,20 = 55,33 (грн.), де 1,0100 –сукупний індекс інфляції за даний період.

7) за прострочення внесення орендної плати за грудень 2011р.

- загальний період нарахування з 01.12.2011 по 30.04.2012р.

- сума боргу 5533,50 грн.

а) з 01.12.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 5533,50 ? 1,0090 –5533,50 = 49,80 (грн.), де 1,0090 –сукупний індекс інфляції за даний період.

8) за прострочення внесення орендної плати за січень 2012р.

- загальний період нарахування з 01.01.2012 по 30.04.2012р.

- сума боргу 5536,56 грн.

а) з 01.12.2011 по 30.04.2012р. інфляційні становлять: 5536,56 ? 1,0070 –5536,56 = 38,76 (грн.), де 1,0070 –сукупний індекс інфляції за даний період.

Отже, згідно розрахунку суду загальна сума інфляційних становить 1568,60 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1714,29 грн. за період заявлений до стягнення - з 26.03.2011р. по 30.04.2012р. встановив, що позивач при здійснені даного розрахунку допустив помилки, а саме невірно визначив суму боргу, оскільки позивач здійснював відповідне нарахування на суму боргу з урахуванням суми заборгованості за попередній період, а не по кожному окремому зобов’язанню відповідача, в зв’язку з чим, суд зробив власний розрахунок 3% річних, враховуючи заявлений позивачем період нарахування, а також те, що 3% річних нараховувались позивачем лише на суму боргу по орендній платі.

Отже, згідно розрахунку суду загальна сума 3% річних становить 2195,30 грн.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлену позивачем суму інфляційних у розмірі 1225,59 грн. та 3% річних у розмірі 1714,29 грн.

Отже, загальна сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить –1225,59 грн. та 3% річних –1714,29 грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за несвоєчасну оплату орендних платежів у розмірі 8802,72 грн. встановив, що при здійснені даного розрахунку, позивач допустив помилки, а саме невірно визначив суму боргу, оскільки позивач здійснював відповідне нарахування на суму боргу з урахуванням суми заборгованості за попередній період, а не по кожному окремому зобов’язанню відповідача та здійснив відповідне нарахування з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, більше ніж за шість місяців, в зв’язку з чим, суд зробив власний розрахунок пені, з урахуванням положень ст. 232 Господарського кодексу України, а також того, що пеня нараховувалась позивачем лише на суму боргу по орендній платі.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.)

Період нарахування

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

(грн.)

за квітень 2011р.

16359,44

26.03.2011-23.09.2011

182

7,7500%

0,042

1264,38

за травень 2011р.

16359,44

26.04.2011-24.10.2011

182

7,7500%

0,042

1264,38

за червень 2011р.

14953,18

26.05.2011-23.11.2011

182

7,7500%

0,042

1155,70

за липень 2011р.

14958,88

26.06.2011-24.12.2011

182

7,7500%

0,042

1156,14

за серпень 2011р.

6126,50

26.07.2011-23.01.2012

182

7,7500%

0,042

473,50

за листопад 2011р.

5533,20

26.10.2011-22.03.2012

149

7,7500%

0,042

350,11

5533,20

23.03.2012-24.04.2012

33

7,5000%

0,041

74,83

Всього:

-

182

-

-

424,94

за грудень 2011р.

5533,50

26.11.2011-22.03.2012

118

7,7500%

0,042

277,28

5533,50

23.03.2012-30.04.2012

39

7,5000%

0,041

88,45

Всього:

-

182

-

-

365,73

за січень 2012р.

5536,56

26.12.2011-22.03.2012

88

7,7500%

0,042

206,90

5536,56

23.03.2012-30.04.2012

39

7,5000%

0,041

88,49

Всього

-

127

-

-

295,39

Всього

-

-

-

-

6400,16

Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 6400,16 грн.

Умовами п.п. 9.2.1.1 договору передбачено, що якщо період прострочення перевищує 30 календарних днів, то орендар зобов’язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 50% від простроченої суми грошового зобов’язання.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм правову оцінку, дійшов висновку, що дана умова не суперечить вимогам чинного законодавства та є засобом забезпечення виконання зобов’язання, передбаченого умовами договору, укладеного в результаті вільного волевиявлення сторін, в зв’язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача штрафу за прострочення сплати орендної плати, нарахованого на підставі п.п. 9.2.1.1 договору оренди №18 від 11.02.2010р., у розмірі 42 680,35 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог „Морський Бізнес Центр” та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 85 360,70 грн., заборгованості з відшкодування комунальних послуг у розмірі 378,07 грн., інфляційних у розмір 1225,59 грн., 3% річних у розмірі 1714,29 грн., пені у розмірі 6400,16 грн. та штрафу у розмірі 42680,35 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2803,23 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація ДПЛ” (65026, м.Одеса, Польський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ33080989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський Бізнес Центр” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10, код ЄДРПОУ 24767048) 85 360/вісімдесят п’ять тисяч триста шістдесят/грн. 70 коп. заборгованості по орендній платі, 378/триста сімдесят вісім/грн. 07 коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг, 1225/одна тисяча двісті двадцять п’ять/грн. 59 коп. інфляційних, 1714/одна тисяча сімсот чотирнадцять/грн. 29 коп. 3% річних, 6400/шість тисяч чотириста/грн. 16 коп. пені та 42680/сорок дві тисячі шістсот вісімдесят/грн. 35 коп. штрафу.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація ДПЛ” (65026, м.Одеса, Польський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ33080989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський Бізнес Центр” (65026, м. Одеса, вул. Буніна, буд. 10, код ЄДРПОУ 24767048) 2757/дві тисячі сімсот п’ятдесят сім/грн. 77 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.07.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.