Рішення № 25382918, 24.07.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.12 Справа № 26/5014/1610/2012

Суддя Єжова С.С., при секретарі судового засідання Антоновій І.В., розглянувши матеріали за позовом

Приватного підприємства „Укрстандарт-2009", м.Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства „Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу „Шахтоуправління „Луганське", м.Луганськ

про стягнення заборгованості за договором №308 від 24.10.2011 в сумі 93825 грн. 41 коп., 3% річних в сумі 1223 грн. 61 коп., інфляційних нарахувань в сумі 847 грн. 25 коп. та пені в сумі 6271 грн. 98 коп.

за участю представників сторін:

від позивача представник не прибув;

від відповідача: Рухадзе І.В.; довіреність № 03/5-546 від 30.12.2011; юрисконсульт Відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське" ДП "Луганськвугілля".

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 308 від 24.10.2011 у сумі 93 825 грн. 41 коп., пені у сумі 6 271 грн. 98 коп., 3% річних у сумі 1 223 грн. 61 коп., інфляційних втрат у сумі 847 грн. 25 коп.

Відповідач у відзиві від 23.07.2012 № 03-1261 визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Враховуючи думку відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у неї матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Сторонами у справі укладено договір поставки № 308 від 24.10.2011, за умовами якого постачальник (позивач) продає, а покупець (відповідач) покупає колосник у кількості 652 шт. на суму 93 822 грн. 80 коп.; покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за даним договором здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів після отримання товару та рахунку постачальника шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його укладання сторонами та діє до 31.12.2011 або до повного виконання сторонами обов'язків за договором (п.п. 9.1, 9.2 договору).

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідачу за видатковою накладною № 3914 від 24.10.2011 на суму 93 825 грн. 41 коп., який отриманий відповідачем на підставі довіреності № 1372 від 21.10.2011.

Відповідач отриманий товар не оплатив, тому позивач звернувся до відповідача з вимогою № 27 від 02.04.2012, в якій просив погасити заборгованість за договором № 308 від 24.10.2011 у сумі 93 825 грн. 41 коп.

Відповідач відповіді на претензію не надав, отриманий товар не оплатив, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору поставки № 308 від 24.10.2011.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Строк оплати продукції у відповідності до п. 6.1 у покупця (відповідача) настає протягом 30 календарних днів після отримання товару та рахунку постачальника.

Товар відповідачем був отриманий за видатковою накладною № 3914 24.10.2011, тому строк оплати настав 23.11.2011.

Позивачем доведено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 93 825 грн. 41 коп. підлягають до задоволення у повному обсязі. Дана заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 6271 грн. 98 коп., 3% річних у сумі 1223 грн. 61 коп., інфляційних втрат у сумі 847 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 7.3 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивач нарахував пеню за період з 24.11.2011 по 30.04.2012 у сумі 6 271 грн. 98 коп.

Даний розрахунок є обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення пені у сумі 6 271 грн. 98 коп. підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач 3% річних нарахував за період з 24.11.2011 по 30.04.2012 у сумі 1 223 грн. 61 коп.

Інфляційні нарахування позивачем нараховані за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, які складають 847 грн. 25 коп.

Дані розрахунки перевірені судом, вони є вірними та обґрунтованими, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних сумі 1 223 грн. 61 коп. та інфляційних втрат у сумі 847 грн. 25 коп. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, відповідачем позов визнаний, тому позов підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного підприємства «Укрстандарт-2009»до Державного підприємства «Луганськвугілля», в особі відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Луганське»про стягнення 102 168 грн. 25 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, ідентифікаційний код 32473323, в особі відокремленого підрозділу Шахтоуправління «Луганське»Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Бондаренко, 1, ідентифікаційний код 26410557, на користь Приватного підприємства «Укрстандарт-2009», м. Єнакієве, вул. Марата, 1, ідентифікаційний код 36887080, заборгованість у сумі 93 825 грн. 41 коп., 3% річних у сумі 1223 грн. 61 коп., інфляційні нарахування у сумі 847 грн. 25 коп., пеню у сумі 6271 грн. 98 коп., судовий збір у сумі 2043 грн. 37 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.07.2012.

Суддя С.С. Єжова