Рішення № 25382903, 16.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2012 р.Справа № 5023/2344/12 вх. № 2344/12

Суддя господарського суду Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескубі М.Г.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., посвідчення №173 від 23.08.2007р.;

позивача - не з"явився;

відповідача - Кузьмін Ю.М. за довіреністю №0107/1 від 01.07.2012р.;

3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Прокурора м. Харкова, в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ;

до Фермерського господарства "Альфа" с. Одноробівка, Золочівський район, Харківська область;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Харківське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Харків;

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 250000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовом до Фермерського господарства "Альфа", в якому просить суд :

- Визнати договір №1/2011 від 26.12.2011р. укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Харківського відділення та Фермерським господарством «Альфа» «Про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству» недійсним.

- Застосувати наслідки недійсності правочину.

- Зобов'язати Фермерське господарство «Альфа» повернути все отримане за договором №1/2011 від 26.12.2011 «Про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству», а саме, перерахувати бюджеті кошти у сумі 250 000,00 грн. на рахунок Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в ГУДКСУ в Харківській області код банку 851011, дебет рахунок №35226008000322 КПК 2801460, КЕКВ 4112.

Ухвалою суду від 02.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2012р.

Прокурор в судовому засіданні 16.07.2012р. позов підтримував в повному обсязі та просив його задовольнити; надав через канцелярію суду клопотання про долучення до матеріалів справи поданих ним доказів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні 16.07.2012р. проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні повністю; надав через канцелярію суду доповнення до заперечення на позов (вх.№9529 від 13.07.2012р.), в яких зазначає, що при укладенні оспорюваного правочину з боку ФГ "Альфа" відсутні порушення чинного законодавства України, а тому ФГ "Альфа" є добросовісним набувачем майна за цим договором.

Представник позивача в судове засідання 16.07.2012р. не з'явився, документів, витребуваних судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали від 02.07.2012р. позивачу 09.07.2012р.

Представник третьої особи в судове засідання 16.07.12р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, але 07.06.2012р. третьою особою були надані письмові пояснення (вх.№11418), в яких вона зазначає, що оспорюваний правочин укладено з дотриманням норм діючого законодавства. Про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал суду за адресою вказаною у позовній заяві. Проте, судові ухвали повернулись до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на те, що Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та третьої особи, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника відповідача, суд встановив наступне.

26.12.2011р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, в особі директора Харківського відділення Укрдержфонду ОСОБА_2, та Фермерським господарством "Альфа", в особі голови фермерського господарства Бєлінського Віктора Івановича, було укладено Договір №1/2011 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.

Предметом даного договору є надання Харківським відділенням Укрдержфонду Фермерському господарству "Альфа" фінансової підтримки на поворотній основі в сумі 250000,00грн.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 250000,00грн. підтверджується матеріалами справи, а саме відповідним платіжним дорученням (арк. спр. 25).

Згідно п.2. Договору та довідки, виданої конкурсною комісією, за №169 від 24.11.2011р., метою надання фінансової підтримки (допомоги) є поновлення обігових коштів. Довідка за №169 від 24.11.2011р. (арк. спр. 24) видана на підставі наказу №85 від 23.11.2011р.

В позовній заяві прокурор вказує на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що Договір №1/2011р. було укладено із порушенням положень законодавства, а саме - наказ №85 від 23.11.2011р. Українським державним фондом підтримки фермерських господарств не погоджувався, та на адресу Харківського відділення не направлявся, у зв"язку з чим прокурором і було подано відповідну позовну заяву.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України, за якою підставою недійсності угоди є недодержання в момент вчинення, правочину стороною вимог встановлених ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.06.2012р. у справі №3/2011/2633/12-2011/9712/12, копія якої була надана прокурором для долучення до матеріалів справи, ОСОБА_2, обіймаючи посаду директора Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, без отримання погодженого в Міністерстві Аграрної політики та продовольства України наказу фонду, всупереч вимог п. 9 "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарством", затвердженого Наказом Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 02.09.2011р., уклав договори про надання фінансової підтримки на загальну суму 500тис.грн., в тому числі, з ФГ "Альфа" (договір №1/2011 від 26.12.2011р.) .

Так, статтею 35 ГПК України встановлено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

З матеріалів постанови Дзержинського районного суду м. Харкова вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєнні адміністративного корпційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172 КУпАП.

Таким чином, зміст оспорюваного договору прямо суперечить чинному законодавству України, а тому наявні підстави для визнання його недійсним з підстав визначених у п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Відповідачем та третьою особою не були додержані в момент вчинення правочину вимоги, встановлені ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, іншими вищезазначеними актами цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, а тому він підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізняє поняття нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в такому разі існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Таким чином, вимоги прокурора щодо визнання недійсним спірного договору обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, у зв"язку з чим суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, положеннями ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги прокурора в частині застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання ФГ "Альфа" повернути все отримане за договором №1/2011 від 26.12.2011р. Про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, а саме, перерахувати бюджеті кошти у сумі 250 000,00 грн. позивачу, - правомірні, обгрунтовані та підлягають задовленню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача в сумі 6073,00грн. (1073,00грн. - за вимоги немайнового характеру та 5000,00грн. - за вимогу майнового характеру, що становить 2% від суми 250000,00грн., заявлених прокурором до стягнення) та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 203, 215, 216, 328, 346, 655 Цивільного кодексу України, статтями 20, 207 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір №1/2011 Про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 26.12.2011р., укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Харківського відділення та Фермерським господарством "Альфа", недійсним.

Застосувати наслідки недійсності правочину.

Зобов'язати Фермерське господарство "Альфа" (62210, Харківська область, Золочівський район, с. Одноробівка, р/р 26007121366, Золочівське в ХОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 21235629) повернути все отримане за договором №1/2011 від 26.12.2011 "Про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству", а саме, перерахувати бюджеті кошти у сумі 250000,00 грн. на рахунок Харківського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в ГУДКСУ в Харківській області код банку 851011, дебет рахунок №35226008000322 КПК 2801460, КЕКВ 4112.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства "Альфа" (62210, Харківська область, Золочівський район, с. Одноробівка, р/р 26007121366, Золочівське в ХОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 21235629) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, рахунок №31215206783003, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 6073,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.07.2012р.

Суддя Денисюк Т.С.