Рішення № 25382385, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/1020-2012 18.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"

про визнання права власності

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Івченко А.М.

Представники сторін:

від позивача: Мошинський О.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вимогами про визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укркапітал»на майнові права на квартири загальною площею 1244 кв.м., які розташовані в будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у місті Києві, а також просить визнати, що неузгоджена з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»зміна нумерації квартир та проектної документації в процесі будівництва будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві є істотним порушенням умов договору № 54 від 20.08.2004 р. у сенсі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України; визнати, що істотне порушення умов договору № 54 від 20.08.2004 р. у сенсі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»є підставою для його зміни щодо конкретних номерів квартир, за рахунок яких даний договір може бути виконаний, а саме №№ А 4-2, Б 3-2, Б 20- 1, В 4-2, В 10-2, В 16-2, В 17-1, В 17-2, В 19-1, В 20-1, Г 4-1, Г 5-1, Г 5-2, Г 5- 3, Г 9-2, Г 9-3, Г 10-3; визнати, що в порушення умов п.п. 3.1.3, 3.1.4 договору № 54 від 20.08.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвес»не виконало зобов'язання з передачі у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»квартир загальною площею 1 244 кв.м., які розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві; визнати, що відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України правовідносини за договором № 54 від 20.08.2004 р. у частині, що стосується передачі квартир загальною площею 1 244 кв.м., які розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві, у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал», є дійсними; визнати, що належним виконанням чинної частини договору № 54 від 20.08.2004 р. буде передача у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»квартир загальною площею 1 244 кв.м, за рахунок тих квартир, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвес» на праві власності та розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»квартири загальною площею 1 244 кв.м., які розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р., за яким позивач набув майнові права на приміщення (квартири) будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві.

При цьому, пред'являючи позов, позивач зазначив, що у процесі судового розгляду справи ним будуть уточнені квартири, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвес»на праві власності та підлягають передачі позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-51/1020-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2012 р. за участю представників сторін.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки, на його думку, умовами договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. визначено зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" передати позивачу за актом майнові права на квартири після отримання свідоцтва про право власності на ці квартири, в той час як рішенням Господарського суду міста Києва № 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес" не набуло права власності на квартири, вказані в договорі, оскільки вони не були побудовані з незалежних від відповідача підстав та, як наслідок, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес" не передало позивачу за актом майнові права на квартири, які б мали орієнтовну площу 311 кв.м. кожна і які зазначені в договорі № 54 від 20.08.2004 р. Також відповідач зазначає, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. є припиненими у повному обсязі.

У процесі розгляду справи позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати, що істотне порушення умов договору № 54 від 20.08.2004 р. у сенсі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»є підставою для його зміни щодо конкретних номерів квартир,за рахунок яких даний договір може бути виконаний, а саме №№ В 19-1, Г 5-1, Г 9-3, Г 10-3; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" квартири №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.), які розташовані в будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у місті Києві.

Враховуючи, що вищевказана заява не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням В.о.Голови Господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О., Івченко А.М.

Склад суду у даній справі змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012р. розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України через неявку у призначене судом засідання представника відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням уточнень.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих учасниками процесу документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.07.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвес" укладено договір купівлі-продажу № 54, за умовами якого відповідач зобов'язався продати, а позивач -купити майнові права на приміщення (квартири) №№ 54, 56, 86, 88, які розташовані у будинку № 9-а по вул. Грушевського у місті Києві та отримати вказані квартири у власність.

При цьому п. 2.1. договору визначено, що наведені у договорі права відповідач набуває з моменту отримання свідоцтва про право власності на об'єкт будівництва (будинок 9-а), після чого передає їх (та відповідні квартири) позивачу. Квартири №№ 54, 56, 86, 88 мають орієнтовну загальну площу 311 квадратних метрів кожна.

У п. 2.3. договору зазначається, що сторони враховують, що на момент укладення договору всі необхідні роботи по вищенаведеному будинку № 9-а ще не закінчені, а сам будинок не зданий в експлуатацію. Орієнтовна дата здачі будинку в експлуатацію -листопад 2004 року.

Відповідно до п. 2.4 договору вартість одного квадратного метра загальної площі по кожній квартирі дорівнює 6 572, 00 грн.

Відповідно до п. 2.5. договору загальна договірна вартість майнових прав на всі квартири разом складає 8 175 568, 00 грн.

Розділом 3 договору на відповідача покладено обов'язок здійснити всі необхідні заходи для закінчення робіт по будинку № 9-а по вул. Грушевського у місті Києва та здати його в експлуатацію орієнтовно до 30.11.2004 р. та з моменту введення будинку в експлуатацію та отримання відповідачем свідоцтва про право власності на об'єкт будівництва -передати позивачу за актом майнові права на квартири, сприяти позивачу в оформленні його права власності на квартири №№ 54, 56, 86, 88.

Позивач, в свою чергу, зобов'язався в термін до 30.08.2004 р. сплатити продавцю 8 175 568, 00 грн., а також набув право вимагати від відповідача -з моменту введення об'єкта будівництва - будинку № 9-а по вул. Грушевського у місті Києві в експлуатацію, отримання відповідачем свідоцтва по право власність на об'єкт будівництва та передачі майнових прав на квартири №№ 54, 56, 86, 88 -оформити у встановленому порядку право власності на вказані квартири (розділ 4 договору).

Договір, відповідно до п. 6.1., набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" грошові кошти у розмірі 8 175 568, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 50 від 27.08.2004 р. у якості оплати вартості квартир в будинку № 9-а по вул. Грушевського у місті Києві. При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем у вказаному платіжному документі не конкретизовано номерів квартир.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р., визнано припиненими зобов'язання за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" щодо майнових прав на квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, а також визнано недійсним у певній частині, пов'язаний з предметом спору договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р., що укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", як такий, що суперечить законодавству у зв'язку з недодержанням сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору в частині отримання покупцем у власність квартир №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

Вищевказане рішення залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 р. у справі № 6/647-32/444-32/473-44/176.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. є чинним в частині купівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" майнових прав на квартири в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, а тому його вимоги підлягають задоволенню за рахунок вільних квартир в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, що належать відповідачу на праві власності - №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.).

При цьому, позивач зазначає, що ним у повному обсязі виконано свої зобов'язання за договором № 54 від 20.08.2004 р. в частині оплати вартості відчужуваних майнових прав, а будинок № 9-а по вул. Грушевського у місті Києві зданий в експлуатацію та на нього видано свідоцтво про право власності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, кодексу України спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Цивільні обов'язки, відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України, виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Дослідивши зміст договору № 54 від 20.08.2004 р., а також проаналізувавши норми цивільного законодавства, суд дійшов висновку що вищевказаний договір за своїми правовими ознаками є договором купівлі-продажу, предметом якого є майнові права на приміщення (квартири) у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у місті Києві, які відповідач має передати у власність позивача після введення будинку в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на приміщення (квартири) у ньому.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 року, визнано недійсним в частині отримання позивачем у власність квартир №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві як такий, що суперечить законодавству у зв'язку з недодержанням сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення.

Тож, наведене свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" права на отримання у власність саме вищевказаних квартир (№№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна).

Також рішенням Господарського суду міста Києва від 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. визнано припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. в частині майнових прав на квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

З наведеного випливає, що у даному випадку припинені зобов'язання щодо майнових прав лише на певні квартири - №№ 54, 56, 86, 88, та не припинено майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" в цілому на приміщення (квартири) загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, вартість яких сплачена позивачем.

Таким чином, припинення у позивача майнових прав на отримання у власність квартир №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві та визнання судом недійсним у певній частині договору не призводить до автоматичної втрати позивачем майнових прав на приміщення загальною площею 1244 кв.м. у вказаному будинку.

Тож, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на даний час чинними є обумовлені договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. зобов'язання сторін в частині купівлі-продажу майнових прав на приміщення (квартири) в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві загальною площею 1 244 кв.м. та вартістю 8 175 568, 00 грн. та, зокрема, зобов'язання відповідача передати майнові права на приміщення (квартири) загальною площею 1244 кв.м. позивачу.

Отже, зазначені зобов'язання відповідача є чинними та в силу положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України обов'язковими до виконання відповідачем.

Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що 22.09.2004 р. Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міста Києва було прийнято рішення про схвалення архітектурного рішення скоригованого ескізного проекту першої черги будівництва житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9-а у Печерському районі міста Києва за умови урахування зауважень, щодо зменшення запропонованої 25-типоверхової центральної частини житлового комплексу (перша черга будівництва об'єкта) на 5 поверхів.

25.11.2005 р. Спеціальною державною організацією «Київська міська служба української інвестиційної експертизи»Київської міської державної адміністрації службою "Київдержекспертиза" надано позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту "Житловий комплекс з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою по вул. М. Грушевського, 9-а у Печерському районі міста Києва (коригування проекту житлового будинку з підземною автостоянкою по вул. М. Грушевського, 9-а у Печерському районі міста Києва" згідно з яким за наслідками перевірки проектних матеріалів і зняття зауважень висновку комплексної державної експертизи від 05.04.2005 р. за № 4145-Д та від 24.10.2003 р. за № 4145 встановлено, що вищезазначена проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження з поверховістю 11-20 поверхів.

27.09.2007 р. 20-ти поверховий будинок № 9-а по вул. М. Грушевського у Печерському районі міста Києва прийнято в експлуатацію, про що складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

При цьому, як встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва № 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. та в силу положень ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню, що квартири за номерами №№ 54, 56, 86, 88 у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у Печерському районі міста Києва не були побудовані внаслідок зменшення запропонованої 25-типоверхової центральної частини житлового комплексу (перша черга будівництва об'єкта) на 5 поверхів, оскільки запроектовані на 21 та 22 поверхах будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у Печерському районі міста Києва.

Тож, за сукупністю наявних у справі доказів та пояснень сторін, судом встановлено, що внаслідок внесення змін до Ескізного проекту житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою за адресою вул. Грушевського, 9-а в Печерському районі міста Києва (2004 року), відповідно, змінилась первісна нумерація квартир в такому будинку.

Зазначені зміни відбулись після укладення сторонами договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р.

Між тим, оскільки предметом договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. визначено майнові права на певні приміщення (квартири) в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, суд вважає, що внесення змін до проекту будівництва вказаного будинку в частині зменшення його поверховості не виключало можливості внесення змін до вказаного договору за згодою сторін.

Разом з тим, ініціативи внесення змін до договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. від відповідача, як від особи, яка виступала замовником будівництва, і фактично була обізнана із зміною нумерації квартир, не надходило.

Цілком очевидно, що укладаючи договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. позивач розраховував на отримання майнових прав на певні приміщення (квартири) у будинку по вул. М. Грушевського, 9-а у Печерському районі міста Києва, а відповідач -отримання коштів у розмірі 8 175 568, 00 грн., що становить вартість квартир загальною площею 1 244 кв.м.

При цьому, грошові кошти відповідачем отримано у повному обсязі.

Проте після отримання від позивача грошових коштів та внесення змін до проекту будівництва будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у Печерському районі міста Києва, майнові права на квартири у якому є предметом договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р., відповідач не здійснив жодних дій для добросовісного виконання зобов?язань, обумовлених вказаним договором або/та внесення змін до нього.

Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Як встановлено судом, приміщення (квартири) у будинку по вул. Грушевського, 9-а в Печерському районі міста Києва, що є предметом спору - №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвес" на праві власності, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»№ 12226 (И-2012) від 27.03.2012 р.

Також, як вбачається з наявних в матеріалах витягів із Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру правочинів та із Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 28.03.2012 р. квартири №№ В 19-1, Г 5-1, Г 9-3, Г 10-3 є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" та знаходяться під арештом на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 03.02.2012 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. у даній справі, в іпотеку не передані.

Тобто, в матеріалах справи відсутні відомості про їх відчуження.

При цьому, загальна площа вищевказаних квартир складає 1 180, 8 кв.м.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що умовами договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. визначено зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" передати позивачу за актом майнові права на квартири після отримання свідоцтва про право власності на ці квартири, в той час як рішенням Господарського суду міста Києва № 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес" не набуло права власності на квартири, вказані в договорі, оскільки вони не були побудовані з незалежних від відповідача підстав та, як наслідок, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес" не передало позивачу за актом майнові права на квартири, які б мали орієнтовну площу 311 кв.м. і які зазначені в договорі № 54 від 20.08.2004 р.

Також відповідач зазначає, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. є припиненими у повному обсязі.

Однак, суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки позивач не заявляє вимог про передачу йому майнових прав на визначені у договорі квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, а претендує на оплачені ним майнові права на приміщення (квартири) у вказаному будинку загальною площею 1 244 кв.м.

При цьому, як вже зазначав суд, рішенням Господарського суду міста Києва № 6/647-32/444-32/473-44/176 від 26.04.2010 р. визнано припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. щодо майнових прав саме на квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, в той час як інші, обумовлені договором зобов?язання, а саме - передати позивачеві майнові права на приміщення (квартири) загальною площею 1244 кв.м. є обов?язковими для виконання в силу положень чинного законодавства України та договору.

Крім того, за змістом ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, а відтак -зобов'язання відповідача щодо передачі позивачу майнових прав на оплачені ним приміщення (квартири) у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у Печерському районі міста Києва загальної площею 1244 кв.м., є дійсними та підлягають виконанню в порядку, встановленому договором та нормами чинного законодавства України.

Також, суд вважає за необхідне відзначити, що обґрунтованих заперечень щодо визнання за позивачем прав власності на майнові права саме на квартири №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, які є предметом позову, відповідач не надав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У відповідності до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ст. 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи, що за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" набуло майнові права на приміщення (квартири) в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві загальною площею 1 244 кв.м. та вартістю 8 175 568, 00 грн., з огляду на наявність зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" в частині передачі позивачу таких прав та безпосередньо самих квартир, оцінюючі наявні у справі докази за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись нормами чинного законодавства України та принципами справедливості, добросовісності і розумності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання за ним права власності на майнові права на квартири загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" права власності на майнові права на квартири загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

Що ж до вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" квартир №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.), які розташовані в будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у місті Києві, суд відзначає наступне.

Згідно з положеннями 16 Цивільного кодексу України цивільні права та інтереси можуть бути захищені, зокрема, шляхом виконання обов'язку в натурі у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Зі змісту договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 р. випливає обов'язок відповідача передати позивачу за актом майнові права на приміщення в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві загальною площею 1 244 кв.м.

Судом встановлено, що квартири №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві щодо яких заявлено вимоги, є вільними та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвес" на праві власності.

Тож, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" є власником майнових прав на квартири загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" квартир №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) у будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позову в частині вимог про визнання, що неузгоджена з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»зміна нумерації квартир та проектної документації в процесі будівництва будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві є істотним порушенням умов договору № 54 від 20.08.2004 р. у сенсі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України; визнання, що істотне порушення умов договору № 54 від 20.08.2004 р. у сенсі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»є підставою для його зміни щодо конкретних номерів квартир,за рахунок яких даний договір може бути виконаний, а саме №№ В 19-1, Г 5-1, Г 9-3, Г 10-3; визнання, що в порушення умов п.п. 3.1.3, 3.1.4 договору № 54 від 20.08.2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвес»не виконало зобов'язання з передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»квартир загальною площею 1 244 кв.м., які розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві; визнання, що відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України правовідносини за договором № 54 від 20.08.2004 р. у частині, що стосується передачі квартир загальною площею 1 244 кв.м., які розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві, у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал», є дійсними; визнання, що належним виконанням чинної частини договору № 54 від 20.08.2004 р. буде передача у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал»квартир загальною площею 1 244 кв.м, за рахунок тих квартир, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвес»на праві власності та розташовані у будинку № 9-а по вул. М. Грушевського у м. Києві, суд звертає увагу на наступне.

Норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України містять перелік способів захисту особистих немайнових або майнового права та інтересів, якими є: визнання права. визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 13 Конституції України закріплює обов?язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме -заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Судом встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних або юридичних осіб. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, у випадках неможливості їх посвідчення в іншому порядку.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про встановлення факту не може бути предметом спору і самостійно розглядатись в окремій справі. Встановлення факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

В силу положень ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору.

Тож, з вищенаведеного випливає, що встановлені господарським судом факти мають бути викладені саме в мотивувальній частині рішення.

Проаналізувавши зміст вищевикладених позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укркапітал», суд дійшов висновку, що фактично останні не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав, а фактично спрямовані на встановлення судом певних юридичних фактів, що не віднесено до компетенції суду, який, як орган державної влади, зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак -суд приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його прав та інтересів, які, на його думку, порушено відповідачем.

Як зазначається у постанові Верховного суду України від 13.07.2004 р. у справі №10/732, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способах захисту прав, суд зобов'язаний відмовити у позові.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині, що спрямовані на вставлення певних юридичних фактів суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Разом з тим, суд надає цим фактам належну правову оцінку й враховує це в мотивувальній частині рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме: про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" права власності на майнові права на квартири загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" вільних квартир №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) у будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (03150 м. Київ, вул. В.Васильківська, 23-Б код ЄДРПОУ 32706734) право власності на майнові права на квартири загальною площею 1 244 кв.м. в будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" (04176, м. Київ вул. Електриків, будинок 4, код ЄДРПОУ 31170525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (03150 м. Київ, вул. В.Васильківська, 23-Б код ЄДРПОУ 32706734) квартири №№ В 19-1 (загальною площею 416, 6 кв.м.), Г 5-1 (загальною площею 193, 9 кв.м.), Г 9-3 (загальною площею 214, 4 кв.м.), Г 10-3 (загальною площею 355, 9 кв.м.) у будинку по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.07.2012 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Івченко А.М.