Ухвала суду № 25382322, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-51/5663-2012 18.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія «Нока»"

про стягнення 83 742, 53 грн.,

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивач: Зудінов О.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія «Нока»про стягнення 83 742,53 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору поставки №23011 від 01.01.2010 року щодо оплати отриманого товару відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.05.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Зокрема, вищевказаною ухвалою позивача зобов'язано надати суду: довідку від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на травень 2012 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; документально підтверджені відомості щодо проведення взаємозаліку вимог в порядку

ст. 601 Цивільного кодексу України; документально підтверджені письмові пояснення (із наданням первинних документів -видаткових накладних тощо) у справі, у яких вказати загальну вартість поставленого та оплаченого товару за договором № 83011 від 01.01.2010 р. за період з 01.01.2010 р. та станом на травень 2012 року; докази на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань (з урахуванням взаємозаліку) за договором № 83011 від 01.01.2010 р. за період з 01.01.2010 р. та станом на травень 2012 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року у справі

№5011-51/5663-2012 розгляд справи відкладено, зокрема, через невиконання позивачем вимог суду, якого повторно зобов'язано виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.05.2012 року у справі №5011-51/5663-2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, позивача зобов'язано виконати вимоги суду у невиконаній частині.

У дане судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимог суду не виконав.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги, разом з тим вимог суду належним чином не виконав, зокрема, не надав документально підтверджених письмових пояснень (із наданням первинних документів -видаткових накладних тощо) у справі, із зазначенням загальної вартості поставленого та оплаченого товару за договором №83011 від

01.01.2010 р. за період з 01.01.2010 р. та станом на травень 2012 року;

При цьому, судом попереджено позивача, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач, зокрема, без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Ненадання позивачем документально підтверджених письмових пояснень (із наданням первинних документів -видаткових накладних тощо) у справі із зазначенням загальної вартості поставленого та оплаченого товару за договором №83011 від

01.01.2010 р. за період з 01.01.2010 р. та станом на травень 2012 року унеможливлює встановлення судом обставин, що становлять предмет доказування у даній справі.

А саме, ненадання позивачем первинних документів щодо поставки товарів за договором №83011 від 01.01.2010 р. унеможливлює встановлення судом факту такої поставки відповідачем, дати та обсяги її здійснення, дати передачі товаророзпорядчих документів по кожній партії товару відповідачем, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення момент виникнення зобов'язань позивача зі сплати поставленого товару та, відповідно, строку виконання позивачем зобов'язань зі сплати поставленого товару.

Як наслідок, суд позбавлений можливості встановити інші обставини у справі, встановлення яких необхідне для розгляду справи, оскільки з умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем вбачається, що зобов'язання у сторін договору виникали в залежності від вчинення дій за договором іншою стороною.

Зокрема, строк виконання зобов'язань зі сплати поставленого товару у позивача виникає з моменту отримання товаророзпорядчих документів на партію товару від відповідача;

В свою чергу, зобов'язання зі сплати наданих послуг виникає у відповідача у разі відсутності чи недостатності зобов'язань у позивача зі сплати товару, поставленого відповідачем.

Разом з тим, відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного вище закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підтвердження обсягів та строків здійснених відповідачем поставок товару, позивач не надав суду первинних документів, які є належними та допустимими доказами підтвердження господарських операцій у відповідності до приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», разом з тим, в якості доказу наведених обставин, надав акт перевірки розрахунків від 03.11.2011 року.

Тож, суд не може прийняти в якості належного доказу поставки товарів, здійснених відповідачем (із достовірним встановленням дат поставки та партій товарів), акт перевірки розрахунків від 03.11.2011 року, наданий позивачем до матеріалів справи.

З аналізу положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вбачається, що акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерських облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій в строки і обсягах, що в ньому наводяться.

Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що, в свою чергу, відображено в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2006 року у справі №14/158 та від 16.12.2010 року у справі №17/717.

При цьому, в силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, в акті перевірки розрахунків, наданому позивачем до матеріалів справи, відсутні відомості щодо місця складання, одиниць виміру господарських операцій, відображених в ньому, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та правильність їх оформлення з боку відповідача.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що за умовами договору відповідач зобов'язувався надавати позивачу первинні документи при здійсненні поставок товару, і факт передачі цих документів позивачем не заперечувався, а відтак, судом не було встановлено будь-яких перешкод у позивача для надання витребуваних судом документів.

При цьому, жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань, в тому числі про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України від позивача не надходило, об'єктивних причин, що перешкоджали б виконанню вимог суду позивачем не наведено.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних первинних документів на підтвердження обставин здійснених відповідачем поставок товарів неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом документи, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Нока» про стягнення 83 742,53 грн. без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ГПК України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Вищий господарський суд України у постанові від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»(п. 4.12) зазначив, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 1 675,00 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш Енд Кері" з Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до

ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія «Нока»про стягнення 83 742,53 грн. залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Метро Кеш Енд Кері Україна " (02140, м. Київ, пр-т Петра Григоренка, 43, код ЄДРПОУ - 32049199) 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №13154 від 14.02.2012 р., оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи №5011-51/5663-2012.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.