Рішення № 25382191, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/5997-2012 18.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкопласт-Укр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»

про стягнення заборгованості в розмірі 261 871,48 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Петрик З.В., довіреність б/н від 20.02.2012 р.

від відповідача: Кузуб С.П., довіреність б/н від 08.05.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елкопласт-Укр»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 267 108,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору оренди контейнерів для твердих побутових відходів № 3/07 від 02.01.2007 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/5997-2012, розгляд справи призначено на 30.05.2012 р.

30.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

У судове засідання 30.05.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012. Вимоги ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 30.05.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012 та задоволенням судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 21.06.2012 р.

У судове засідання 21.06.2012 р. представник позивача з'явився, надав документи для долучення до матеріалів справи та заяву про збільшення позовних вимог. Вимоги ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 21.06.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012, а також просив суд оголосити перерву в судовому засіданні. Вимоги ухвали від 10.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5997-2012 відповідач виконав.

У судовому засіданні 21.06.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 21.06.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору до 18.07.2012 р.

У судове засідання 18.07.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 18.07.2012 р. з'явився, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елкопласт -Укр" (далі -орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко-Київ" (далі -орендар, відповідач) укладено Договір оренди контейнерів для твердих побутових відходів № 3/07 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове оплатне користування наступне майно: контейнери пластмасові, євро стандарту, ємністю 1100 л., із рухомою сферичною кришкою у кількості 3 000 штук.

Згідно з п. 3.1 Договору передача контейнерів від орендодавця до орендаря здійснюється на підставі додаткових угод на кожну окрему партію контейнерів та підписання обома сторонами актів приймання-передачі контейнерів (далі -акт приймання - передачі), який складається у письмовій формі і підписується уповноваженими на це представниками сторін, які здійснюють таку передачу, та скріплюється печатками сторін.

Як вбачається з п. 3.2. Договору контейнери вважаються переданими від орендодавця до орендаря з моменту підписання Акту приймання -передачі.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що орендар зобов'язується сплачувати на користь орендодавця орендну плату за користування майном, що охоплюється предметом цього договору, у розмірах та у строки, передбачені цим договором. Згідно з п. 5.2. Договору орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання Акту приймання -передачі, передбаченого п. 3.1. розділу 3 цього договору.

Відповідно до п. 5.4. Договору орендна плата сплачується завжди до 20 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Як вбачається з п. 5.5. Договору орендар сплачує орендну плату згідно цієї частини цього договору на підставі рахунку, виставленого орендодавцем, оплату якого можна проводити протягом 10 днів з дня його видачі.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги, надані позивачем.

На підтвердження розміру заборгованості в розмірі 215 975,41 грн. відповідача позивачем надані рахунки-фактури, відповідно до яких відповідач мав сплатити за орендований об'єкт.

Судом встановлено, що за щомісячні періоди надання позивачем послуг відповідачу з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. включно позивачем безперебійно нараховувались та виставлялись відповідачу рахунки на сплату фактично отриманих послуг, згідно Договору.

В свою чергу, виставлені позивачем рахунки за щомісячні періоди з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. включно, були оплачені відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, таким чином відповідачем порушено п. 7.1.2. Договору, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача за надані послуги.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вказаний Договір за своєю юридичною природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

В даному випадку предметом Договору була оренда контейнерів для твердих побутових відходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме рахунки-фактури (№ СФ-0000103 від 31.10.2011 р. на суму 30 853,63 грн., № СФ-0000126 від 28.11.2011 р. на суму 30 853,63 грн., № СФ-0000146 від 30.12.2011 р. на суму 30 853,63 грн., № СФ-0000022 від 31.01.2012 р. на суму 30 853,63 грн., № СФ-0000039 від 29.02.2012 р. на суму 30 853,63 грн.), виставлені позивачем відповідачу для сплати за надані останньому послуги.

Позивачем надана суду Довідка про залишкову суму боргу відповідача за Договором станом на 30.05.2012 р., що становить 215 975,41 грн.

У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що у останнього відсутні будь-які боргові зобов'язання перед позивачем, оскільки відповідач не отримував рахунків, виставлених позивачем на оплату наданих послуг, згідно з Договором.

Судом не приймається до уваги дане твердження відповідача, оскільки у матеріалах справи наявні вище перелічені рахунки-фактури, які мали бути оплачені відповідачем.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання Акту приймання -передачі, передбаченого п. 3.1. розділу 3 цього Договору. В матеріалах справи наявні Акти приймання - передачі майна (контейнера для сміття), підписані позивачем та відповідачем.

З огляду на вищенаведене, відповідач відповідно до вищевказаного пункту Договору не міг не знати з якого моменту почала нараховуватись орендна плата та до якого числа її необхідно сплатити, як це передбачено п. 5.4. Договору.

21.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за Договором в розмірі 246 829,04 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 10 858,53 грн., 3% річних в розмірі 2 178,74 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 005,50 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем порушено строки нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням положень даної статті Господарського кодексу України та встановлено, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто пеню в розмірі 10 216,84 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 2 178,74 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 005,50 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 246 829,04 грн., пені в розмірі 10 858,20 грн., 3% річних в розмірі 2 178,74 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 005,50 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(01013, м. Київ, пров. Деревообробний, 3, ідентифікаційний код: 32982190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елкопласт-Укр» (10001, м. Житомир, майдан Згоди, 6, ідентифікаційний код: 33643985) заборгованість за Договором № 3/07 від 02.01.2007 р. в розмірі 246 829 (двісті сорок шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 04 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 005 (дві тисячі п'ять) грн. 50 коп., 3 % річних в розмірі 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 74 коп., пеню в розмірі 10 216 (десять тисяч двісті шістнадцять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 132 (п'ять тисяч сто тридцять дві) грн. 69 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.07.2012 р.

Суддя О.В. Нечай