Рішення № 25382121, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/8102-2012 18.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карусель"простягнення 305 848,10 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Шворак О.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" (надалі -ТОВ "ЛР Глобус") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карусель" (надалі -ТОВ "Карусель") про стягнення 305 848,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору суборенди №6/08-Ш від 29.02.2008 р. позивач передав в оперативну суборенду приміщення загальною площею 100 кв.м. за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності ПТП №1, сектор А, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 263 138,99 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 686,31 грн. та штрафу у розмірі

34 022,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.07.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП №1, сектор А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №14110060 від 21.06.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.02.2008 р. між ТОВ "ЛР Глобус" (орендар) та ТОВ "Карусель" (суборендар) укладено договір суборенди №6/08-Ш (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає в оперативну суборенду площу, детальніше описану в п. 1.2 цього договору в будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір №1.

Згідно з п. 2.1 Договору строк суборенди площі за даним договором встановлюється з 01.04.2008 р. по 31.12.2016 р., відповідно до п. 2.2 сторони складають і підписують акт прийому-передачі площі, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що суборендар сплачує орендарю орендну плату за даним договором в сумі, яка включає платежі, передбачені Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 5.4 Договору орендні платежі (крім додаткових витрат і податків або якщо інше спеціально не визначене сторонами додатково) вносяться на банківський рахунок орендаря щомісячно авансом не пізніше третього календарного дня кожного місяця.

Згідно з п. 5.6 Договору якщо який-небудь платіж за даним договором прострочений, суборендар виплачує орендарю, додатково до простроченої суми пеню за прострочення в сумі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення відповідної суми та сплачує штраф у розмірі 60% річних від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На виконання умов Договору 01.04.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду нерухоме майно за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, підземний торговий простір №1, що підтверджується актом прийому-передачі площі від 01.04.2008 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості по сплаті суборендної плати та інших платежів за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 263 138,99 грн. (суборендна плата у розмірі

263 087,37 грн. та плата за електроенергію у розмірі 51,62 грн.).

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1 та 3 статті 774 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в суборенду, прийняття відповідачем та користування ним приміщеннями за Договором. За період користування відповідачем майном з грудня 2011 року по квітень 2012 року позивачем нараховано суборендну плату та плату за електроенергію у розмірі 263 138,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.4 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше третього календарного дня кожного місяця.

За таких обставин, заборгованість відповідача з суборендної плати та плати за електроенергію становить 263 138,99 грн. (суборендна плата у розмірі 263 087,37 грн. та плата за електроенергію у розмірі 51,62 грн.), а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 263 138,99 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Карусель" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ЛР Глобус" про стягнення з ТОВ "Карусель" заборгованості у розмірі 263 138,99 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 686,31 грн. та штрафу у розмірі 34 022,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 04.12.2011 р. по 23.04.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно з п. 5.6 Договору якщо який-небудь платіж за даним договором прострочений, суборендар виплачує орендарю, додатково до простроченої суми пеню за прострочення в сумі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення відповідної суми та сплачує штраф у розмірі 60% річних від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у заявленому позивачем розмірі.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 022,80 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 04.12.2011 р. по 23.04.2012 р. суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В той же час, із позовної заяви вбачається, що позивачем розрахована заявлена до стягнення сума штрафу у розмірі 60% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання зі сплати суборендних та інших платежів.

Отже, суд приходить до висновку, що ця санкція з урахуванням приписів статті 549 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою є пенею, в той час як в пункті 5.6 Договору її визначено як штраф.

Таким чином, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення в сумі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення відповідної суми у розмірі 8 686,31 грн. та пені у розмірі 60% річних від простроченої суми у розмірі 34 022,80 грн.

В той же час, положеннями статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, з урахуванням приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 04.12.2011 р. по 23.04.2012 р., не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Оскільки судом задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі

8 686,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 04.12.2011 р. по 23.04.2012 р., розрахованої виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення в відповідача штрафу у розмірі 34 022,80 грн. необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Карусель" на користь ТОВ "ЛР Глобус" заборгованості у розмірі 263 138,99 грн. та пені у розмірі 8 686,31 грн.

В іншій частині (штраф у розмірі 34 022,80 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карусель" (01001, м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП №1, сектор А; ідентифікаційний код 31731780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15; ідентифікаційний код 35234901) заборгованість у розмірі 263 138 (двісті шістдесят три тисячі сто тридцять вісім) грн. 99 коп., пеню у розмірі 8 686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 5 436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 51 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -23.07.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко