Рішення № 25381923, 23.07.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "23" липня 2012 р. Справа № 18/5007/54/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Брилянт І.О., довіреність від 11.06.2012р.

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" (м.Гайсин, Вінницька область)

до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" (м.Коростишів)

про стягнення 120828,73грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог, а.с.59)

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 122834,89грн. заборгованості, з яких: 118122,85грн. - основного боргу, 4712,04грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.59), в якій позивач, посилаючись на допущену технічну помилку під час розрахунку боргу, зменшує суму заборгованості та просить стягнути з відповідача 120828,73грн, з яких: 116122,85грн. - основного боргу, 4705,88грн. - 3% річних.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 120828,73грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленнях про вручення поштового відправлення, а.с.24, 52).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, крім того, ухвалою суду відповідача було попереджено, що у разі неявки в судове засідання представника - справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В процесі розгляду справи виникла необхідність замінити назву відповідача - ВАТ "Коростишівський залізобетон" на ПАТ "Коростишівський залізобетон", у зв'язку із перейменуванням відповідача, що відображено у довідці з ЄДРПОУ (а.с.42-45).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зодчий" (постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Коростишівський залізобетон", яке переіменоване на ПАТ "Коростишівський залізобетон" (покупець, відповідач), укладено Договір №1003/01 (а.с.9-10), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію, а покупець прийняти та оплатити її по ціні, на умовах та в асортименті, обумовленому у даному договорі (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що сума договору на момент його укладання складає 3000000,00грн.

Оплата продукції здійснюється по цінам (з ПДВ), діючим у постачальника на момент відвантаження, у відповідності з виставленими рахунками-фактурами (п.4.1 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та дії до 31.12.2010р. (п.10.4 договору).

Матеріалами справи стверджується, що в період дії договору з 12.03.2010р. по 25.10.2010р. позивач поставив відповідачу товар за загальну суму 881047,91грн., що підтверджується видатковими накладними та виставленими рахунками-фактурами (а.с.15-17; 61-68;73-80).

За отриманий товар відповідач частково провів оплату на суму 762925,06грн. (а.с.60-72).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 118122,85грн.

Позивач направляв на адресу відповідача вимогу від 27.07.2011р. за №53 про погашення заборгованості у розмірі 118122,85грн. (а.с.11-13).

Листом від 07.09.2011р. за №123 ПАТ "Коростишівський залізобетон" підтвердив наявність заборгованості перед позивачем станом на 07.09.2011р. у розмірі 118122,85грн., та повідомив, що готує угоду з продажу частини нерухомого майна, реалізація якої дозволить погасити заборгованість перед підприємством ТОВ "Зодчий" в повному обсязі (а.с.37). Проте здійснив оплату за отриманий товар лише на суму 2000,00грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу на підставі договору №1003/01 від 03.01.2011р. у розмірі 116122,85грн. (118122,85грн. - 2000,00грн.).

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриманий товар в повному обсязі не провів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 116122,85грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 106,07грн. 3% річних та 204,82грн. інфляційних нарахувань (а.с.4-5).

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

З уточненого розрахунку позивача (а.с.60) вбачається, що здійснюючи нарахування 3% річних позивач не врахував часткової оплати відповідачем поставленого товару згідно видаткової накладної від 24.09.2010р. та невірно визначив період виникнення заборгованості по накладній від 25.10.2010р.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних за прострочений період становить 4691,89грн.; вимоги в частині стягнення 13,99грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 120814,74грн., з яких: 116122,85грн. - основного боргу, та 4691,89грн. - 3% річних.

В частині стягнення 13,99грн. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Замінити назву відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон" на Публічне акціонерне товариство "Коростишівський залізобетон".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростишівський залізобетон" (12500, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Рози Люксембург, 83, код 31843625)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодчий" (23700, Вінницька область, м.Гайсин, вул.Червоноармійська, 9, код 13331945)

- 116122,85грн. - основного боргу;

- 4691,89грн. - 3% річних;

- 2416,29грн. - судового збору.

4. В позові відмовити в частині стягнення 13,99грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек.з повідомл.)