Рішення № 25381693, 11.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/5307-2012 11.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарант-Система", м.КиївдоСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м.Київза участю третіх осіб: на стороні Позивача -ОСОБА_1 на стороні Відповідача -ОСОБА_2простягнення 2 745,08 грн. в порядку регресуСуддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Матяш С.В. -за довіреністю (№ б/н від 04.08.2010р.)від відповідача:Кубрак В.В. -за довіреністю (№ 0301/12-20 від 03.01.2012р.)від третьої особи-1:не з'явився;Від третьої особи-2:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система", м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 2 745,08 грн. в порядку регресу.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 25.04.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні Позивача -ОСОБА_1 та у якості третьої особи на стороні Відповідача -ОСОБА_2

14.05.2012р. через канцелярію суду від Оболонського районного суду м.Києва надійшла для залучення до матеріалів справи на вимогу ухвали суду копія адміністративної справи № 3-8984/2011р. відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП.

29.05.2012р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсягу у зв'язку з недоведеністю Позивачем своїх позовних вимог.

29.05.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника та надав копію судової повістки по справі № 22ц/490/4459/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою Відповідача та Третьої особи-2.

30.05.2012р. Господарським судом м.Києва було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо Полісу № АА/8723458.

18.06.2012р. через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду, відповідно до якої, суд було повідомлено про те, що за результатами запиту отримано інформацію про відсутність на даний час в ЦБД договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/8723458.

В судовому засіданні 20.06.2012р. представник Позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 дні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012р. розгляд справи було продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 11.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

11.07.2012р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості отримати копію Полісу № АА/8723458. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи копію Полісу № АА/8723458, копія листа від 09.07.2012р. з доказами направлення Третій особі-2.

В судовому засіданні 11.07.2012р. представник Позивача підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд задовольнити позов у повному обсягу.

Представник Відповідача в судовому засіданні 11.07.2012р. не заперечував проти клопотання про відкладення, проте заперечив проти позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов та просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Представники Третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до позовної заяви.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонам докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011 року між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/ 000574 відповідно до якого було застраховано транспортний засіб -автомобіль марки Honda-CRV, державний номер НОМЕР_1.

09 жовтня 2011 р. гр. ОСОБА_2 близько 20 год. 40 хв., керуючи автомобілем, марки Mitsubishi державний номер НОМЕР_2 в м. Києві, по пр. Московському, 21 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із застрахованим у Позивача автомобілем Honda-CRV, державний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням ОСОБА_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У ДТП, що сталася, винен водій автомобіля Mitsubishi державний номер НОМЕР_2, що підтверджується Постановою № 3-8984/11 від 11.11.2011р. Оболонського районного суду м. Києва у справі про адміністративні правопорушення, згідно з якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 340,00 гривень.

22.11.2011р. страхувальником ОСОБА_1 подано заяву про виплату страхового відшкодування відповідно до Акту виконаних робіт №2448м від 15.15.2011р. ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест».

Відповідно до Висновку автотоварознавчого дослідження №111-1 від 07 листопада 2011р., складеного Бюро експертиз та оцінки майна «Бюмекс», експертом Вартанян Ю.Н. вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу складових частин автомобіля Honda-CRV д/н НОМЕР_1, пошкодженого в результаті ДТП складає 5 574,12 грн.

Відповідно до звіту про розслідування події із засобом наземного транспорту від 25.11.2011р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля автомобілем Honda-CRV державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, становить 4 645,08 грн.

Страховим актом № 05-17/564 від 25.11.2011р. випадок визнано страховим та вирішено виплатити страхове відшкодування у сумі 3 745,08 грн.

Позивачем було перераховане страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №5361 від 07 грудня 2011р.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що відповідно до Полісу №АА/8723458 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi державний номер НОМЕР_2 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2

20.12. 2011р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою вих. № 05/1252 про виплату страхового відшкодування, в якій просить перерахувати страхове відшкодування в сумі: 4 185,08 грн., з яких: 3 745,08 грн. вартості ремонтно-відновлюваних робіт з урахуванням фізичного зносу складових частин та 440,00 грн. суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.

Вказаний лист був отриманий представником Відповідача 12.01.2012р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте Відповідач у тримісячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами, відповіді не надав та кошти не перерахував, у зв'язку з чим, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, який міститься в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню враховуючи наступне:

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України, встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин та утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. Вина особи, яка керувала автомобілем Mitsubishi державний номер НОМЕР_2, та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію у позовній заяві зазначає, що цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 застраховано у СТДВ «Гарантія»на підставі Полісу №АА/8723458.

Проте, в матеріалах справи відсутній вказаний Поліс №АА/8723458 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або належним чином завірена його копія.

Відповідно до Відзиву Відповідача від 29.05.2012р., який наданий останнім в матеріали справи, зазначено що, у позовної заяві Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_2 застрахована у Відповідача відповідно до Полісу № АА/8723458. Однак, копію Полісу або відповіді з МТСБУ Позивачем не надано, також це не вказано і у Довідці ДА1 (форми 2). Крім того, Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/8723458 в СТзДВ «ГАРАНТІЯ»(Відповіачем) з жодною фізичною особою не укладався.

Крім того, як вбачається з відповіді Моторного транспортного (страхового) бюро України від 14.06.2012р. № 14544/7-3-11, в Центральній базі даних відсутній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/8723458.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та враховуючи недоведеність Позивачем, що саме Відповідач страхувальником фізичної особи гр. ОСОБА_2, та те, що у Відповідача виник обов'язок щодо оплати Позивачу 2 745,08 грн. в порядку регресу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система», м.Київ (код ЄДРПОУ: 31725819) в повному обсягу.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева